ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2026Справа № 910/14295/25
Господарський суд міста Києва у складі судді суддя Маринченко Я.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД»
третя особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про про стягнення 44359,06 грн,
Без виклику представників сторін
Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД», третя особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 44359,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежно виконанні взяті на себе зобов'язання за договором № 272/1249р від 10.12.2020 року в частині введення в експлуатацію Об'єкта будівництва, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 44359,06 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
15.12.2026 року через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов від відповідача відзив, в якому проти позову заперечено з посиланням на те, що умовами договору не передбачено право Позивача на неустойку (штраф чи пеню), штраф і пеня є видами неустойки, і їх нарахування можливе лише у випадках, коли сторони прямо передбачили це в договорі або у виключних випадках, коли встановлено спеціальним законом. Окрім того, у письмовому відзиві відповідач просив суд застосувати строки позовної давності.
17.12.2025 року через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від позивач подано відповідь на відзив.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
Судом встановлено, що між Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі в.о. директора Мартинчука С.О. (далі - Сторона 3) з однієї сторони та Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» (далі - Сторона 2) з іншої сторони, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі- Сторона 1) укладено договір співфінансування (70/30) від 10.12.2020 року № 272/1249р (далі-Договір)
Відповідно до п.2.2 договору Сторони домовились, що Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються Стороною 2 за даним Договором Стороні 1, є квартира у Об'єкті будівництва з наступними характеристиками: - Номер квартири - 565; Поверх розташування - 23; Кількість кімнат - 1; Загальна площа - 44,08 кв.м; Житлова площа - 24,94 кв.м.
Відповідно до п. 4.1 та 4.2. Договору передбачено, що ціна Договору складає 950 585,20 грн. Вартість 1 кв.м Об'єкта нерухомості на день укладення цього Договору становить 21565,00 гривень та є незмінною. Частина вартості 1 кв.м Об'єкта нерухомості, що сплачується Стороною 3 за рахунок коштів спеціального фонду бюджету міста Києва не перевищує 30% (відсотків) опосередкованої вартості, що визначається Міністерством розвитку громад та територій України відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань будівництва та архітектури від 27.09.2005 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.10.2005 за № 1185/11465, збільшеної в 1,75 рази, яка на день укладення цього Договору становить 26 505,50 грн.
За умовами п.п.4.4-4.7 договору Сторона 1 протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту укладання цього Договору сплачує Стороні 2 частину вартості Об'єкта нерухомості в розмірі 665 409,64 грн.
Сторона 3 протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення Сторони 1 та Сторони 2 про повну сплату Стороною 1 коштів відповідно до п. 4.4. цього Договору, сплачує Стороні 2 частину вартості Об'єкта нерухомості 285 175,56 грн.
Сторона 3 сплачує кошти в порядку та на умовах, передбаченими цим Договором, за рахунок коштів спеціального фонду бюджету міста Києва (КПКВК1516082, КЕКВ 3240).
Після оплати Стороною 1 та Стороною 3 суми коштів відповідно до п. 4.4. та п. 4.5. цього Договору, Сторона 2 закріплює за Стороною 1 Об'єкт нерухомості, про що протягом 5 (п'яти) робочих днів видає Стороні 1 та Стороні 3 відповідну Довідку.
Судом встановлено, що сума у розмірі 285 175,56 грн була внесена Стороною 3 на рахунок коштів спеціального фонду місцевого бюджету (КПКВКМБ 1516082, КЕКВ 3240) згідно з платіжним дорученням № 910 від 17.12.2020. Сплата коштів у загальному розмірі 665 409,64 грн Стороною 1 підтверджується листом КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД» від 16.12.2020 № 24/550, що свідчить про повне виконання фінансових зобов'язань перед Стороною 2 .
У розділі 3 договору сторони погодили, що Об'єкт нерухомості за цим Договором передається Стороною 2 Стороні 1 після прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію шляхом підписання Акта прийому-передачі майнових прав на Об'єкт нерухомості, протягом 20 (двадцяти) робочих днів після проведення остаточних розрахунків, визначених п.4.9 цього Договору.
Сторона 2 забезпечує оформлення технічного паспорту на Об'єкт нерухомості, який передає Стороні 1 разом з Актом прийому-передачі майнових прав на Об'єкт нерухомості.
Сторона 1 та Сторона 2 протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту укладення Акта прийому-передачі майнових прав на Об'єкт нерухомості, проводять огляд Об'єкта нерухомості та укладають Акт огляду. В разі виявлення Сторонами дефектів Об'єкта нерухомості Сторона 2 зобов'язується усунути такі недоліки за власний рахунок. Перелік недоліків зазначається в Акті огляду.
Згідно пункту 2.4 розділу 2 Договору Сторона 2 підтверджує, що запланований термін прийняття в експлуатацію Об'єкта будівництва - III квартал 2022 року. (що за календарним графіком відповідає періоду до 30 вересня 2022 року включно)
У зв'язку з тим, що умови Договору щодо ведення в експлуатацію вищезазначеного Об'єкта будівництва Відповідачем не виконані, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 056-6908 від 09.10.2025 про сплату штрафних санкцій.
Зважаючи на дію воєнного стану на території України та беручи до уваги інші обставини, які не залежать від волі Комунального підприємства «СПЕЦЖИТЛОФОНД», відповідач листом №056/02-1618 від 20.10.2025 повідомив позивача про неможливість виконати умови Договору від 10.12.2020 року № 272/1249р у визначені терміни та проханням про укладення додаткових угод про продовження термінів будівництва та дії договору до І кварталу 2027 року.
Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянув лист відповідача №056/02-1618 від 20.10.2025 та залишив без розгляду прохання КП про укладення додаткових угод повідомивши, що за відсутності відповідного сертифікату ТПП для можливого звільнення Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» від відповідальності за порушення граничних строків виконання зобов'язання щодо здачі об'єкту будівництва в експлуатацію, необхідно звернутися до Торгово-промислової палати України та отримати сертифікат про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.
Частинами 1 та 2 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).
Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів прийняття в експлуатацію Об'єкта у визначені договором строки матеріали справи не містять та суду не надано.
Натомість, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов'язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач, посилаючись на п.7.1 договору, згідно якого у випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, нарахував штрафні санкції за період з 01.04.2025 по 30.09.2025 у розмірі 44 359,06 грн. за порушення умов договору щодо здачі в експлуатацію квартири № 565.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За змістом ст. ст. 549, 550, 551 ЦК України розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Отже, у випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання у договорі, штрафні санкції стягненню не підлягають.
У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення штрафних санкцій у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.
Оскільки умовами спірного договору сторони не погодили розмір неустойки за порушення умов вказаного договору, а лише зазначили про можливість стягнення неустойки відповідно до чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
За таких підстав позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 10.03.2026
Суддя Я.В. Маринченко