65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3790/25(523/19092/25)
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Ліщук С.О.
дослідивши матеріали справи №916/3790/25(523/19092/25)
за позовом: Акціонерного товариства “Акцент-Банк»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 114 678,27 грн.,
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Встановив
АТ “Акцент-Банк» звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 114678,27 грн.
Рух справи
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 24.09.2025, позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 27.11.2025 в заяві ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено. Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором передано на розгляд Господарському суду Одеської області.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2025 справу № 523/19092/25 передано на розгляд судді Грабован Л.І. в межах справи №916/3790/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 17.10.2025 Господарського суду Одеської області суддею Грабован Л.І. відкрито провадження у справі № 916/3790/25 про неплатоспроможність фізичної особи фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 призначив арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну; попереднє засідання суду у справі № 916/3790/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 призначив на 05.12.2025 о 12:00 год., про що повідомив учасників справи.
Ухвалою від 29.12.2025 Господарський суд Одеської області:
прийняв до свого провадження в межах справи №916/3790/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 справу № 523/19092/25 за позовом Акціонерного товариства “Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 114 678,27 грн., із присвоєнням справі №916/3790/25(523/19092/25);
справу №916/3790/25(523/19092/25) постановив розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
судове засідання у справі №916/3790/25(523/19092/25) призначив на 26.01.2026 о 13:45 год., про що повідомити учасників справи.
ОСОБА_1 подала до суду відзив (вх.№975/26 від 13.01.2026) на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2026 судове засідання щодо розгляду справи по суті №916/3790/25(523/19092/25) відкладено до "11" лютого 2026 р. об 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 судове засідання щодо розгляду справи по суті №916/3790/25(523/19092/25) відкладено до "04" березня 2026 р. об 11:10 год.; позивачу запропоновано надати суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№975/26 від 13.01.2026).
У судове засідання 04.03.2026 сторони не з'явилися. При цьому, про відкладення розгляду справи повідомлені шляхом доставлення ухвали суду від 11.02.2026 до їх електронних кабінетів, про що свідчить довідка секретаря содового засідання про доставку електронного документу від 16.02.2026.
При цьому до позову позивачем додано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
П. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що жодних доказів, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності учасника справи, який не з'явився, суду не надано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутністю.
Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи зазначене, справу № 916/3790/25(523/19092/25) розглянуто в межах розумних строків, з урахуванням вказаних обставин.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначає, що 06.06.2024 будучи клієнтом Банку відповідач уклав з позивачем кредитний договір АВН0СТ155101717659844546, щодо надання кредиту в розмірі 100 000,00 грн строком на 60 місяців (тобто до 05.06.2029), зі сплатою процентів у розмірі 55,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.
Станом на 12.09.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024 становить 114 678,27 грн, яка складається з: 95 338,09 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 18 626,10 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 714,07 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Позивач зазначає, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498- IX (набрав чинності 24.12.2023, +30 днів = 23.01.2024) вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
На підтвердження позовних вимог позивач надав копії: Анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК»; заяви ОСОБА_1 щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком; паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка»; заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024; меморіального ордеру №TR.37225886.33139.65455 від 06.06.2024.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог АТ “А-банк» задля належного звернення кредитора з заявою про грошові вимоги як конкурсного кредитора в межах справи про неплатоспроможність та подальшого включення до плану реструктуризації.
Відповідач вважає, що слід відмовити у задоволенні вимоги кредитора на суму пені - 714,07 грн, оскільки з огляду на положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України можна дійти висновку про те, штраф, сплата якого передбачена договором, який нарахований включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Обставини справи встановлені судом
28.04.2023 ОСОБА_1 (Клієнт, відповідач) на підставі Анкети-заяви приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» (Банк, позивач).
У цій Анкеті-заяві відповідачка, зокрема:
підтвердила, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», що розмішені за посиланням https://a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого її зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення;
погодилась із тим, що про зміну вартості послуги Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування;
засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжний операцій;
Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису;
У заяві про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» та просила надати їй кредит за послугою «Швидка готівка» на зазначених умовах, зокрема:
Вид кредиту - Послуга «Швидка готівка» (п. 1 заяви).
Тип кредиту - Кредит строковий (п. 2 заяви).
Мета отримання кредиту - Придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг (п. 3 договору).
Сума кредиту - 100 000 грн (п. 4 заяви).
Строк кредиту - 60 місяців з 06.06.2024 по 05.06.2029 (п. 5 заяви).
Процентна ставка (фіксована) - 55 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 дні (умовно) на рік. (п. 6 заяви).
Розмір щомісячного платежу - 4975,52 грн (п. 7 заяви).
У п. 9 заяви вказано, що платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155128459151.
У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу (п. 12 заяви).
Відповідно до п. 14 заяви кредит надається Клієнту у відповідності до Тарифів, які розміщуються на веб-сайті Банку у розділі: Кредити - «Швидка готівка».
Відповідачка підписала заяву електронним підписом.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача зокрема: тип кредиту беззалоговий; сума/ліміт кредиту 100 000 грн; строк кредитування 60 міс.; мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; спосіб надання кредиту шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Клієнта з подальшою можливістю зняття коштів.
Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка, відсотків річних 55; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 198530,65 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 298 530,65; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 72,46.
Паспортом передбачено порядок повернення кредиту (щомісячний платіж залежить від суми і строку кредиту): розмір щомісячного платежу визначається за формулою та становить 4975,52 грн.
Із паспортом відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування, отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором, що підтверджується його електронним підписом.
На виконання умов укладеного кредитного договору, позивач надав відповідачці кредит у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.37225886.33139.65455 від 06.06.2024, із призначенням платежу: “видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101717659844546 від 06/06/2024».
Відповідно до виписки з особового рахунку відповідачки за період з 06.06.2024 по 11.09.2025 заборгованість відповідача станом на 12.09.2025 за кредитним договором № АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024 становить 114 678,27 грн, яка складається із: 95 338,09 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 18 626,10 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 714,07 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором № АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між сторонами у цій справі існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (далі Закону) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до абз. 1 ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду
Судом встановлено факт надання позивачем відповідачу кредитних коштів за кредитним договором №№ АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024 на суму 100 000 грн, про що свідчить меморіальний ордер №TR.37225886.33139.65455 від 06.06.2024.
Між тим, відповідачем частково виконувались зобов'язання перед позивачем за кредитним договором №№ АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024 щодо повернення кредитних коштів, які були видані позивачем відповідачу за меморіальним ордером №TR.37225886.33139.65455 від 06.06.2024 на суму 100 000 грн, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 95 338,09 грн та за процентами у розмірі 18 626,10 грн.
При цьому, факт наявності заборгованість у розмірі 113 964,20 грн підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем у відзиві на позов, а відтак підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у розмірі 714,07 грн., господарський суд дійшов наступних висновків.
17.03.2022 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року.
Вказаним Законом було внесено зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов'язань.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (із змінами), який триває до цього часу.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 зазначено, що з аналізу положень пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та банківської виписки по рахунку відповідача вбачається, що заборгованість відповідача виникла після введення в Україні воєнного стану, таким чином пеня не нараховується, оскільки її нарахування заборонене законом.
За таких обставин, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 714,07 грн слід відмовити.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства “Акцент-Банк» частково задовольняються господарським судом.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Задовольнити частково позовні вимоги Акціонерного товариства “Акцент-Банк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 114 678,27 грн у справі № 916/3790/25(523/19092/25).
2. СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код 14360080) заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101717659844546 від 06.06.2024 у розмірі 113 964,20 грн станом на 12.09.2025, яка складається з наступного: 95 338,10 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 18 626,10 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 407,32 грн.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства “Акцент-Банк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення пені у сумі 714,07 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 09 березня 2026 р.
Копію рішення надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 ; представнику ОСОБА_1 адвокату Марусич М.С., АТ “Акцент-Банк».
Суддя Л.І. Грабован