65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"09" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/721/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріли заяви
за позовом: фізичної особи-підприємця Тимохіної Ірини Григорівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до відповідача: фізичної особи-підприємця Копайгородського Івана Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )
про розірвання договору та стягнення 44000,00 грн.
Позивач фізична особа-підприємець Тимохіна Ірина Григорівна звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця Копайгородського Івана Юрійовича про розірвання договору та стягнення 44000,00 грн.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення наведеної норми процесуального закону позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Для усунення вказаного недоліку позивачу слід зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (щодо кожного доказу окремо).
Згідно п. 2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір" врегульовано умови і порядок сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3328 грн.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд:
- розірвати договір купівлі-продажу від 18.02.2026;
- стягнути з ФОП Копайгородського І.Ю. на користь ФОП Тимохіної І.Г. 39000,00 грн. боргу та 5000,00 грн. моральної шкоди.
Отже, за подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 5324,80 грн. (за 1 немайнову вимогу та 1 майнову вимогу з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8).
Натомість, позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 27.02.2026 на суму 2662,40 грн.
З урахуванням наведеного, позивачем не подано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати докази доплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Разом з тим, в даному випадку, виходячи із заявлених вимог, позовна заява не містить обґрунтування вимоги в частині розірвання договору в контексті визначення вимоги про повернення 39000,00 грн. як безпідставно набутих.
Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати обґрунтування вимоги про розірвання договору в контексті визначення вимоги про повернення 39000,00 грн. як безпідставно набутих.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Тимохіної Ірини Григорівни залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали шляхом подання відповідних доказів і пояснень, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 09.03.2026, оскарженню не підлягає.