65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5029/25
Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова отримавши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ТРЕЙД 2020" (вх.№2-356/26 від 25.02.2026р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ТРЕЙД 2020" (вул. Михайла Грушевського, 39Д, каб.4, м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл., 65047) до відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛМАІЛ" (вул. Олександрійська, 18, кв. 226, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68002) про стягнення 256524,29 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК ТРЕЙД 2020" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ АЛМАІЛ » про стягнення 256524,29 грн.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.12.2025 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2026 року стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМАІЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020» грошові кошти за Договором постачання нафтопродуктів № 359/1-В від 16.11.2023 року в розмірі 256 524,29 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3078,29 грн
25.02.2026 до суду надійшла заява за вх.№2-356/26 позивача, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 35000,00 грн, до якої позивачем долучено додаткові докази.
Відповідач ТОВ «АЛМАІЛ» правом на подання письмових пояснень, заперечень або інших заяв не скористалося.
Згідно ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи зазначені положення законодавства, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ТРЕЙД 2020" про ухвалення додаткового рішення розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ТРЕЙД 2020", суд дійшов наступних висновків.
За змістом частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 5, 6 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (Аналогічна за змістом позиція викладена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19).
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Судом встановлено, що у позовній заяві, позивачем визначено у попередньому (орієнтованому) розрахунку витрати на правничу допомогу, які складають 35 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2023 між адвокатом Костричем М.П. та ТОВ “ДК ТРЕЙД 2020» укладено Договір №61/23 про надання правничої допомоги та в подальшому додаткові угоди до нього.
Згідно з п. 1.1. У порядку на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується прийняти надану правничу допомогу. Вид, зміст та обсяг правничої допомоги за конкретними дорученнями Клієнта конкретизується сторонами у додаткових угодах до договору.
П. 5.1. договору визначено, що необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами за домовленістю відповідно до чинного законодавства України. Порядок обчислення гонорару (фіксованний розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплатим (авансом, частковою оплатою), умови проведення тощо сторони фіксують у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього договору. Остаточний розмір гонорару зазначається у акті про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №11-12/25 до Договору №61/23 про надання правничої допомоги від 18.10.2023, укладеної 11.12.2025 Адвокат надає Клієнту послуги з представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області у справі за позовом Клієнта до ПП «Банкир Логістікс» про стягнення заборгованості за Договором постачання нафтопродуктів №359/1-в від 16.11.2023 у розмірі 256 524,29, а також штрафних санкцій за договором
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №11-12/25 вартість правничої допомоги за цією Додатковою угодою встановлюється у фіксованому розмірі 35 000 тисяч гривень, яка має бути сплачена Клієнтом на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 20 календарних днів з дати ухвалення судом рішення по суті спору.
Судом досліджено Акт виконаних робіт від 16.12.2025, підписаний сторонами на підтвердження того, що Адвокатом було надано правничу допомогу, зміст якої визначений Додатковою угодою №11-12/25 від 11.12.2025 до Договору про надання правничої допомоги №61/23 від 18.10.2023, а саме надано послуги щодо судового супроводу справи №916/5029/25 у Господарському суді Одеської області.
Згідно з п. 2 Акту підписанням цієї угоди Клієнт підтверджує факт наданих послуг (виконаної роботи) та відсутність претензій до Адвоката щодо строків/обсягу/якості виконаної роботи.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Отже, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №873/108/20, від 31.08.2022 у справі № 912/2171/18. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги тощо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.07.2019 у справі №915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також Верховний Суд зазначив, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності й необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи й фінансового стану обох сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому, таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 35 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що оскільки при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію складності справи, ціни позову, а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи, враховуючи що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, отже судові засідання по даній справі не проводились та відповідно представник позивача участь в них не брав, адвокатом подавалось лише позовна заява, незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді, а також певну кількість аналогічних справ у яких адвокат представляє інтереси позивача, господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн., що на думку суду відповідає критерію розумності та співмірності обставин у даному випадку.
За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020» підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020» про ухвалення додаткового рішення (вх.№2-356/26 від 25.02.2026р.) у справі № 916/5029/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛМАІЛ" (вул. Олександрійська, 18, кв. 226, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68002,код ЄДРПОУ44964049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020» (код ЄДРПОУ43505142; 65047, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 39-Д, кабінет 4) витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
3.У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020» відмовити.
Наказ видати після надрання додаткового рішення законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Суддя С.В. Літвінов