вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"09" березня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1264/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 64 918,74 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Секретар судового засідання Агаєва Н.Б.
В засіданні приймали участь:
Прокурор: Ваколюк Ю.О.
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Шевчук М.І. (в режимі відеоконференції).
Суть спору.
До Господарського суду Рівненської області 31.12.2025 надійшла позовна заява керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 64918,74 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження №12022181200000337 від 01.08.2022 з'ясовано, що 31.07.2022 слідчими СВ Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за участю майстра лісу ДП "Клесівське лісове господарство" Тимошицького А.П. проведено огляд лісових насаджень в кварталі 5 виділ 22, 47 Любонського лісництва ДП "Клесівське лісове господарство", під час якого виявлено незаконно рубку 8 дерев породи "сосна". Крім того, інженером охорони та захисту лісу ДП "Клесівське лісове господарство" складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства, відповідно до якого встановлено наступні розміри незаконно зрубаних дерев, а саме: 2 дерева діаметром пня 32 см, діаметром на висоті 1,3 м. - 24 см., 4 дерева діаметром пня 34 см, діаметром на висоті 1,3 м. - 24 см., 1 дерево діаметром пня 40 см, діаметром на висоті 1,3 м. - 32 см., 1 дерево діаметром пня 43 см, діаметром на висоті 1,3 м. - 32 см. За вищезазначеним фактом Сарненським РВП розпочато кримінальне провадження № 12022181200000337 від 01.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Відповідно до складеного акту, незаконна порубка дерев заподіяла шкоду у розмірі 64918,74 грн. В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження проведено судову економічну та судову інженерно - екологічну експертизи. Так, згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-23/2877-ЕК від 31.03.2023, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою 8 дерев породи "сосна" сироростуча на території ДП "Клесівське лісове господарство" підтверджується в сумі 64918,06 грн. Згідно з висновком експерта № 2545-E від 22.07.2025, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою 8 дерев породи "сосна" сироростуча на території ДП "Клесівське лісове господарство" підтверджується в сумі 64918,74 грн
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позовні вимоги не містять доказів, які б вказували на неправомірність поведінки відповідача та не зазначено, які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив. Доказів невчинення таких дій відповідачем до суду надано не було. Вважає, що прокуратурою не доведено наявність всіх елементів складу правопорушення, обов'язок доказування яких покладається саме на позивача.
У письмових поясненнях прокурор вважає, що висновком експерта від 22.07.2025 №2545-Е за результатами проведення інженерно - екологічної експеризи повністю підтверджено суму, зазначену в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 31.08.2022. Таким чином, висновок інженерно - екологічної експертизи є належним доказом, який підтверджує розмір збитків, завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Зазначає, що саме нездійснення постійним лісокористувачем обов'язків по охороні лісових масивів є наслідок вчинення вказаної порубки в межах територій природно заповідного фонду невстановленими особами.
Процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 дану позовну заяву передано судді Марачу В.В. та присвоєно номер №918/1264/25.
Розпорядженням керівника апарату суду від 06.01.2026 № 03-05/36/2026 у зв'язку із перебуванням судді Марача В.В. з 05.01.2026 на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.43 - 2.3.48 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1264/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026 справу № 918/1264/25 передано судді Мовчуну А.І.
Ухвалою суду від 08.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 02.02.2026.
22.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 02.02.2026 розгляд справи відкладено на 16.02.2026.
04.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
09.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про залишення без розгляду відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 16.02.2026 залишено без розгляду відповідь на відзив керівника Сарненської окружної прокуратури. Розгляд справи відкладено на 09.03.2026.
06.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення у справі.
В судовому засіданні 09.03.2026 прокурор підтримав позовні вимоги та просив задоволити їх у повному обсязі.
В той же час, представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № №12022181200000337 від 01.08.2022 з'ясовано, що 31.07.2022 слідчими СВ Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за участю майстра лісу ДП "Клесівське лісове господарство" Тимошицького А.П. проведено огляд лісових насаджень в кварталі 5 виділ 22, 47 Любонського лісництва ДП "Клесівське лісове господарство", під час якого виявлено незаконно рубку 8 дерев породи "сосна".
Крім того, інженером охорони та захисту лісу ДП "Клесівське лісове господарство" складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства, відповідно до якого встановлено наступні розміри незаконно зрубаних дерев, а саме: 2 дерева діаметром пня 32 см, діаметром на висоті 1,3 м - 24 см., 4 дерева діаметром пня 34 см, діаметром на висоті 1,3 м - 24 см., 1 дерево діаметром пня 40 см, діаметром на висоті 1,3 м - 32 см., 1 дерево діаметром пня 43 см, діаметром на висоті 1,3 м - 32 см.
За вищезазначеним фактом Сарненським РВП розпочато кримінальне провадження №12022181200000337 від 01.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Відповідно до складеного акту, незаконна порубка дерев заподіяла шкоду у розмірі 64918,74 грн.
В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження проведено судову економічну та судову інженерно - екологічну експертизи.
Так, згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-23/2877-ЕК від 31.03.2023, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою 8 дерев породи "сосна" сироростуча на території ДП "Клесівське лісове господарство" підтверджується в сумі 64918,06 грн.
Згідно з висновком експерта № 2545-E від 22.07.2025, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою 8 дерев породи "сосна" сироростуча на території ДП "Клесівське лісове господарство" підтверджується в сумі 64918,74 грн.
На думку прокурора, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування 8 дерев породи "сосна" в кварталі 5 виділ 22, 47 Любонського лісництва ДП "Клесівське лісове господарство", нині - Любонське лісництво Клесівського надлісництва філії "Поліський лісовий офіс".
У результаті реорганізації ДП "Клесівське лісове господарство", філії "Клесівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" усі майнові та немайнові права, інтереси та обов'язки перейшли до правонаступника - філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Філія "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", заснована на державній власності та являється відокремленим підрозділом юридичної особи згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
На даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, жодній особі про підозру не повідомлено, збитки, завдані в сумі 64918,74 грн, не відшкодовано, що є підставою для їх стягнення у судовому порядку.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, наведені вище норми законодавства та рішення Конституційного Суду України надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти відповідно до закону. Згідно зі ст. 131-1 Конституції України та ст.ст. 1, 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено повноваження з представництва інтересів держави в суді, а відтак і обов'язок звертатись до суду з позовом у разі, якщо відповідний орган не вживає або неналежно вживає заходи з метою, щоб інтереси держави не залишились незахищеними.
Разом з тим, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18).
Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання відшкодування шкоди, завданої навколишньому середовищу.
Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.
Підставою для представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Прокурор зазначає, що внаслідок протиправних дій Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" здійснено незаконну вирубку дерев, що спричинило шкоду державі у вигляді порушення природоохоронного законодавства.
Крім того, забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території країни становить одну з конституційних основ правового господарського порядку. Держава здійснює екологічну політику, що забезпечує раціональне використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення. У той час, як наразі знищення лісових насаджень в Україні є однією з найбільш актуальних проблем. На сьогодні продовжується умисне і широкомасштабне знищення лісових ресурсів, а неконтрольоване вирубування лісів досягає критичного рівня.
Зазначене у сукупності порушує правовий порядок, дотримання якого становить безумовний інтерес держави, оскільки вона є його гарантом, а його порушення є порушенням інтересів держави.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, учасниками спірних правовідносин даний конституційний обов'язок не дотримано.
З огляду на викладене, прокурор може звертатися до суду в інтересах держави, які, в свою чергу, можуть бути пов'язані з необхідністю захисту прав органів місцевого самоврядування.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування згідно з вимогами п. б, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та і їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за одержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи п. 7 ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.
Разом з цим, внаслідок несплати шкоди заподіяної незаконною порубкою лісу, місцевий бюджет (всі кошти за заподіяну екологічну шкоду стягуються за місцем заподіяння шкоди на один казначейський рахунок спеціального фонду, відкритий на відповідну раду) не отримує відповідні кошти.
З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Сарненською окружною прокуратурою листом № 53-1573 вих25 від 17.06.2025 повідомлено Клесівську селищну раду Сарненського району Рівненської області про виявлений факт незаконної рубки дерев на території Клесівської селищної територіальної громади.
З отриманою відповіді №1059/04-05 від 02.09.2025 встановлено, що Клесівською селищною радою Сарненського району Рівненської області не вживалися заходи щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев
На підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Сарненською окружною прокуратурою листом від 31.12.2025 повідомлено Клесівську селищну раду Сарненського району Рівненської області про звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення радою з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Отже, у прокурора наявні обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян, членів територіальної громади та звернення до суду із зазначеним позовом, що відповідає нормам національного законодавства і практиці Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є позадоговірними, та стосуються стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, а саме незаконною рубкою дерев.
Надаючи оцінку обставинам справи в межах доводів сторін, суд зазначає, що за приписами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Предметом судового розгляду є поданий прокурором позов в інтересах держави в особі позивача до відповідача, як постійного лісокористувача, про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом незаконної порубки дерев.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з статтею 16, частиною 1 статтею 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Водночас, пунктом 1 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України унормовано, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.
Частиною 1 статтею 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Відповідно до абзацу 5 статті 86 Лісового кодексу України, забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Статтею 90 Лісового кодексу України, основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Пунктами 1, 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно - правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 в справі № 909/1111/16.
Зважаючи на предмет доведення прокуратурою в позовній заяві обставин відшкодування збитків та заперечення відповідача щодо відсутності доказів, які б вказували саме на протиправність поведінки відповідача, суд, досліджуючи наявні в матеріалах справи докази щодо складу цивільного правопорушення, зазначає наступне.
Протиправна поведінка - це протиправне, шкідливе діяння фізичної або юридичної особи, що тягне застосування правовідновлюючих заходів.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправна поведінка найчастіше виражається в активних діях, які спричинили збитки в майновій сфері особи чи немайнових відносинах.
Водночас, поведінка заподіювача шкоди може полягати не тільки в його активних діях, а й у бездіяльності. Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа, яка зобов'язана вчинити певні дії, свідомо їх не виконує.
Бездіяльність - це пасивна поведінка особи, яка проявилася в невиконанні нею дій, які вона повинна та могла в даній ситуації здійснити.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наслідки об'єктивно походять від певної дії чи бездіяльності).
Так, у кварталі 5 виділ 22, 47 Любонського лісництва Державного підприємства "Клесівське лісове господарство" (на даний час - Любонське лісництво Клесівського надлісництва філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України") допущено здійснення незаконної порубки 8 дерев породи «сосна».
Як встановлено з доказів, долучених до матеріалів справи, відповідачем, як постійним лісокористувачем, не виконано покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій у кварталі 5 виділ 22, 47 Любонського лісництва ДП "Клесівське лісове господарство", правонаступником якого є Філія "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.
У п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі № 9901/93/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що згідно вимог частини другої ст.19, ст.63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 та 19.09.2018 у справах № 909/976/17, № 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень.
Отже, відповідно до норм вищевказаного законодавства та положення статей 105, 107 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суд зазначає, що відповідач (правонаступник) допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 8 дерев породи "сосна".
За таких обставин, суд констатує, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків.
Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.
Аналогічні висновки при розгляді даної категорії справ містяться і у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 20.09.2018 у справі №909/495/17, від 07.06.2019 у справі №914/1960/17.
Суд констатує, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
Cуд підкреслює, що не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права, зокрема, статей 19, 63, 64, 105, 107 Лісового кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України, наведені Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постановах від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20.
Отже, суд дійшов висновку, що в даних правовідносинах визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев, при цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування.
Беручи до уваги все вищенаведене, суд зазначає, що відповідач не виконав обов'язків, покладених на нього законодавством з охорони лісу, що призвело до незаконної рубки лісу. Зокрема відповідач не виконав обов'язків щодо охорони та захисту лісових насаджень, контролю, обліку та оформлення виявлених лісопорушень. Внаслідок невиконання підприємством своїх обов'язків завдано шкоди лісу.
Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Розмір шкоди, заподіяний лісу, визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-23/2877-ЕК від 31.03.2023, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою 8 дерев породи "сосна" сироростуча на території ДП "Клесівське лісове господарство" підтверджується в сумі 64918,06 грн.
Згідно з висновком експерта № 2545-E від 22.07.2025, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою 8 дерев породи "сосна" сироростуча на території ДП "Клесівське лісове господарство" підтверджується в сумі 64918,74 грн.
Визначення розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу потребує спеціальних знань у сфері екології та природокористування, а тому такі питання належать до предмету судової інженерно - екологічної експертизи, тоді як судова економічна експертиза не може підміняти екологічні методики розрахунку шкоди.
Висновок експерта не має наперед встановленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами. Водночас перевага надається тому експертному дослідженню, яке виконано в межах спеціальних знань, необхідних для вирішення поставлених питань.
У матеріалах справи наявні усі необхідні відомості для встановлення дійсного розміру шкоди, заподіяної лісу.
Разом з тим, відповідачем не подано доказів на спростування саме тієї суми шкоди, що зазначена в експертному висновку, або клопотання про проведення додаткової судової експертизи.
Із встановлених обставин справи вбачається, що відповідач як постійний користувач лісу не дотримався нормативно визначених правил щодо збереження лісу.
Недотримання відповідачем нормативно визначених правил збереження лісу є протиправною формою поведінки в результаті якої була проведена рубка дерев.
Наслідком протиправної поведінки відповідача є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконання ним обов'язкових умов щодо збереження лісу.
Вина відповідача у здійсненні незаконної рубки дерев презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України, він як постійний користувач лісу не виконав свого обов'язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів.
А тому, відповідач як постійний користувач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком незаконну порубку дерев.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки суду.
За результатами розгляду спору та з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 64918,74 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (43010, Волинська обл., м. Луцьк просп. Волі, 30, код ЄДРПОУ 45601597) на користь Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області (34550, Рівненська обл., Сарненський р-н., смт. Клесів, вул. Свободи, 10, код ЄДРПОУ 40132726) 64918 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн 74 коп шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"(43010, Волинська обл., м. Луцьк просп. Волі, 30, код ЄДРПОУ 45601597) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 09 березня 2026 року.
Суддя А.І.Мовчун