8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" березня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/2/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
та за участю:
представника - ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" - Воробець С.І. ліквідатора Кригіна О.В.
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 30662 від 31.12.2025) по справі
за заявоюАкціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк"
про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮБК ПЛЮС"
Ухвалою суду від 01.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК ПЛЮС", код ЄДРПОУ 39817189, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кригіну О.В., призначено попереднє засідання.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.02.2024 було оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою суду від 06.09.2024 за результатами попереднього засідання внесено до реєстру вимог кредиторів визнані судом вимоги кредиторів.
Постановою суду від 19.09.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "ЮБК ПЛЮС", припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Кригіної О.В., визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮБК ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39817189) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кригіну О.В.
До суду від Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 30662 від 31.12.2025) в сумі 2 015 913,50 грн основного боргу, а також 4 844,80 грн судового збору.
Ухвалою суду від 05.01.2026 призначено заяву Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 30662 від 31.12.2025) до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2026, зобов'язано ліквідатора розглянути заяву ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" з грошовими вимогами до боржника та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення судового засідання.
До суду від ліквідатора надійшло повідомлення про результат розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина", в якому зазначено про невизнання заявлених вимог з причин відсутності первинної документації.
В судовому засіданні 29.01.2026 ліквідатор зазначила про невизнання нею вимог ПуАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина".
Представник ПуАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" в судове засідання 29.01.2026 не з'явився.
В судовому засіданні 29.01.2026 оголошено про відкладання розгляду грошових вимог ПуАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" на 05.03.2026 для необхідності отримання додаткових доказів в підтвердження заявлених вимог.
11.02.2026 від ПуАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" надішли додаткові документи в підтвердження заявлених вимог.
В судовому засіданні 05.03.2026 представник ПуАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" стисло обґрунтував заявлені вимоги кредитора та просив визнати їх в повному обсязі.
Ліквідатор заперечувала проти заявлених вимог, оскільки заявник не надав доказів оплати за відступлення права вимоги, не надав доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги, а також просила застосувати строк позовної давності.
Дослідивши заяву кредитора та додані до неї документи, суд встановив наступне.
29.09.2016 р ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - постачальник) та ТОВ "ЮБК Плюс" (далі - покупець) уклали договір № 3025/2/2118 поставки нафтопродуктів, відповідно умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити в асортименті та кількості та за ціною, узгодженою сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Відповідно до п.п.3.3-3.4 Договору поставки, передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів підписаних уповноваженими представниками сторін, зобов'язання постачальника по поставки товару являються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця у момент підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів. Строк передачі : жовтень 2016 - грудень 2017.
Відповідно до п.4.1 Договору, ціна товару за одну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору.
Відповідно до пунктів 4.2-4.3 Договору, покупець може здійснювати 100% попередню оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника та і здійснювати оплату товару в розмірі 100% від загальної вартості кожної партії поставленого товару протягом 60 календарних днів від дати передачі товару згідно із актами приймання-передачі нафтопродуктів, зазначених у п.3.2 договору. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок-фактура постачальника, який виставляється постачальником після поставки відповідної партії товару. В рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказано в рахунку. Оплата товару, який постачається здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документів номеру і дати цього договору, номеру і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті. За домовленістю сторін допустується інша форма розрахунків, які не забороняються чинним законодавством України.
Сторони договору узгодили у специфікаціях від 01.04.2017, від 06.04.2017, від 07.04.2017, від 08.04.2017, від 11.04.2017 та від 13.04.2017 поставку товару на загальну суму 37 922 068,64 грн.
ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" поставив ТОВ "ЮБК Плюс" товар на загальну суму 37 922 068,64 грн, що підтверджено Актом № 01/04 від 30.04.2017 приймання передачі нафтородуктів по договору поставки нафтопродуктів № 3025/2/2118 від 29.09.2016 р., як передбачено п.3.3 Договору поставки. Вказаний акт приймання-передачі товару підписаний представниками сторін договору та скріплений печатками підприємств.
ТОВ "ЮБК Плюс" частково розрахувався за поставлений товар на суму 10 890 200,00 грн, у зв'язку з чим сума боргу ТОВ "ЮБК Плюс" перед ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" склала 27 031 868,64 грн., про що сторонами Договору поставки складено та підписано акт звірки.
06.12.2017 між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та Публічним акціонерним товариством "Нафтопереробний комплекс - Галичина" укладено договір № 3126/12/2118 про відступлення права вимоги, відповідно умов якого Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги виконання грошового зобов'язання за договором, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "ЮБК ПЛЮС" № 3025/2/2128 від 29.09.2016 (далі - Основний договір) на суму 27 031 868,64 грн.
Відповідно до п.1.2 Договору про відступлення права вимоги, розмір права вимоги, що уступається (грошового зобов'язання) за Основним договором становить 27 031 868,64 грн.
Відповідно до п.1.4 Договору про відступлення права вимоги, за цим договором до Нового кредитора переходять усі права та обов'язки кредитора за Основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту набрання чинності цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати з боржника сплати 27 031 868,64 грн. за Основним договором, а Первісний кредитор втрачає право вимагати з боржника сплати 27 031 868,64 грн.
Відповідно до п.4.3 Договору про відступлення права вимоги строк дії цього договору до 31.12.2017 р., а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.
06.12.2017 р складено повідомлення до ТОВ "ЮБК ПЛЮС" про відступлення права вимоги.
Боржником частково погашено Новому кредитору заборгованість за договором поставки нафтопродуктів на загальну суму 25 015 913,50 грн., що підтверджено виписками з рахунку Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" на суму 3 103 581,29 грн (виписки банку від 08.11.2018 на суму 332 005,95 грн, від 08.11.2018 на суму 940 804,31 грн, від 09.11.2018 на суму 249 980,31 грн, від 09.11.2018 на суму 350 203,22 грн, від 12.11.2018 на суму 1 000 000,00 грн, від 13.11.2018 на суму 226 587,00 грн.), договором про відступлення права вимоги № ВПВ2203-2 від 22.03.2023 , укладеного між ТОВ ЮБК ПЛЮС" та ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" на суму 21 916 373,85 грн та заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 21 916 373,85 грн.
Таким чином, залишок непогашеної заборгованості боржника за Основним договором та Договором про відступлення права вимоги складає 2 015 913,50 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так, відповідно до наданих до матеріалів справи первинних документів боржник отримав від постачальника товар на загальну суму 37 922 068,64 грн, проте, всупереч вимогам Договору поставки свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар виконав частково.
Відповідно до п.1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 статті 513 ЦК України).
Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Боржник взяті на себе зобов'язання за Договором поставки (Основним договором) виконав частково, суму заборгованості в розмірі 2 015 913,50 грн. перед Новим кредитором ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" належними доказами не спростував, в той час, як кредитор підтвердив наявне в нього право вимоги належними та допустимими доказами, доданими ним до заяви.
Щодо заперечень ліквідатора про відсутність доказів виконання Новим кредитором ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" своїх зобов'язань з оплати за отримане ним право вимоги за Договором про відступлення права вимоги, то суд не приймає відповідні заперечення, оскільки факт виконання чи не виконання Новим кредитором свого обов'язку із сплати за договором про відступлення права вимоги не може впливати на факт виникнення в нового кредитора отриманого за цим договором права, яке виникає в силу укладеного між сторонами договору та не залежить від факту виконання Новим кредитором своїх зобов'язань щодо оплати.
Так, відповідно до п.1.4 Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що право вимоги до боржника Новий кредитор набуває з моменту набрання чинності цим Договором, тобто з моменту його підписання і виникнення відповідного права сторони не узгодили з настанням інших фактів.
Щодо заперечень ліквідатора в частині неповідомлення боржника про заміну кредитора, то факт такого неповідомлення не може впливати на факт виникнення в нового кредитора права за Договором про відступлення права вимоги, а може впливати лише на момент виникнення в боржника права висувати проти вимоги нового кредитора своїх заперечень відповідно до ст.518 ЦК України, за приписами якої боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Крім того, факт часткового виконання боржником суми заборгованості зо Основним договором вже Новому кредитору ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" спростовує відповідні висновки ліквідатора.
Щодо заяви ліквідатора про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу).
Відповідно до чт.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Судом встановлено, що згідно із виписками банку боржником частково сплачувалась заборгованість за Основним договором, починаючи з 08.11.2018 (виписки банку від 08.11.2018 на суму 332 005,95 грн, від 08.11.2018 на суму 940 804,31 грн, від 09.11.2018 на суму 249 980,31 грн, від 09.11.2018 на суму 350 203,22 грн, від 12.11.2018 на суму 1 000 000,00 грн, від 13.11.2018 на суму 226 587,00 грн.) , тим самим строк позовної давності перервався вчиненням боржником оплати та починався заново (остання сплата 13.11.2018).
Тобто, трирічний строк у межах якого кредитор міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу повинен був закінчитися 13.11.2021 включно.
Проте, під час дії карантину (12.03.20-30.06.23), встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 (загальна позовна давність) цього Кодексу, були продовжені на строк дії такого карантину (Розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).
Також, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України також були продовжені на підставі п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та лише з 04.09.25 відповідний пункт втратив чинність.
Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для пред'явлення кредитором грошових вимог до боржника за спірними зобов'язаннями не пропущений.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлені факти та враховуючи те, що божник не сплатив кредитору за поставлений товар залишок заборгованості в сумі 2 015 913,50 грн., суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та доведеними належними доказами у зв'язку з чим підлягають визнанню в сумі 2 015 913,50 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
Відповідно до ч.4 ст..45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Окремо суд зазначає, що статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються, крім іншого, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Враховуючи, що вимоги ПуАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЮБК ПЛЮС" та були заявлені після завершення строку визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вони є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (вх. № 30662 від 31.12.2025) з грошовими вимогами до боржник, визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" в сумі 2 015 913,50 грн основного боргу, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 4 844,80 грн судового збору.
Керуючись ст. ст.45,46, ст. ст.ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (вх. № 30662 від 31.12.2025) з грошовими вимогами до боржника.
Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" в сумі 2 015 913,50 грн основного боргу, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 4 844,80грн судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2026.
Суддя Лавренюк Т.А.