Справа №487/1794/26
Провадження №2-н/487/349/26
10.03.2026 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї третьої частини від всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Одночасно заявником заявлене клопотання про витребування з Міністерства оборони України, відповідного ТЦК та СП або іншого компетентного органу інформацію про місце проходження військової служби та довідку про розмір грошового забезпечення боржника для визначення розміру аліментів.
Ознайомившись із матеріалами заяви, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу та задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В свою чергу п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За положеннями ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також, у відповідності до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно адресної картки програмного забезпечення Реєстру територіальної громади м. Миколаєва заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно адресної картки програмного забезпечення Реєстру територіальної громади м. Миколаєва боржник ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .
Разом з тим, слід зазначити, що згідно ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З огляду на вищенаведене, законодавець надає право на отримання аліментів на утримання дитини тому із батьків, разом з яким проживає дитина, а відтак, для підтвердження права стягувача за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів необхідно додати до заяви докази на підтвердження проживання дитини саме разом із заявником (стягувачем).
Проте, матеріали заяви не містять жодних доказів на підтвердження тих обставин, що неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом із заявником та знаходяться на її утриманні. Самі лише посилання заявника на зазначені обставини не можуть бути належним їх доказом, а тому не приймаються судом.
Отже, заявником до заяви не надано відповідних доказів, що підтверджує право заявника на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Щодо клопотання заявника про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Вирішуючи клопотання заявника щодо витребування доказів, суд враховує скорочений строк розгляду заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, а також те, що цивільним процесуальним законодавством не передбачено право заявника у наказному провадженні заявляти клопотання про витребування судом певних доказів, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, 165, 258-260 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_2 - відмовити.
Роз'яснити заявнику її право на звернення з тими самими вимогами до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя: С.М. Афоніна