ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2026Справа № 910/6978/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Вілінської О.О., розглянувши матеріали справи
За позовом HUS Ltd (ТОВ "ХИС") (вул. Пловдив-Север, 64А, м. Пловдив, 4027, Болгарія)
до 1)Держава Україна в особі Міністерства оборони України (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_7), 2) Держава Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), 3) Держава Україна в особі Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1)Одеська обласна державна (військова) адміністрація (65032, м.Одеса, проспект Шевченка, буд.4, код ЄДРПОУ 00022585)
2)Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" (65026, м.Одеса, площа Митна, буд.1, код ЄДРПОУ 14299669)
3)Товариство з обмеженою відповідальністю морське транспортне агентство "МТА СЕРВІС ЛТД" (68001, Одеська обл., м.Чорноморськ, вул.Хантадзе, буд.2/66-Н, код ЄДРПОУ 20951944)
про визнання права власності та стягнення вартості такого майна;
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.
HUS Ltd (ТОВ "ХИС") (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Держава Україна в особі Міністерства оборони України (далі - Відповідач 1), 2) Держава Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) (далі - Відповідач 2), 3) Держава Україна в особі Військової частини НОМЕР_3 (далі - Відповідач 3), про визнання права власності та витребування майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між HUS LTD та Відкритим акціонерним товариством "Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу "Білоруська металургійна компанія" (Республіка Білорусь) було укладено Контракт №21025735 від 09.12.2021 (з наступними додатковими угодами) про постачання майна. ТОВ "МТА СЕРВІС ЛТД", як Експедитором, на підставі договору доручення від 24.04.2017 № 17-54 металеві вироби в кількості 25686,667 тн було доставлено на термінал ТОВ "НОВОЛОГ" в Одеському морському торгівельному порту (м. Одеса, Митна площа, 1). Позивач стверджує, що факт зберігання Товару (катанка сталева в бухтах з вуглецевої сталі, повною масою - 1 314, 187 т.) на території терміналу ТОВ "НОВОЛОГ" підтверджується відповідними складськими приймальними Актами. Держава України набула право власності на майно Позивача - катанка металева (стальна), в 739 бухтах, марки SAE 1008, діаметром 5,5 мм, 6,0 мм, 6,5 мм., загальною вагою - 1 314 182 кг., з яких: діаметром 5,5 мм., вагою 424 332 кг, 245 бухт; діаметром 6,0 мм., вагою 366 357 кг, 206 бухт; діаметром 6,5 мм., вагою 523 493 кг, 288 бухт згідно Акту про примусове відчуження або вилучення майна загальною вагою - 1 315 966 кг., виданого на виконання на наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 року за № 355 "Про примусове відчуження майна" (зі змінами), через процедуру примусового відчуження на підставі Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Позивач вважає, що в даному випадку мала місце незаконність вибуття майна від власника, оскільки - майно було примусово відчужено із порушенням норм Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також без врахування того, що справжнім власником майна є Позивач.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 15.07.2025.
19.06.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення доказів.
04.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що наказ командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 № 355 "Про примусове відчуження майна" відповідає вимогам чинного законодавства України, виданий компетентним суб'єктом та за наявності відповідних правових підстав, а під час відчуження майна Відповідачем була дотримана процедура відчуження майна, передбачена Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Майно відчужене з правом його подальшого повернення, або компенсацією його вартості після припинення або скасування воєнного стану, саме тому всі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірні та законні.
07.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 3 сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що Наказ командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 № 355 "Про примусове відчуження майна" відповідає вимогам чинного законодавства України, виданий компетентним суб'єктом та за наявності відповідних правових підстав, а під час відчуження майна Відповідачем була дотримана процедура відчуження майна, передбачена Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".
07.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 1 сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що військовим командуванням були реалізовані надані Законом повноваження, а доводи позовної заяви в цій частині є неспроможними і суперечать обставинам справи та вимогам закону. З огляду на приписи Закону №4765 обраний спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.
08.07.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформована заява, про зобов'язання відповідачів надати відповіді на поставлені запитання.
09.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 1 сформовано клопотання про долучення доказів.
10.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано клопотання про долучення заяви свідка.
У судовому засіданні 15.07.2025 оголошено перерву до 26.08.2025.
22.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано клопотання про долучення доказів.
29.07.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано клопотання про долучення доказів.
30.07.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву з проханням зобов'язати відповідача 3 надати докази.
22.08.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 3 сформовано заяву свідка.
У судовому засіданні 26.08.2025 оголошено перерву до 16.09.2025.
08.09.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано клопотання про долучення доказів.
09.09.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення доказів.
12.09.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 1 сформовано заяву про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 залучено до участі у справі третіх осіб та відкладено розгляд справи на 07.10.2025.
03.10.2025 в системі "Електронний суд" третьою особою 3 сформовано пояснення по справі.
07.10.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про зміну предмету позову та клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 відкладено розгляд справи на 21.10.2025.
17.10.2025 в системі "Електронний суд" третьою особою 2 сформовано пояснення по справі.
20.10.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 3 сформовано заяву свідка.
20.10.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення доказів.
21.10.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 відкладено розгляд справи на 11.11.2025.
24.10.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення доказів.
30.10.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про витребування доказів у відповідачів, а саме: витребувати у - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та Військової частини НОМЕР_3 - копії Наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України №166 від 23.05.2024, яким було внесено зміни до наказу від 19.10.2023 №355 "Про примусове відчуження майна", а також копії інших Наказів, якими вносились будь-які зміни до Наказу від 19.10.2023 №355 "Про примусове відчуження майна".
10.11.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом, клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 витребувано докази та відкладено розгляд справи на 02.12.2025.
17.11.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення доказів.
01.12.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 02.12.2025 оголошено перерву до 16.12.2025.
10.12.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 закрито підготовче провадження розгляд справи по суті призначено на 20.01.2026.
В судовому засідання 20.01.2026 оголошено перерву до 27.01.2026.
Ухвалою від 27.01.2026 відкладено розгляд справи на10.02.2026.
Ухвалою від 10.02.2026 відкладено розгляд справи на 24.02.2026.
В судовому засіданні 24.02.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги подав письмову позицію щодо досліджених доказів, представник відповідачів 1,2,3 заперечили проти задоволення позовних вимог, представники третіх осіб в засідання суду не з'явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 24.02.2026 було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
З поданих матеріалів справи, судом встановлено, іноземна компанія, що зареєстрована відповідно до законодавства Болгарії - HUS Ltd (далі - Позивач, HUS Ltd/XbC ЛТД/ТОВ «ХИС»), як Покупець, та «Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія» (далі - ВАТ«БМЗ»), як Продавець, уклали Контракт №21025735 від 09.12.2021 (з наступними додатковими угодами) про постачання товару - катанка сталева в бухтах.
За умовами вищенаведеного контракту, Відкрите акціонерне товариство «Білоруський Металургійний Завод - керівна компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія», Жлобін, Білорусь, зобов'язалось передати товар у власність - фірми ХИС ЛТД, Болгарія, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити товар згідно з Додатками до контракту (п.1 Контракту).
Кількість згідно з Додатком 1 становить 5800 тон +1-5% (п. 2.2. Контракту).
Загальна вартість контракту згідно з Додатком 1 становить 4 448 600,00 доларів США (п. 2.3. Контракту).
Товари, продані за цим Контрактом, повинні бути поставлені в повному обсязі до 10.03.2022 (п.3. Контракту).
Відповідно до п. 5.1 Контракту, вантаж має бути поставлений Продавцем на умовах FOB зі штивкою 1/s/d порт Одеса згідно з ІНКОТЕРМС 2010.
Покупець зобов'язується зафрахтувати звичайне морське судно, яке підходить для навантаження цього вантажу.
Відповідальність за втрату або псування продукції переходить від Продавця до Покупця у той момент, коли вантаж завантажений на судно.
Строк дії Контракту по 30.06.2022 р. (п. 13.11 Контракту).
Згідно з Додатком № 1 до Контракту (з урахуванням Змін №3 до Контракту): пункт 1, опис товару: катанка сталева в бухтах із вуглецевої сталі.
Пункт 2, якість товару: Відповідно до вимог стандартної специфікації №1503-0СС-2015, ред. 8 від 06.03.2020, марка сталі SAE 1008 та SAE J403.
Розмір/розбивка кількості: ЛОТ 1 (5.5 мм. - 350 т.; 6.0 мм. - 350 т.; 6.5 мм. - 500 т.) Разом ЛОТ 1: 1200 т. +1-5% ЛОТ 1a /ЛОТ 1а ( 8,0 мм. - 300 т.) Разом 1a/ЛОТ 1а: 300 т. +1-5% ЛОТ 2 (5.5 мм. - 250 т.; 9.0 мм. - 1000 т.) Разом ЛОТ 2: 1250 т. +/-5% ЛОТ 2а/ЛОТ 2а (7.0 мм. - 500 т.) Разом 2а/ЛОТ 2а : 500 т. +/-5% ЛОТ 3 (5,5 мм. - 64 т.) Разом ЛОТ 3 : 64 т. +1-5% ЛОТ За/ЛОТ За (5,5 мм. - 736 т.; 9,0 мм. - 1400 т.) Разом ЛОТ За/ЛОТ За: 2136 т. +1-5% ЛОТ 3б/ЛОТ 36 (7,0 мм. - 350 т.) Разом ЛОТ 3б/ЛОТ 3б : 350 т. +1-5% . Разом: 5800 т. Допуск на кількість на розмір та на загальну кількість: +1-5% (пункт 3).
Пунктом 4, передбачено термін виробництва та відвантаження з заводу: товари за цим додатком мають бути виготовлені та готові до відвантаження з БМЗ у повному обсязі не пізніше 20.04.2022.
Відповідно до п.5, ціна: для ЛОТ 1, ЛОТ 2, ЛОТ 3, ЛОТ за - 767 доларів США/т. Для ЛОТ 1а, ЛОТ 2а, ЛОТ 3 б: 739 доларів США/т.
Пункт 6. Умови постачання: для ЛОТ 1, ЛОТ 3: FOB зі штивкою 1/s/d порт Одеса згідно з ІНКОТЕРМС 2010. Для ЛОТ 2, ЛОТ за: FOB зі штивкою 1/s/d порт Клайпеда згідно з ІНКОТЕРМС 2010. Для ЛОТ 1а, ЛОТ 2а, ЛОТ 3 б: DAP Гудогай згідно з ІНКОТЕРМС 2010. Країна призначення: Болгарія Отримувач: ТОВ «ХИС».
Отже, згідно з вищенаведеним Контрактом, Товар за ЛОТОМ 1, ЛОТОМ 3 (катанка сталева в бухтах діаметром 5,5 мм, 6,0 мм., 6,5 мм. у кількості 1264 т. +/-5%) мав бути поставлений на умовах FOB (порт Одеса), з наступною доставкою до Покупця морським судном в Болгарію.
Позивач вказує, у той же час, 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан, а РФ окрім іншого, розпочала морську блокаду України, у т.ч. блокаду Одеського морського порту, що завадило подальшій доставці Товару Покупцю, і цей вантаж (товар) залишився у Одеському морському порту, на зберіганні у терміналі Новолог.
Листом від 02.03.2022 р. ВАТ «БМЗ» підтвердило HUS Ltd надходження оплати за поставлену продукцію у повному обсязі, підтвердило перехід права власності до Покупця на поставлену продукцію, про що також надало підписану додаткову угоду №5 до Контракту.
Відповідно до змін №5 до контракту №21025735 від 02.03.2022, Покупець відшкодовує витрати Продавця з фітосанітарної обробки сепараційного та кріпильного матеріалу, видачі підтверджуючого сертифіката, вартість розсортування (на вимогу Покупця) протягом 30 календарних днів від дати виставлення рахунку. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця після 100% оплати будь-якої кількості Товару, що підтверджується банківськими документами про оплату Товару з боку банку Покупця. Датою переходу права власності на Товар є дата оплати Товару, незалежно від того, яка частина партії Товару сплачена.
При цьому, відносно білоруської компанії Продавця - Відкрите акціонерне товариство «Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдінга «Білоруська металургійна компанія» було застосовано міжнародні санкції Європейського союзу та Сполучених Штатів Америки.
Як зазначає Позивач, у листопаді 2023 року йому стало відомо, що відносно його Товару здійснюються дії з примусового відчуження на користь держави Україна.
Відповідно до листа ТОВ "Новолог" до ТОВ «МТА СЕРВІС ЛТД» від 03.11.2023 р., зазначено, що термінал ТОВ "Новолог" отримав листа від командира військової частини НОМЕР_6 , а також копії наказу командира Сил логістики Збройних Сил України №355 від 19.10.2023р та погодження Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 25.10.2023р. №11684/1/01-45/11564/2-23.
На підставі цих документів військовим командуванням проводитиметься примусове відчуження у власність держави для забезпечення потреб оборони та використання в умовах правового режиму воєнного стану від імені військового командування, майна, власником якого являється відкрите акціонерне товариство «Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдінга «Білоруська металургійна компанія», експедитором якого являється TOB «МТА СЕРВІС ЛТД», а саме:
- арматура, загальна вага - 1988кг;
- заготівля кругла, загальна вага - 73 7 671 кг;
- заготівля металева, загальна вага - 21 821 185 кг;
- катанка металева, загальна вага - 1 315 966 кг;
- торцеві упори металеві, загальна вага - 1 170 кг;
- труби металеві, загальна вага - 1 794 151 кг.
Відповідно до змісту Наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 року за №355, Командиру військової частини НОМЕР_3 було наказано примусово відчужити у власність держави для забезпечення потреб оборони та використання в умовах правового режиму воєнного стану від імені військового командування майно: - арматура, загальна вага - 1988 кг; - заготівля кругла, загальна вага - 737 671 кг; - заготівля металева, загальна вага - 21 821 185 кг; - катанка металева, загальна вага - 1 315 966 кг; - торцеві упори металеві, загальна вага - 1 170 кг; - труби металеві, загальна вага - 1 794 151 кг.
Відповідно до Листа №11684/1/01-45/11564/2-23 від 25.10.2023 року Одеська обласна державна (військова) адміністрація, розглянувши Лист №370/9869 від 20.10.2023 року командувача Сил логістики Збройних Сил України погоджує рішення (Наказ) №355 від 19.10.2023 року командувача Сил логістики Збройних Сил України.
Позивач вказує, як йому стало відомо про примусове відчуження майна за Наказом № 355 від 19.10.2023 року, останній звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідним зверненням, у якому роз'яснило належність майна - катанка металева, загальною вагою - 1 314 182 кг. даній болгарській компанії, та надало відповідні документи, що підтверджують право власності HUS Ltd на Товар (Контракт №21025735 від 09.12.2021 з наступними додатковими угодами до нього, а також платіжні документи про оплату Товару у 2021 році.
У відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 направило Лист від 10.01.2024 року № 370/237, у якому зазначено, що з доданих матеріалів не вбачається можливим визначити чи відбувся перехід права власності.
Також позивач зазначає, що в подальшому звернувся з запитом №01 від 12.01.2024 до Міністерства оборони України, Командувача сил логістики Збройний сил України, Військової частина НОМЕР_3 , Керівника ТОВ «Новолог», Одеської обласної державної (військова) адміністрації, ТОВ «МТА сервіс ЛТД».
З отриманої відповіді TOB «МТА СЕРВІС ЛТД» від 16.01.2024 р. стало відомо, що Вантаж катанка металева загальною вагою 1 314 182 кг, яка надійшла у лютому 2022 року, була відвантажена із порту за Актом № 1/П-895 від 14.11.2023 року відповідно до наказу Командувача Сил логістики Збройних сил України від 19.10.2023 року № 355 «Про примусове відчуження майна» та №372 від 03.11.2023р. «Про внесення змін до наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України №355 від 19.10.2023р «Про примусове відчуження майна»», наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 02,11.2023 року №929 та №931 від 03.11.2023 року.
На замовлення ВЧ НОМЕР_3 , відповідно до висновку ТОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ №756/21 від 08.10.2021 р.), ринкова вартість об'єкта оцінки при примусовому відчуженні майна - металопрокат, загальною вагою (брутто) 25 686 667 кг, на дату оцінки 07.11.2023. складає, без урахування ПДВ, 468 088 735 грн.
Згідно видаткових ордерів, майно було вивезене з Терміналу «Новолог» протягом 13 - 14 листопада 2023 р. залізничним сполученням, на адресу вантажоодержувача - військова частина НОМЕР_3 .
Листом від 22.01.2024 р. Одеська обласна державна адміністрація у відповідь на адвокатський запит повідомила, що до обласної державної (військової) адміністрації надійшов лист командувача Сил логістики Збройних Сил України від 20 жовтня 2023 року № 370/9869 щодо погодження рішення (наказу) командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19 жовтня 2023 року № 355 про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, власником якого вказано відкрите акціонерне товариство «Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдінга «Білоруська металургійна компанія».
Листом від 22.01.2024 р. ТОВ «Новолог» у відповідь на адвокатський запит серед іншого повідомив, що катанки було розміщено на території терміналу на підставі договору з ТОВ «Морське транспортне агентство «МТА СЕРВІС ЛТД». Зазначене майно було примусово відчужене на підставі Наказу Командувача Сил Логістики Збройних Сил України №355 від 19.10.2023 р., відповідно до порядку примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану визначеного положеннями Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» № 4765-VI від 17.05.2012р. та Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 31.10.2012 р. «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Листом від 25.01.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідь на адвокатський запит повідомило, що на даний час виконання наказу триває, вироби з металу передаються у власність держави. Після завершення передачі цього майна державі буде складено відповідні документи згідно з законодавством.
05.02.2024 Позивач також звернувся до БЕБ України в рамках кримінального провадження № 720220004100000002 від 01.04.2022 р., та до ТУ ДБР у м. Миколаєві в рамках кримінального провадження № 62023150020000562 від 01.08.2023 р., із заявою про долучення доказів належності майна саме HUS Ltd, а не білоруському заводу.
Листом БЕБ України від 08.02.2024 р. та листом ТУ ДБР у м. Миколаєві від 07.02.2024 р. було повідомлено заявника про долучення до матеріалів наданих документів.
Представник позивача, звернувся із адвокатським запитом вих. № 01 від « 27» лютого 2024 р. до Командувача Сил логістики Збройних сил України, Одеської обласної державної (військова) адміністрації, Військової частини НОМЕР_3 .
У відповідь на вищенаведений запит Обласна державна (військова) адміністрація надала лист від 01.03.2024 р., в якому вказала, інформація щодо осіб, які підписали або не підписали акт міститься безпосередньо в акті. Обласна державна (військова) адміністрація не є розпорядником акту.
У відповідь на вищенаведений запит військова частина НОМЕР_3 листом від 08.03.2024 р. повідомила, що на виконання вимог наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 року №355, погодженого з Одеською обласною (військовою) адміністрацією та у відповідності до положень Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" (далі - Закон № № 4765-VI) зі складських майданчиків ТОВ "Новолог" на території ДП «Одеський порт» було примусового відчужене майно, в тому числі: катанка металева, загальною вагою 1 314 182 кг.
За результатами відчуження майна відповідно до вимог Закону № 4765-VI був складений Акт та переданий на підписання до Одеської обласної (військової) адміністрації.
У відповідь на вищенаведений запит ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 27.03.2024 р. повідомило, що Наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 № 355 "Про примусове відчуження майна", який погоджено з Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією від 25.10.2023 № 11684/1/01- 45/11564/2-23 було наказано командиру військової частини НОМЕР_3 примусово відчужити у власність держави для забезпечення потреб оборони та використання в умовах правового режиму воєнного стану від імені військового командування майно, власником якого є Відкрите акціонерне товариство "Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдінга "Білоруська металургійна компанія", експедитором якого є ТОВ "МТА СЕРВІС ЛТД", яке фактично зберігається на складських майданчиках ТОВ «Новолог».
З огляду на викладене, враховуючи порушення при примусовому відчуженні Відповідачами майна Позивача, шо призвело до порушення його прав, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати за ним право власності на майно - катанка металева (стальна) посилаючись на ст.ст. 321, 353, 392 ЦК України та стягнути з Держави України 652 303,55 дол. США відшкодування вартості майна - катанка металева (стальна) посилаючись на ст. 1213 ЦК України.
Відповідачі проти позову заперечують, вказуючи, що наказ командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 № 355 "Про примусове відчуження майна" відповідає вимогам чинного законодавства України, виданий компетентним суб'єктом та за наявності відповідних правових підстав, а під час відчуження майна Відповідачем була дотримана процедура відчуження майна, передбачена Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Майно відчужене з правом його подальшого повернення, або компенсацією його вартості після припинення або скасування воєнного стану, саме тому всі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірні та законні. З огляду на приписи Закону №4765 обраний спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів в тому числі є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з вимогами статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина 2 статті 181 Цивільного кодексу України).
Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (стаття 183 Цивільного кодексу України).
За умовами статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є вимога позивача про визнання за HUS Ltd право власності на майно - катанка металева (стальна), в 739 бухтах, по контракту 21025735-1 (лот 1. лот 3). марки SAE 1008. діаметром 5,5 мм, 6.0 мм, 6.5 мм, загальною вагою - 1 314 182 кг.. з яких: діаметром 5,5 мм., вагою 424 332 кг, 245 бухт; діаметром 6,0 мм., вагою 366 357 кг, 206 бухт; діаметром 6,5 мм., вагою 523 493 кг, 288 бухт.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідачів, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд враховує, що згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року в справі № 573/1822/16-ц, на відміну від позивача, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
При цьому, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 17.04.2018 року при розгляді справи № 523/9076/16-ц, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Як було зазначено вище, 2021 Іноземна компанія, що зареєстрована відповідно до законодавства Болгарії - HUS Ltd (далі - Позивач, HUS Ltd/XbC ЛТД/ТОВ «ХИС»), як Покупець, та «Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія» (далі - ВАТ«БМЗ»), як Продавець, уклали Контракт №21025735 від 09.12.2021 (з наступними додатковими угодами) про постачання товару - катанка сталева в бухтах.
Відповідно до змін №5 від 02.03.2022 до контракту, право власності на товар, переходить від Продавця до Покупця після 100% оплати будь якої кількості товару, що підтверджується банківськими документами про оплату товару зі сторони банка покупця.
Датою переходу права власності на Товар є дата оплати Товару, незалежно від того, яка частина партії Товару сплачена.
Матеріалами справи встановлено, Покупець у 2021 році в повному обсязі оплатив Продавцю вартість спірного товару.
Отже, суд дійшов до висновку, власником майна - катанка металева, загальною вагою - 1 314 182 кг., експедитором якого є TOB «МТА СЕРВІС ЛТД», що зберігається на складських майданчиках ТОВ «НОВОЛОГ», за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, є іноземна компанія - HUS Ltd.
Згідно з сертифікатом зберігання 220223-1 від 23.02.2022 р., виданого UAB «BALTIJOS PERVEZIMAI»/ BALTIC SHIPPING LTD, товар - катанка сталева в бухтах з вуглецевої сталі, повною масою - 1 314, 187 т. по контракту 21025735-1, для вантажоодержувача - HUS LTD, був доставлений до Одеського порту, термінал Новолог у період з 26.01.2022 по 23.02.2022, був вивантажений з вагонів на складські майданчики терміналу та готовий до навантаження на судно.
TOB «МТА СЕРВІС ЛТД» діючи в рамках договору доручення № 17-54 від 24.04.2017 р. з генеральним експедитором «БАЛТИЙОС ПЕРВЕЖИМАЙ» було експедитором транзитного вантажу-металеві вироби, виробник ВАТ «Білоруський металургійний завод», в кількості 25686,667 тн, місце зберігання вантажу - термінал ТОВ «НОВОЛОГ» Одеський морський торгівельний порт.
Факт зберігання Товару (катанка сталева в бухтах з вуглецевої сталі, повною масою - 1 314, 187 т.) у терміналі ТОВ «НОВОЛОГ» підтверджується відповідними складськими приймальними Актами.
З вищенаведених складських приймальних актів вбачається, що на зберігання складської частини ТОВ «НОВОЛОГ» (склад 9/12) прийнято вантаж від відправника ВАТ «БМЗ» для одержувача ХУС ЛТД - катанка стальна, в 739 бухтах, по контракту 21025735-1 (лот 1. лот 3). марки SAE 1008. діаметром 5,5 мм, 6.0 мм, 6.5 мм« загальною вагою - 1 314 182 кг.. з яких: діаметром 5,5 мм., вагою 424 332 кг, 245 бухт; діаметром 6,0 мм., вагою 366 357 кг, 206 бухт; діаметром 6,5 мм., вагою 523 493 кг, 288 бухт.
Таким чином, Товар (вантаж) - катанка сталева в бухтах з вуглецевої сталі, повною масою - 1 314, 187 т. на умовах перевезення FOB у лютому 2022 року перетнув митний кордон України, був поміщений у митний режим «транзит», зберігався у терміналі ТОВ «НОВОЛОГ» Одеський морський торгівельний порт, очікував оформлення митних формальностей та подальшого завантаження на борт судна для доставки Покупцю в Болгарію.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію щодо застосування статті 392 ЦК України і звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18.
Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачається у статті 16 ЦК України.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Наведений правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц та від 13.07.2022 у справі №645/6151/15-ц.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №914/904/17 та в пункті 14 постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/1283/16.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу (mutatis mutandis пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17).
Відповідно до статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно з Наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 №355 та №372 від 03.11.2023 "Про внесення змін до наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України №355 від 19.10.2023 "Про примусове відчуження майна" було прийнято рішення про примусове відчуження: - арматура, загальна вага - 5778 кг (з урахуванням змін); - заготівля кругла, загальна вага - 737 671 кг; - заготівля металева, загальна вага - 21 821 185 кг; - катанка металева, загальна вага - 1 315 966 кг; - торцеві упори металеві, загальна вага - 1 170 кг; - труби металеві, загальна вага - 1 794 151 кг; - труби безшовні загальна вага - 746 кг.
На виконання вимог частини першої статті 4 Закону, як зазначалося вище, таке рішення погоджено з Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією, листом від 25.10.2023 № 11684/1/01-45/11564/2-23.
Реалізація даного наказу було покладено на військову частину НОМЕР_3 , яке було втілено на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_3 від 02.11.2023 №929 та №931 від 03.11.2023.
Виходячи з викладеного, керуючись саме вищенаведеними нормами Закону, а також на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами та доповненнями), Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", Командувачем Сил логістики Збройних Сил України задля забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану прийнято рішення у формі наказу від 19.10.2023 №355 та №372 від 03.11.2023 "Про внесення змін до наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України №355 від 19.10.2023 "Про примусове відчуження майна" та наказів командира військової частини НОМЕР_3 від 02.11.2023 №929 та №931 від 03.11.2023.
Судом встановлено, у згаданих Наказах, листах і т.д. військового командування було зазначено, що власником майна є Відкрите акціонерне товариство "Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу "Білоруська металургійна компанія" (Республіка Білорусь), експедитором Товариство з обмеженою відповідальністю "МТА СЕРВІС ЛТД".
В подальшому, у відповідності до змін №5 від 02.03.2022 до контракту №21025735 від 09.12.2021, власником майна - катанка металева, загальною вагою - 1 314 182 кг. - є іноземна компанія - HUS Ltd.
При цьому, у своєму відзиві Відповідачі 2, 3 вказують, що майно відчужене з правом його подальшого повернення, або компенсацією його вартості після припинення або скасування воєнного стану, саме тому всі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірні та законні.
Тобто, Відповідачами не заперечується/оспорюється право власності Позивача, яке набув останній з урахуванням змін №5 від 02.03.2022 до контракту №21025735 від 09.12.2021, на вищезазначене майно.
Отже, відсутні підстави для звернення Позивача за захистом цього права в судовому порядку відповідно до статей 16, 392 ЦК України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Держави України 652 303,55 дол. США відшкодування вартості майна - катанка металева (стальна) з підстав ст. 1213 ЦК України, суд зазачає наступне.
Обгрунтовуючи заявлену вимогу, позивач посилається на те, що з 1 314 182 кг. металевої катанки, яка є предметом даного спору і була примусово відчужена державою Україна у її власника на потреби оборони, фактично залишилось в наявності лише 561 315 кг., що складає 42.72% всього майна. Інші 752867 кг. металевої катанки, тобто 57,28% всього майна були витрачені на потреби оборони згідно відповідних нарядів військових частин, про що у справі є відповідні докази. Водночас, враховуючи попередні відповіді військових частин щодо наявності та використання майна - катанка стальна станом на липень-серпень 2025 року, вбачається, що існує позитивна динаміка використання військовими частинами цього майна для потреб оборони держави, яка свідчить про те, що з кожним календарним місяцем залишку спірного майна стає все менше і менше, воно активно витрачається згідно відповідних нарядів військових частин, і станом на момент ухвалення судом рішення у цій справі його вже може не існувати.
Згідно наявного по справі Висновку про ринкову вартість майна, вартість майна катанка стальна, вагою 1 315 966 кг. становить - 23541776 грн. або 653165 дол. США. У той же час, Позивачу належить лише більша частина примусово віджученого майна згідно Акту, а саме: катанка стальна, загальною вагою - 1 314 182 кг. згідно контракту 21025735-1, що є предметом цього позову, а інші 1784 кг. катанки стальної згідно контракту 18025612-12 належать ВАТ «БМЗ» і не є предметом цього позову, а тому не враховуються.
Тому, виходячи з Висновку про ринкову вартість майна, вартість майна Позивача - катанка стальна, загальною вагою - 1 314 182 кг., беручи ціну за 1 кг на рівні: 17,89 грн/кг (курс НБУ на дату оцінки - 36,0426 грн. за 1 долар США) буде складати: 652303,55 дол. США, яку Позивач і просить стягнуту з Держави Україна.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За змістом статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду 12.08.2021 у справі №910/17567/19.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і триває нині.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Статтею 41 Конституції України визначено, що "ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану".
Відповідно до статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 22.06.2022 №6- р(ІІ)/2022, приписи ст.41 Конституції України щодо права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, щодо заборони протиправного позбавлення права власності узгіднені з приписами ст.1 Першого протоколу до Конвенції (п.5 мотивувальної частини).
Так, згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Крім того, у статті 15 Конвенції передбачено, що під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом. Будь-яка Висока Договірна Сторона, використовуючи це право на відступ від своїх зобов'язань, у повному обсязі інформує Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи і причини їх вжиття. Вона також повинна повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час, коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою.
Повідомленням від 28.02.2022 Україна поінформувала Генерального секретаря Ради Європи щодо обсягу відступу, пославшись, зокрема, на статтю 41 Конституції України та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
У пункті 2.4 мотивувальної частини рішення від 12.10.2022 №8-р(I)/2022 Конституційний Суд України дійшов висновку, що держава встановлює як потрібні ті заходи втручання у право власності, які дають змогу досягти легітимної мети з дотриманням принципів правомірного втручання.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначається Законом "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" (далі - Закон № 4765).
За своєю правовою природою вилучення майна та/або примусове відчуження майна у власника в умовах воєнного стану є реквізицією й є однією з передбачених законом підстав для припинення права власності (пункт 9 частини першої статті 346 ЦК України).
Реквізиція, як і вилучення, в розумінні статті 202 ЦК України є правочинами, на підставі яких набуваються змінюються або припиняються цивільні права та обов'язки.
Пункт 2 статті 1 Закону № 4765 встановлює, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Частиною першою статті 4 Закону № 4765 обумовлено, що примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду 12.08.2021 у справі №910/17567/19.
Враховуючи викладене та тривалість на території України військового стану на даний час, правові підстави у розумінні ст.1212, 1213 ЦК України, не відпали, тому позовні вимоги про стягнення з Держави України 652 303,55 дол. США відшкодування вартості майна - катанка металева (стальна), є необгрунтованими.
Щодо тверджень Позивача про те, що мало місце незаконність вибуття майна власника, оскільки - майно було примусово відчужено із порушенням норм Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", суд зауважує наступне.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено що військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Таким чином, в розумінні Закону України "Про правовий режим воєнного стану" командувач Сил логістики Збройних Сил України є військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану.
Положеннями Закону закріплено, що примусове відчуження майна здійснюється на підставі акта, вимоги до якого закріплені в статті 7 Закону № 4765.
Статтею 7 Закону передбачено, що про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна) (не стосується майна, щодо якого застосовано процедуру вилучення майна). Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів (частина друга статті 7 Закону).
Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
Слід звернути увагу, що Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" не містить порядку чи умов для здійснення виклику/повідомлення представника власника майна. Натомість, Закон передбачає альтернативні процедури як для випадків, коли власник майна присутній при складенні акту (частина друга статті 7), так і для випадків, коли такий власник відсутній (частина п'ята статті 7 Закону), не встановлюючи при цьому жодної пріоритетності між ними.
Крім того, Законом не містить заборон щодо примусового відчуження майна, що належить іноземним фізичним та юридичним особам.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування акта про примусове відчуження майна є неналежним (неефективним) способом захисту порушеного права, оскільки акт про примусове відчуження та вилучення майна не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, щодо якого прийняте рішення про його реквізицію; підписання цього акта є лише етапом документального оформлення процедури реквізиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 712/3525/23, постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 910/10009/22).
Згідно з матеріалами справи, а саме: Наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 19.10.2023 №355 та Наказом №372 від 03.11.2023 "Про внесення змін до наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України №355 від 19.10.2023 "Про примусове відчуження майна" було прийнято рішення про примусове відчуження майна.
На виконання вимог частини першої статті 4 Закону таке рішення погоджено з Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією (лист від 25.10.2023 № 11684/1/01-45/11564/2-23).
Реалізація даного наказу було покладено на військову частину НОМЕР_3 , яке було втілено на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_3 від 02.11.2023 №929 та №931 від 03.11.2023.
Виходячи з викладеного, керуючись саме вищенаведеними нормами Закону, а також на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами та доповненнями), Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", Командувачем Сил логістики Збройних Сил України задля забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану прийнято рішення у формі наказу від 19.10.2023 №355 та №372 від 03.11.2023 "Про внесення змін до наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України №355 від 19.10.2023 "Про примусове відчуження майна" та наказів командира військової частини НОМЕР_3 від 02.11.2023 №929 та №931 від 03.11.2023.
Таким чином, суд прийшов до висновку, згаданим вище військовим командуванням були реалізовані надані Законом повноваження, а доводи позовної заяви в цій частині є необгрунтованими та суперечать обставинам справи.
Крім того, посилання Позивача на рішення Господарського суду Одеської області №916/2115/25, не приймається судом до уваги, оскільки містить різні підстави та предмет позову.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА