8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 903/1105/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідент. код 30019801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРАОПТ" (61165, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21; ідент. код 45479209)
про стягнення 127260,00 грн
без виклику учасників справи
Позивач, Акціонерне товариство "Укртрансгаз", звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРАОПТ" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 42 420,00 грн пені та 84 840,00 грн штрафу, нараховані відповідно до умов п. 7.4. Договору, за порушення умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2505000039 від 08.05.2025 року. Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачем поставлено товар з порушенням строків визначених Договором та з посиланням на статті 11, 15, 16, 202, 253, 254, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 624, 628, 629, 631 ЦК України. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.12.2025 матеріали справи № 903/1105/25 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРАОПТ" про стягнення 127260,00 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 для розгляду справи було визначено суддю Шатернікова М.І.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 прийнято до розгляду позовну заяву АТ "Укртрансгаз" та відкрито провадження у справі № 903/1105/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, зокрема не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.01.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, вказана ухвала була повернута на адресу суду з довідкою пошти від 12.01.2026 "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом враховано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2025 між АТ "Укртрансгаз" (Покупцем) та ТОВ "УЛЬТРАОПТ" (Постачальником) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2505000039 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до пп. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов'язався у визначений цим Договором строк передати у власність покупця Товар - «Токарні, розточувальні та фрезерувальні верстати (верстат токарний)» код ДК021-2015-42620000-8 (товар), зазначений у специфікації, яка наведена в додатку № 1 до цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити такі Товари. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товару, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші у мови зазначаються у Специфікації.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що якість та комплектність Товару повинні відповідати ГОСТам, ДСТУ, технічним умовам, технічній або іншій документації, яка зазначається у Специфікації до цього Договору і містить вимоги до якості Товару.
Відповідно до п. 3.1 Договору, сума Договору становить 848400,00 грн.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати покупцю товар в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
Поставка Товарів здійснюється на умовах DDР «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахування вимог п. 5.1 цього Договору (п. 5.3 Договору).
На виконання умов договору сторони підписали Специфікацію (Додаток № 1) до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2505000039 від 08.05.2025, якою узгодили умови поставки відповідачем Товару (токарно-гвинторізний верстат по металу Solid 460х1000 PRO) у кількості 1 шт.
Зазначеною Специфікацією сторони визначили: строк поставки - 90 днів з дати укладання договору, тобто до 06.08.2025 включно; місце поставки - с. Угерсько, Стрийський р-н, Львівська область.
За умовами п. 5.6 Договору, приймання покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов'язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутність у покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику в порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.
Датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 цього Договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі. (п. 5.7 Договору).
Якщо Постачальник товарів неналежної якості не є їх виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків Товарів і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до Постачальника (п. 5.11 Договору).
Згідно з п. 6.3.1, 6.3.6, 6.3.7 Договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товарів належної якості у строки, встановлені цим Договором; негайно письмово інформувати покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов'язань за цим Договором або про наявність обставин, що впливають на якість Товарів, строки поставки Товарів; належним чином виконувати інші обов'язки, передбачені чинним законодавством України та цим Договором
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по «31» жовтня 2025 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1. Договору).
Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, у встановлений Договором строк (до 06.08.2025) (включно) відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, повідомивши позивача листом від 11.08.2025 № 01 про неможливість поставки товару у зв'язку з істотним зростанням цін на зазначене обладнання у виробника, що робить поставку товару на умовах, визначених договором, економічно неможливим.
Відповідно до пп. 6.2.1. п. 6.2. Договору, покупець має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Постачальником, повідомивши в письмовій формі про це його у строк 10 (десять) календарних днів до дати розірвання.
У зв'язку з відмовою постачальника поставити товар, листом від 15.09.2025 №1001ВИХ-25-5119 позивач повідомив ТОВ "Ультраопт" про розірвання договору відповідно до умов п.6.2.1 договору.
Враховуючи умови договору, датою розірвання договору вважається 26.09.2025.
Згідно з п. 7.4 Договору, за порушення строків поставки товару або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості товарів, поставку яких построчено.
У зв'язку із чим, за твердженнями позивача, вищевказані обставини щодо не поставки товару обумовленого договором, є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафу визначеного умовами договору.
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 1 (№ 1001ВИХ-25-5198 від 19.09.2025 року) на суму 116 230,80 грн у якій останній, вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти штрафних санкцій, нараховані на підставі пункту 7.4. договору за порушення постачальником умов договору.
Відповідачем пеню та штраф у зв'язку з порушенням строку поставки за Договором не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами по стягнення з відповідача пені в розмірі 42420,00 грн нарахованої за період з07.08.2025 по 25.09.2025 та штрафу в розмірі 84840,00 грн - 10% вартості товарів, поставку яких построчено понад 30 днів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Факт прострочення відповідачем поставки товару по договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2505000039 від 08.05.2025 (не поставка) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення відповідачем зобов'язання за Договором в частині поставки товару в обумовлений строк, свідчать про правомірність нарахування відповідачу пені та штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Перевіривши правильність нарахування позивачем пені за період з 07.08.2025 до 25.09.2025 на суму 42420,00 грн та штрафу в розмірі 84840,00 грн за непоставку товару вартістю 848400,00 грн, судом встановлено, що такі розрахунки виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору.
При цьому, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а в силу статей 217, 230 ГК України штраф та пеня визначені як види штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Відтак, в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17).
На підставі зазначеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, господарський суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 7.4 Договору, враховуючи не поставку відповідачем товару на суму 848400,00 грн до 06.08.2025, суд дійшов висновку, що позовні вимоги по стягнення з відповідача пені в розмірі 42420,00 грн та штрафу в розмірі 84840,00 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги у даному спорі задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, 12, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 233, ст. 236-241 ГПК України, Господарський суд Харківської області
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРАОПТ" (61165, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21; ідентифікаційний код 45479209) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) пеню в розмірі 42420,00 грн, штраф в розмірі 84840,00 грн та 2422,00 грн судового збору сплаченого при подачі позову.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "06" березня 2026 р.
СуддяМ.І. Шатерніков