про залишення позовної заяви без руху
09.03.2026 р. Справа № 914/644/26
Суддя Господарського суду Львівської області Коссак С.М., розглянувши матеріали справи
За позовом
Позивача-1: ПрАТ «Вістовицький завод будівельної та художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського», с. Вістовичі, самбірський р-н, Львівська обл.
Позивача-2: ПАТ «Ірокс», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлон Сіті», м. Львів
про: стягнення заборгованості за договором поставки
На розгляд Господарського суду Львівської області через канцелярію суду представником позивача-2 подано позовну заяву ПрАТ «Вістовицький завод будівельної та художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського», с. Вістовичі, самбірський р-н, Львівська обл. та ПАТ «Ірокс», м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлон Сіті», м. Львів, в якій просить суд стягнути з відповідача солідарно на користь ПрАТ «Вістовицький завод будівельної та художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» та ПАТ «Ірокс» 2 744 724,40грн. Також просить стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 41 170,86грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
До матеріалів позовної заяви додано довіреність №25 від 02.03.2026 року, відповідно до якої ПАТ «Ірокс» в особі Генерального директора товариства Микичака Ігоря Пилиповича, який діє на підставі Статуту товариства, доручає Кутянському Андрію Григоровичу представляти інтереси товариства у всіх установах і організаціях, вчиняти всі необхідні дії в інтересах товариства, бути представником в суді, в апеляційній та касаційній інстанціях, користуватися всіма наданими позивачу, відповідачу і треті особі, заявнику, правами, з правом подати позов, закінчувати справи мировою угодою, визнати позов повністю або частково, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, змінити підстави або предмет позову та оскаржувати рішення або ухвали суду. Для цього представнику надається право подавати та підписувати документи, довідки, клопотання та заяви, в тому числі але не виключно: позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, одержувати необхідні довідки та документи, в тому числі, рішення, ухвали, постанови суду, а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов'язані з цією довіреністю і в межах наданих повноважень.
Судом встановлено, що через канцелярію суду Кутянським А.А. подано позовну заяву ПрАТ «Вістовицький завод будівельної та художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» та ПАТ «Ірокс» за підписами - Т.в.о. голови правління І.П. Микичак та заступником генерального директора Тильчик В.П.
Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Велика Палата Верховного Суду в п.18 ухвали від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Відповідно до п.25 вказаної ухвали Великої Палати Верховного Суду з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію),у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Водночас у постанові від 20.11.2024 у справі №910/16580/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
До матеріалів позовної заяви не додано доказів в підтвердження повноважень тимчасово виконуючого обов'язків голови правління І.П. Микичак та заступника генерального директора Тильчик В.П., відтак за даних умов не можливо встановити обставини, щодо належності повноважень підписантів позовної заяви.
Відтак, позивачами при поданні позовної заяви не надано доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали позовну заяву, до матеріалів позовної заяви такі докази не подано.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем до позовної заяви не додано обгрунтованого розрахунку, щодо стягнення 2 744 724,40грн. боргу, яка складається із суми поставки товару відповідачу, а саме не подано обрахунку із застосуванням загальної суми поставки товару з підтверджуючими документами з урахуванням часткових проплат, якщо такі відбувалися.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву позивача-1: ПрАТ «Вістовицький завод будівельної та художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського», с. Вістовичі, самбірський р-н, Львівська обл. та позивача-2: ПАТ «Ірокс», м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлон Сіті», м. Львів про стягнення заборгованості за договором поставки - залишити без руху.
2. Встановити позивачам строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
3. Зобов'язати позивачів, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків, подання додаткових доказів, невідкладно надіслати відповідні документи суду.
4. У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Коссак С.М.