Рішення від 10.03.2026 по справі 918/954/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2026 р. Справа № 918/954/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ"

про стягнення коштів та визнання додаткових угод недійсними.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Мельничук Лілія Олександрівна;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вараської окружної прокуратури (Прокуратура) в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (Відповідач) про:

- визнання недійсною Додаткової угоди №3 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- визнання недійсною Додаткової угоди №4 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- визнання недійсною Додаткової угоди №5 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- визнання недійсною Додаткової угоди №6 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- визнання недійсною Додаткової угоди №7 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- визнання недійсною Додаткової угоди №1/11 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- визнання недійсною Додаткової угоди №8 від 15.12.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- визнання недійсною Додаткової угоди №9 від 15.12.2021 до Договору на постачання електричної енергії №310/04/21 від 11.05.2021, укладеного між Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (код ЄДРПОУ 37780084) на користь Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 44130979) кошти у розмірі 24 812,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокуратура вказує, що Відповідачем та Позивачем за результатами відкритих торгів 11.05.2021 було укладено Договір № 310/04/21 на постачання електричної енергії. В подальшому між вказаними юридичними особами було укладено 10 додаткових угод, що призвело до збільшення ціни закупівлі електричної енергії на 93 % та є порушенням вимог законодавства України про публічні закупівлі, а отже такі Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Прокуратура стверджує, що при укладанні оспорюваних додаткових угод № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 1/11, № 8, № 9 постачальником не обґрунтовано коливання ціни на електричну енергію на ринку, не обґрунтовано чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь не вигідним. Прокуратура заявляє, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статтею 652 ЦК України та пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. А можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

Прокуратура наголошує, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву керівника Вараської окружної прокуратури залишено без руху та встановлено прокуратурі строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- копій актів приймання - передачі та платіжних доручень, на які є посилання у позовній заяві в належній якості.

До господарського суду 25.10.2024 на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2024 від Прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та подано суду копії актів приймання - передачі та платіжних доручень на які є посилання у позовній заяві в належній якості.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 27.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.11.2024 відкладено підготовче засідання на 11.12.2024.

Ухвалою суду від 11.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 09.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.01.2025 відкладено підготовче засідання на 23.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 918/954/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2025.

До господарського суду 20.02.2025 від представника Прокуратури надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд повернути розгляд справи № 918/954/24 на стадію підготовчого провадження, з метою додаткового обґрунтування позову та долучення до матеріалів справи оскаржуваних додаткових угод.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.02.2025 клопотання представника прокуратури про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено, замінено судове засідання, призначене на 20.02.2025 підготовчим засіданням та відкладено підготовче засідання на 12.03.2025.

До суду 25.02.2025 від Позивача надійшли пояснення, яких він просить позовну заяву задовольнити, розгляд даної справи провести за відсутності Позивача та долучити до матеріалів справи копію договір про постачання (закупівлю) електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21 з додатками та додаткові угоди до нього.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2025 відкладено підготовче засідання на 02.04.2025.

До суду 31.03.2025 від Відповідача надійшли додаткові пояснення, яких він просилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До суду 01.04.2025 від представника Відповідача надійшла заява від 03.01.2025 про зупинення розгляду справи, в якій просить зупинити провадження у справі № 918/954/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 920/19/24.

В обґрунтування даної заяви представник відповідач зазначає, що ухвалою Касаційного господарського суду від 29.01.2025 у справі 920/19/24 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постанові ВПВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. Зазначена справа про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн. є подібною до справи №918/954/24.

У судовому засіданні 02.04.20025 розпочато розгляд клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.04.2025 відкладено підготовче засідання на 17.04.2025.

До суду 03.04.2025 від Прокуратури надійшли заперечення на пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими та підтверджуються долученими доказами, а тому наявні підстави для їх задоволення.

До суду 08.04.2025 від представника Відповідача надійшла заява, відповідно до якої останній просить суд розглянути справу без участі представника Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.04.2025 продовжено строк розгляду справи на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.04.2025.

Ухвалою суду від 30.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі № 918/954/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 920/19/24.

Одночасно вказаною ухвалою зобов'язано учасників справи повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

До суду 24.12.2025 від Вараської окружної прокуратури надійшло клопотання від 23.12.2025 про поновлення провадження у справі, в якому просить поновити провадження у справі № 918/954/24 за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" про стягнення коштів та визнання додаткових угод недійсними.

У клопотанні зазначено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень Великою Палатою Верховного Суду 21.11.2025 винесено постанову у справі № 920/19/24, якою касаційну скаргу ТОВ "Енергетичне партнерство" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 у справі № 920/19/24 залишено без змін.

Відповідно до інформації, що міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, 21.11.2025 Великою Палатою Верховного Суду у справі 920/19/24 ухвалено постанову. Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у даній справі усунуті.

Ухвалою суду від 05.01.2026 провадження у справі № 918/954/24 поновлено та призначено підготовче засідання на 21.01.2026.

Представники Позивача та Відповідача в судове засідання 21.01.2026 не з'явилися.

Ухвалою суду від 21.01.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2026.

Судове засідання 18.02.2026 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Селівона А.О.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.02.2026 призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2026.

До суду 03.03.2026 від представника Відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Відповідача.

Представник Прокуратури в судовому засіданні 10.03.2026 підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача у судове засідання 10.03.2026 не з'явився.

Позивач у судове засідання 10.03.2026 не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 26.02.2026) надіслано одержувачу Управлінню соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 26.02.2026.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи належне повідомлення Позивача про розгляд справи та заяву Відповідача від 08.04.2025 про розгляд справи без участі його представника, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності Позивача та Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора у справі та представника відповідача. всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 11.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (далі - Постачальник) та Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (далі - Споживач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №310/04/21 (далі - Договір), умови якого розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 1.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електорустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 32 500 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оперетора системи.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що строк поставки товару: 01.05.2021 - 31.12.2021.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 3,10 грн. кВт*год. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Згідно з пунктом 4.3 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 12.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що відповідно до частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Згідно з пунктом 12.3 Договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі":

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.

Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частішеніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов?язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об?єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числ обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв?язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни

У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Відповідно до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії Споживачу (додаток 1 до договору) підписаною споживачем - Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації 11.05.2021, початок постачання з 01.05.2021.

Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію" (додаток 2 до договору) відповідно до якої ціна за електричну енергію (кВт*год) становить 3,10 грн./кВт*год.

Відповідно до пункту 2 "Комерційної пропозиції" Споживач здійснює оплату послуг з розподілу через ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

Пунктами 3 та 4 "Комерційної пропозиції" передбачено, що графік оплати - 100% від спожитого обсягу протягом 10 робочих днів отримання акту. Рахунок за фактичний обсяг спожитої електричної енергії формується по прогнозованій ціні (ціна останнього закритого розрахункового періоду) та заявленого обсягу електричної енергії, що зазначений у додатку №1 до заяви приєднання. Оплата здійснюється у строк, визначений згідно пункту "Графік оплати" цієї комерційної пропозиції. У разі відсутності оплати за погодженим графіком впродовж 3 днів сума не отриманого платежу збільшується на 0,2% за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 9 "Комерційної пропозиції" Договір діє до 31.12.2021. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" із змінами, дія Договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що після укладення Договору сторони уклали десять додаткових угод про внесення змін до Договору, якими збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку та зміною тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.08,2021 №1250 від 06.08.2021 №1246 а саме:

- додаткову угоду від 31.05.2021 № 1, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 1.3 Договору Очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 30 770,64 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 3,27 грн/кВт*год.

Пункт 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) ціна за електричну енергію - 3,27 грн/кВт*год. з ПДВ".

Дана додаткова угода набирає чинності з 01.06.2021;

- додаткову угоду від 30.11.2021 № 2, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 1.3 Договору Очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 30 960,00 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 3,25 грн/кВт*год.

Пункт 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) ціна за електричну енергію - 3,25 грн/кВт*год. з ПДВ".

Дана додаткова угода набирає чинності з 01.09.2021;

- додаткову угоду від 30.11.2021 № 3, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 1.3 Договору Очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 28184,8737495 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 3,57 грн/кВт*год. (збільшено ціну на 15 %) .

Пункт 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) ціна за електричну енергію - 3,57 грн/кВт*год. з ПДВ".

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання;

- додаткову угоду від 30.11.2021 № 4, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 1.3 Договору Очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 25 668,36734693878 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 3,92 грн/кВт*год. (збільшено ціну на 26 %).

Пункт 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) ціна за електричну енергію - 3,92 грн/кВт*год. з ПДВ".

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання;

- додаткову угоду від 30.11.2021 № 5, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 1.3 Договору Очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 24794,262295 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 3,25 грн/кВт*год. (збільшено ціну на 37 %).

Пункт 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) ціна за електричну енергію - 4,27 грн/кВт*год. з ПДВ".

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання;

- додаткову угоду від 30.11.2021 № 6, кою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 1.3 Договору Очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 23108,4115138 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пнкт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 4,69 грн/кВт*год. (збільшено ціну на 51 %)

Пнкт 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) ціна за електричну енергію - 4,69 грн/кВт*год. з ПДВ";

додаткову угоду від 30.11.2021 № 7, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 1.3 Договору Очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.05.2021 по 31.12.2021 становить 21640,2626459 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 5,14 грн/кВт*год.

Пункт 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) ціна за електричну енергію - 5,14 грн/кВт*год. з ПДВ";

- додаткову угоду від 30.11.2021 № 1/11, якою зменшено суму договору на 5 500,00 грн. в зв'язку з очікуваним зменшанням обсягу споживання електричної енергії та викладенно пункт 4.1 в наступній редакції, а саме: "пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 5,14 грн/кВт*год. (збільшено ціну на 65,8 %). Сума договору: 95 120,00 грн.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією."

Дана додаткова угода набирає чинності з 30.11.2021;

- додаткову угоду від 15.12.2021 № 8, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 5,55 грн/кВт*год. (збільшено ціну на 79 %). Сума договору: 95 120,00 грн.

Дана додаткова угода набирає чинності з 10.11.2021;

- додаткову угоду від 15.12.2021 № 9, якою внесено зміни Договору шляхом викладення його окремих пунктів в наступній редакції, а саме: "пункт 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 6,01 грн/кВт*год. (збільшено ціну на 93 %). Сума договору: 95 120,00 грн.

Дана додаткова угода набирає чинності з 20.11.2021.

Враховуючи зазначене, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт*год збільшено без ПДВ з 3,10 грн./кВт*год до 6,01 грн./кВт*год (на 93% від первинної ціни).

Як зазначила Прокуратура, спірні додаткові угоди № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 1/11, № 8, № 9, якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 кВт*год з 3,10 грн./кВт*год до 6,01 грн./кВт*год, укладені з порушенням чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі про постачання електричної енергії споживачу від 11.05.2021 № 310/04/21, а саме за 3,10 грн./кВт*год без ПДВ.

Відповідно, грошові кошти в сумі 24 812,33 грн. підлягають стягненню, як такі, що були безпідставно одержані.

Також судом встановлено, що у додаткових угодах № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 як підставу внесення змін до договору вказано зміну тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП від 06.08.2021 № 1246 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2370".

Проте вказаною постановою НКРЕКП від 06.08.2021 № 1246 змінено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", що не може мзастосовуватись дои умов Договору.

Тоді, як відповідно до заяви-приєднання (додаток 1 до Договору) Відповідачем ініційовано приєднання до умов Договору на умовах Комерційної пропозиції, де, у свою чергу, Оператором системи розподілу є ПрАТ "Рівнеобленерго", а не ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Згідно з актами прийняття-передачі товарної продукції відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 15 372 кВт*год, на загальну 74 643,01 грн. з ПДВ, а саме:

- Акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 року № 09/06, обсяг - 1,266 кВт*год, на суму 3 919,54 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2021 року № 21/07, обсяг - 0,91 кВт*год, на суму 2 975,70 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2021 року № 10/08, обсяг - 1,27 кВт*год, на суму 4 152,90 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2021 року № 8, обсяг - 0,899 кВт*год, на суму 2 939,74 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2021 року № 9, обсяг - 1,532 кВт*год, на суму 5 855,41 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2021 року № 10, обсяг - 1,711 кВт*год, на суму 8 548,08 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2021 року № 11, обсяг - 1,199 кВт*год, на суму 6 675,79 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 року № 12, обсяг - 6,585 кВт*год, на суму 39 575,85 грн. з ПДВ;

Відповідно до платіжних доручень Позивачем перераховано Відповідачу кошти за електричну енергію на загальну суму 74 643,01 грн, зокрема: від 09.06.2021 № 56 на суму 3 919,54 грн; від 21.07.2021 № 79 на суму 2 975,70 грн; від 10.08.2021 № 84 на суму 4 152,90 грн; від 23.09.2021 № 105 на суму 2 939,74 грн; від 11.10.2021 № 121 на суму 5 855,41 грн; від 23.11.2021 № 143 на суму 8 548,08 грн; від 15.12.2021 № 162 на суму 6 675,79 грн; від 29.12.2021 № 177 на суму 39 575,85 грн.

У той же час, Позивач відповідно до укладеного Договору повинен був сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 15 372 кВт*год за період з травня по грудень 2021 року кошти в розмірі 49 830,68 грн., однак з урахуванням укладення оспорюваних додаткових угод фактично було сплачено 74 643,01 грн.

За таких обставин, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 24 812,33 грн. (74 643,01 - 49830,68).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами третьою та п'ятою статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини четвертої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокуратурою встановлено, що зазначеним органом не вжито заходів, у тому числі щодо звернення до суду з відповідним позовом для повернення бюджетних коштів, сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" за постачання електроенергії.

Суд погоджується з доводами Прокуратури щодо правомірності визначення Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації позивачем у справі, як суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.

Судом враховано, що Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.

Вараською окружною прокуратурою відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації лист від 31.07.2024 № 52-1659вих-24, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додатковових угод №3 від 30.11.2021, №4 від 30.11.2021, №5 від 30.11.2021, №6 від 30.11.2021, №7 від 30.11.2021, №1/11 від 30.11.2021, №8 від 15.12.2021, №9 від 15.12.2021 до Договору постачання електричної енергії.

Відповідно до відповіді Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації від 08.08.2024 №1338/03-44/24 , управління не має фінансової можливості вести позовну роботу відносно ТОВ "ЛТК Електрум" та просить здійснити представництво інтересів держави в суді.

У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 917/665/20, від 07.04.2021 у справі № 913/124/20, від 09.06.2021 у справі № 916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку статті 23 Закону "Про прокуратуру", та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:

- суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;

- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів статті 23 Закону "Про прокуратуру"; такий підхід є занадто формалізованим, критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

Так, у пункті 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, Прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За приписами частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом пункту 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 3,10 грн/кВт*год без ПДВ.

Пунктом 12.3 Договору передбачено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі":

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини першої статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Абзацом другим частини третьої статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини п'ятої наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

У пунктах 52-63 та пунктах 88-90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, у своїй постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Суд ураховує, що пунктом 3-7 розділу Х Перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - "Особливості").

Пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Як на підставу для укладення спірних додаткових угод та зміни істотних умов в укладених спірних угодах сторони послалися на підпункт 2 пункту 19 Особливостей.

Оцінюючи обґрунтованість укладення спірних додаткових угод суд зауважує, що зміна ціни, що мала місце за наслідками укладення спірних додаткових угод, не була належним чином обґрунтована.

Суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21, постанова ВП ВС від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають зазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об'єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на "ринку на добу наперед" та внутрішньо добовому ринку.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

При цьому судом враховується, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 927/550/20).

Так, Позивач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписав оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім того, суд погоджується з доводами Прокуратури про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з аналізу додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за Договором у відсотковому значенні становила 93 % .

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність Відповідача, на момент підписання основного договору він знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до Договору.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до статтей 203, 215 ЦК України.

Крім того, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

Також прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення з Відповідача коштів у розмірі 24 812,33 грн.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Зокрема, положеннями статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, яка продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з частиною першою статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актами приймання-передачі товарної продукції за травень 2021 року - грудень 2021 року Відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 15 372 кВт*год на загальну суму 74 643,01 грн, які повністю оплачені Позивачем.

Згідно з приписами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, загальна вартість отриманої позивачем електричної енергії в кількості 15 372 кВт*год становить 49 830,68 грн. Відтак, решта коштів у розмірі 24 812,33 грн. сплачена Позивачем за товар, підлягає поверненню Позивачу. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткові угоди від 30.11.2021 № 3, від 30.11.2021 № 4, від 30.11.2021 № 5, від 30.11.2021 № 6, від 30.11.2021 № 7, від 30.11.2021 № 1/11, від 15.12.2021 № 8 та від 15.12.2021 № 9 укладені сторонами з порушенням вимог статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" та після виконання продавцем зобов'язання з передачі товару, обумовленого Договором, що є порушенням частини третьої статті 632 ЦК України. Крім того, зібрані у справі докази свідчать про відсутність правових підстав на день укладення цього правочину для збільшення ціни, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Тому з огляду на положення статтей 203, 215 ЦК України оскаржувані додаткові угоди підлягають визнанню їх недійсними.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод мала місце переплата Позивачем грошових коштів у розмірі 24 812,33 грн, а відтак, вимога про стягнення з Відповідача зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Встановлені судом обставини спростовують доводи Відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

4. Визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

5. Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

6. Визнати недійсною Додаткову угоду №7 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

7. Визнати недійсною Додаткову угоду №1/11 від 30.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

8. Визнати недійсною Додаткову угоду №8 від 15.12.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

9. Визнати недійсною Додаткову угоду №9 від 15.12.2021 до Договору на постачання електричної енергії від 11.05.2021 №310/04/21, укладеного Управлінням соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ".

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, ЄДРПОУ 37780084) на користь Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (34300, Рівненська обл., Вараський р-н, смт Володимирець, вул. Соборна, 23, ЄДРПОУ 44130979) кошти у розмірі 24 812,33 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень 33 копійки).

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, ЄДРПОУ 37780084) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077; р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 21 801,60 грн (двадцять одна тисяча вісімсот одна гривня 60 копійок) витрат по сплаті судового збору.

12. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (34300, Рівненська обл., Вараський р-н, смт Володимирець, вул. Соборна, 23, ЄДРПОУ 44130979) .

Стягувач щодо судового збору: Рівненська обласна прокуратура (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077).

Відповідач (боржник): Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, ЄДРПОУ 37780084).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10 березня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон

Попередній документ

134686840

Наступний документ

134686842

Інформація про рішення:

№ рішення:	134686841
№ справи:	918/954/24
Дата рішення:	10.03.2026
Дата публікації:	11.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Рівненської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (26.02.2026)
Дата надходження:	15.10.2024
Предмет позову:	визнання недійсними додаткових угод та стягнення в сумі 24 812,33 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

27.11.2024 11:00	Господарський суд Рівненської області
11.12.2024 14:00	Господарський суд Рівненської області
09.01.2025 12:00	Господарський суд Рівненської області
23.01.2025 10:30	Господарський суд Рівненської області
20.02.2025 12:30	Господарський суд Рівненської області
20.02.2025 15:00	Господарський суд Рівненської області
12.03.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
02.04.2025 12:00	Господарський суд Рівненської області
17.04.2025 11:30	Господарський суд Рівненської області
30.04.2025 12:00	Господарський суд Рівненської області
21.01.2026 13:00	Господарський суд Рівненської області
18.02.2026 11:00	Господарський суд Рівненської області
10.03.2026 10:30	Господарський суд Рівненської області