Справа № 473/3588/25
іменем України
"09" березня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (згідно уточнених даних - Берикул) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 03 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі кредитний договір №805691393.
Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 200 грн зі строком користування протягом 140 днів, а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 22 квітня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним: дисконтна процентна ставка - 0,69 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (застосовується в межах встановленого строку кредитування за умови належного виконання позичальницею зобов'язань); базова процентна ставка - 1,30 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (застосовується в порядку перерахування нарахованих за дисконтною ставкою процентів при порушенні позичальницею умов кредитного договору).
17 січня 2022 року сторони уклали між собою Додаткову угоду до Договору №805691393 від 03 грудня 2021 року, в якій узгодили продовження встановленого в основному договорі строку кредитування на 14 днів.
30 січня 2022 року сторони уклали між собою Додаткову угоду до Договору №805691393 від 03 грудня 2021 року, в якій узгодили продовження встановленого в основному договорі строку кредитування ще на 14 днів.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 05 травня 2022 року №175 відступив ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №805691393 від 03 грудня 2021 року.
23 лютого 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №23/0224-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №805691393 від 03 грудня 2021 року.
04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Юніт Капітал» Договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №805691393 від 03 грудня 2021 року.
Позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 11 135,04 грн, у тому числі:
- заборгованість за кредитом - 8 835,28 грн;
- заборгованість за процентами за користування кредитом - 2 299,76 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.
Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 07 січня 2026 року вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задоволено повністю.
26 січня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, мотивуючи заяву тим, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи та не могла прийняти участь у судовому засіданні, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною, не має доходів, а тому не мала можливості з'явитися до суду особисто, а також отримати кваліфіковану правничу допомогу для захисту своїх інтересів.
Також ОСОБА_1 вважала, що рішення підлягає скасуванню, оскільки суд під час розгляду справи не врахував:
-заперечень, які вона бажає надати проти позову, зокрема щодо наявності на її утриманні малолітньої дитини, складного матеріального становища в сім'ї, інших обставин, які можуть вплинути на вирішення спору:
-пропущення позивачем позовної давності при зверненні з позовом до суду.
В судове засіданні відповідачка ОСОБА_1 не з?явилася, причину неявки суду не повідомила.
Представниця позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте надіслала на адресу суду заперечення проти заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, в яких просила відмовити у задоволенні вказаної заяви. При цьому, звертала увагу суду на те, що відповідачка фактично була обізнана про розгляд справи судом через застосунок «Дія», а тому її твердження про протилежне не заслуговують на увагу. Також вважала безпідставними твердження ОСОБА_1 про пропущення позивачем позовної давності при зверненні з позовом до суду.
Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та інші матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (ст. 286 ЦПК України).
Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, закон встановлює дві обставини, що в своїй сукупності є підставою для скасування судом заочного рішення, а саме:
-відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;
-докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд двічі надсилав відповідачці копію позовної заяви з додатками, а також повістки про виклик до суду за місцем її зареєстрованого проживання, зокрема: про виклик в судове засідання, призначене на 17 жовтня 2025 року, однак судові документи не були вручені та повернуті до суду з формулюванням «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 110-111); про виклик в судове засідання, призначене на 07 січня 2026 року, однак судові документи не були вручені та повернуті до суду з формулюванням «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 130-131).
За встановленого, суд погоджується, що відповідачка ОСОБА_1 згідно ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, проте фактично не була обізнана про розгляд справи.
Що стосується інших доводів ОСОБА_1 , то в цій частині суд вважає необхідним зазначити наступне:
1) в частині посилання відповідачки на тяжке матеріальне становище слід зауважити, що договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 599 ЦК України).
Зокрема, зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічних однорідних вимог; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; смертю боржника; ліквідацією юридичної особи (ст.ст. 599, 601, 604, 605, 606, 607, 608, 609 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Таким чином, тяжке матеріальне становище позичальниці саме по собі не є підставою для припинення зобов'язань, які, за загальним правилом, припиняються належним виконанням, а також не є підставою для звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язань;
2) в частині тверджень відповідачки про пропущення позивачем позовної давності суд виходить з того, що заборгованість за кредитним договором у ОСОБА_1 виникла у грудні 2021 року.
У той же час, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Водночас, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12 березня 2020 року на всій території України було введено карантин, який діяв до його скасування, тобто до 30 червня 2023 року.
Разом з тим, згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який діє і на час розгляду справи.
Водночас, згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Вказаний пункт був виключений Законом України №4434-ІХ від 14 травня 2025 року (який набрав чинності 04 вересня 2025 року).
Таким чином, позивачем при зверненні з позовом до суду не пропущено позовну давність, яка у зв'язку з введенням карантину була продовжена, а в подальшому - зупинена до 04 вересня 2025 року, а тому твердження про протилежне є хибними.
Інших обставин, які б були підставами для перегляду судового рішення відповідачка не зазначила.
Таким чином, ОСОБА_1 не довела те, що докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, не надала відповідних доказів, що б спростували доводи позивача повністю або в частині, а також надані останнім докази, тобто не довела передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України обставин, що в їх сукупності є підставою для скасування заочного рішення, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258-260, 287-288 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Розяснити учасникам справи, що відповідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Суддя: О.В.Вуїв