ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2026Справа № 910/12429/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5»
про визнання недійсним рішень установчих зборів
за участю представників:
позивач: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5» про визнання недійсними та скасування рішень № 4 та № 6 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5», оформлених протоколом від 19.03.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.
Від позивача 20.10.2025 надійшла до Господарського суду міста Києва заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.11.2025; встановлено учасникам судового процесу строки для подання процесуальних документів.
Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав підготовче засідання неодноразово відкладалось.
У засіданні 03.02.2026 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 03.03.2026.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав від 02.04.2025 № 420819052 наявний у матеріалах справи).
За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Рішенням установчих зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5», яке оформлено протоколом від 19.03.2025 №1, окрім іншого, створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затверджено його назву; затверджено статут об'єднання співвласників; обрано Голову правління та членів правління об'єднання.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5» 19.03.2025 було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: 02137 місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 6, корпус 5.
Відповідно до частини 8 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статті 15, 16 Цивільного кодексу України визнають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Звертаючись з вимогою про визнання недійсним рішення установчих зборів відповідача, позивач має довести, а суд встановити, наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням співвласників (у цьому випадку рішенням установчих зборів). Тобто суду необхідно з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням у межах заявлених ним позовних вимог.
Позивач стверджує про порушення вимог Законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" при скликанні та проведенні установчих зборів відповідача: щодо перевищення останнім повноважень на зазначені дії та недолучення до протоколу документів на підтвердження повноважень представників співвласників; щодо недолучення до спірного протоколу листків опитування співвласників; щодо обрання головою правління відповідача Зосенко Надію Петрівну , яка не є співвласником житлового та/або нежитлового приміщення, а також, щодо включення до статуту відповідача положень, які заборонені законом.
Зазначені обставини, на думку позивача призвели до порушення його прав як співвласника квартири багатоквартирного будинку, в якому створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5».
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Для створення об'єднання скликаються установчі збори.
Установчі збори приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.
За технічної можливості може бути організовано участь в установчих зборах окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування.
Ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
З метою створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою - 02137 місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 6, корпус 5 , ініціативною групою співмешканців: Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер», Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Квік Капітал» та ОСОБА_3 було скликано установчі збори.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про:
1) ініціатора установчих зборів;
2) дату, час та місце проведення установчих зборів;
3) порядок денний установчих зборів;
4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Матеріали справи не містять заперечень позивача щодо факту належного повідомлення ініціативною групою останнього про скликання установчих зборів.
Згідно з статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" установчі збори приймають рішення про створення об'єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об'єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об'єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об'єднання. Рішення приймається шляхом поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Збори співвласників веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
В установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку № 6 (корпус 5) по вулиці Зарічна 19.03.2025 прийняли участь наступні співвласники:
1) Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» - власник квартир загальною площею 5 644,00 кв.м. (58,19 % від загальної площі квартир), від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будкепітал Сіті» в особі директора ОСОБА_4 ;
2) Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Квік Капітал» - власник квартир загальною площею 911,60 кв.м. (9,40 % від загальної площі квартир), від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін Капітал» в особі директора ОСОБА_5 ;
3) ОСОБА_3 - власниця квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 86,70 кв.м. (0,89 % від загальної площі квартир).
Відповідно до частин 11 - 13 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою та чотирнадцятою цієї статті.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток. Рішення приймається шляхом поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини.
Рішення вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, з питань, зазначених:
1) у пункті 1 частини другої цієї статті, - у частині правочинів, що підлягають державній реєстрації відповідно до закону;
2) у пункті 5 частини другої цієї статті, - у частині проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, пов'язаних з:
відселенням осіб, які проживають у багатоквартирному будинку (крім випадків, якщо таке відселення необхідне для проведення робіт з ліквідації наслідків аварій, пожеж, збройної агресії та інших надзвичайних ситуацій);
формуванням нових або зникненням існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об'єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
3) у пункті 8 частини другої цієї статті.
Зі змісту протоколу № 1 вбачається, що загальна площа всіх квартир багатоквартирного будинку складає 9 698,60 кв.м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників 3 співвласники, яким на праві власності належать квартири багатоквартирного будинку, загальною площею 6 642,30 кв.м.
Таким чином, в установчих зборах 19.03.2025 взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким у сукупності належить 68,49 % квартир від загальної площі квартир багатоквартирного будинку.
Відповідно до спірного рішення, оформленого протоколом № 1, по питанням № № 1, 2, 3, 4 та 6 учасниками одностайно прийнято наступні рішення:
- обрати головою загальних зборів ОСОБА_5 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін Капітал», яке діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Квік Капітал»;
- створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою : 02137, місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 6, корпус 5;
- затвердити назву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5»;
- затвердити статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5»;
- призначити головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5» Зосенко Надію Петрівну .
Позивач стверджує про порушення норм закону з огляду на обрання головою правління відповідача особи, яка не є співвласником, проте є керівником ще 24 об'єднань.
Разом з цим, суд зазначає, що чинне на час проведення оспорюваних установчих зборів законодавство, не містило жодних заборон та/або обмежень щодо обрання Головою Правління об'єднання особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створюється таке об'єднання. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом 02.02.2026 у справі № 916/4721/24.
Будь-яких заборон та/або обмежень бути одночасно головою правління в різних об'єднаннях, чинне законодавство України також не містить.
Крім того, на сторінці 2 позовної заяви позивач стверджує про порушення вимог частини восьмої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки до спірного протоколу не додано листків опитування співвласників, що на думку позивача унеможливлює з'ясування результатів голосування по кожному питанню порядку денного зборів та підрахунок кількості голосів.
Відповідно до пункту 8 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у повідомленні про проведення зборів співвласників повинна міститися інформація про: 1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час та місце проведення зборів співвласників; 3) порядок денний зборів співвласників; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників у зборах співвласників дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
Таким чином, жодних вимог долучення листків опитування співвласників до протоколу установчих зборів наведена норма закону не містить.
Суд звертає увагу позивача, що ні Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ні Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містять положень про обов'язковість долучення листків опитування до протоколу установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, окрім листків опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, які є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників (пункт 21 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
За умовами пункту 16 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників проводиться виключно, якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті.
Поряд з цим, позивачем не доведено суду ні фактичну наявність листків опитування, ні необхідність проведення письмового опитування співвласників квартир по рішенню, прийнятого установчими зборами, оформленого протоколом № 1, оскільки матеріалами справи підтверджено одностайність прийнятого 19.03.2025 рішення по питанням № № 1, 2, 3, 4 та 6 учасниками установчих зборів, яким у сукупності належить 68,49 % квартир від загальної площі квартир багатоквартирного будинку, тобто, власниками квартир, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" установчі збори приймають рішення про створення об'єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об'єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об'єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об'єднання.
Наведе нівелює твердження позивача про відсутність в установчих зборів повноважень призначати голову правління.
У позовній заяві позивач стверджує, що положення абзацу 5 пункту 16 розділу ІІІ Статуту відповідача, затвердженого рішенням № 4 оспорюваних установчих зборів, відповідного до якого голова правління діє без доручення від імені об'єднання і укладає усі необхідні для функціонування ОСББ договори (в тому числі про виконання робіт, надання послуг (поставки купівлі-продажу) тощо) та здійснює контроль за їх виконанням, суперечить Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та не відповідає положенням Типового статуту, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27 серпня 2003 року № 141.
Суд зазначає, що положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не містять жодних заборон та/або обмежень можливості наділення голову правління об'єднання правами діяти без доручення від імені об'єднання і укладати усі необхідні для функціонування об'єднання договори (в тому числі про виконання робіт, надання послуг (поставки купівлі-продажу) тощо) та здійснювати контроль за їх виконанням.
Щодо посилання позивача на відсутність закріплення наведених прав голови правління у положеннях Типового статуту, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27 серпня 2003 року № 141, суд наводить наступне.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Також, ця частина статті визначає перелік того, що має бути визначено у статуті.
У той же час, частина друга статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" надає можливість включити до статуту також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства.
Таким чином, посилання позивача про невідповідність абзацу 5 пункту 16 розділу III Статуту відповідача нормам чинного законодавства України спростовується наведеним вище.
Крім того, судом досліджено твердження позивача про наявну підставу для скасування спірного рішення від 19.03.2025, оформленого протоколом № 1, зокрема, відсутність доданих документів, що надають повноваження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 голосувати з питань порядку денного на установчих зборах співвласників від імені та в інтересах ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЛІНТЕР» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КВІК КАПІТАЛ».
Пункт 15 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлює перелік відомостей, які повинні міститися у рішенні, оформленому протоколом, зокрема: 1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову зборів співвласників; 7) порядок денний зборів співвласників; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.
Аналогічні вимоги викладено у статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Отже, законодавець зобов'язує учасників зборів викласти у рішенні, оформленому протоколом, відомості, окрім іншого, щодо кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників. Зокрема, у протоколі має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи), а також, зазначено документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
У той же час, вимог долучення документів на підтвердження наявності повноважень, як представників, норми чинного законодавства України не містять.
У спірному протоколі № 1 зазначено про участь 19.03.2025 в установчих зборах наступних співвласників:
1) Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» - власник квартир загальною площею 5 644,00 кв.м. (58,19 % від загальної площі квартир), від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будкепітал Сіті» в особі директора ОСОБА_4 ;
2) Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Квік Капітал» - власник квартир загальною площею 911,60 кв.м. (9,40 % від загальної площі квартир), від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін Капітал» в особі директора ОСОБА_5 ;
3) ОСОБА_3 - власниця квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 86,70 кв.м. (0,89 % від загальної площі квартир).
Остання сторінка спірного протоколу містить засвідчення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кікольської-Пукас Анною Володимирівною справжність підписів зазначених осіб, а також, перевірено та встановлено нею їх дієздатність повноважень, як представників.
Таким чином, твердження позивача про перевищення компетенції з питань прийняття рішень №4 і №6 порядку денного зборів спростовуються наявними матеріали справи та встановленим вище висновками суду.
Верховний Суд 02.02.2026 у справі № 916/4721824 підтримав позицію, викладену у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 та вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Суд звертає увагу на те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому, проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, врученню та отриманню заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наявні у справі докази свідчать про дотримання норм чинного законодавства України під час проведення установчих зборів відповідача.
У свою чергу, позивачем не доведено порушення відповідачем його прав та/або інтересів під час прийняття оскаржуваного рішення щодо затвердження статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5» та обрання Головою правління відповідача Зосенко Надію Петрівну .
Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для скасування рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна, 6, корпус 5», оформлених протоколом від 19.03.2025 № 1 по питанням порядку денного № 4 та № 6.
Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Всі інші доводи та заперечення учасників судового процесу, судом досліджено, проте вони не змінюють висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення
Повний текст рішення складено 10.03.2026.
Суддя Т.Ю. Кирилюк