майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про закриття провадження у справі
10 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1634/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді: Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
розглядаючи справу
за позовом: Звягельської міської ради
до: Стриївської сільської ради
про визнання протиправним та скасування рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025р, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: Охрименко Я.В., представник , виписка з ЄДР від 29.10.2025;Грабовська Н.М., представник, витяг з ЄДР від 27.11.2024; Грибинюк Т.М. , представник, витяг з ЄДР від 27.11.2024
від відповідача: не прибули
12 грудня 2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Звягельської міської ради до Стриївської сільської ради про:
- визнання протиправним та скасування рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025 №VIII/2025/31-22 про відмову у погодженні меж території Звягельської міської територіальної громади Звягельського району Житомирської області;
- визнання погодженими, встановленими та такими, що відповідають Постанові Верховної Ради України від 17.06.2014 року №1503-VII "Про зміну і встановлення меж міста Новоград-Волинський і Новоград-Волинського району Житомирської області", розпорядженню Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020р №711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області" межі Звягельської територіальної громади з межами Стриївської сільської територіальної громади.
Правові підстави позову: ст.ст. 12, 46-1, 80, 83 ЗК України, ч. 3 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", фактичні підстави: постанова ВРУ від 17.06.2014 №1503-VII "Про зміну і встановлення меж міста Новоград-Волинський і Новоград-Волинського району Житомирської області", розпорядження КМУ від 12.06.2020 №711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області".
Згідно з матеріалами позовної заяви Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.05.2025 у справі № 240/12219/25 відмовив у відкритті провадження з тих підстав, що в результаті прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень особа набуває або втрачає речове право на земельну ділянку, тому спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 01.01.2026 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
В ході розгляду справи в порядку господарського судочинства, Господарський суд дійшов висновку, що спір не належить до справ господарської юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).
Спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГПК України, іншими актами цивільного і господарського законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
На такі ознаки підвідомчості спору господарському суду Велика Палата Верховного суду вказала в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/1834/18.
За правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України). Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Тобто норми КАС України регламентують порядок розгляду не просто публічно-правових спорів, а тих з них, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18), неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:
"Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 листопада 2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) вкотре підтвердила, що головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частин 1-3 статті 173 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.
Статтею 174 ЗК України визначено органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до частини 1 статті 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 частини 3 статті 186 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.
Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до пункту а) частини 1 статті 19 Закону України "Про землеустрій" №858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Відповідно до пункту б) частини 2 статті 25 Закону №858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до статті 30 Закону №858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону №858-IV для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону №858-IV проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.
Відповідно до частини 8 статті 46 Закону №858-IV проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
Відповідно до пунктів 34, 41 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.
За змістом наведених норм у процедурі встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці виділено окремо стадію погодження відповідного проекту та стадію прийняття рішення про встановлення (зміну) таких меж та відповідно затвердження проекту землеустрою.
При цьому, саме рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці, яке одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці, є тим рішенням, яке завершує зазначену процедуру та безпосередньо впливає на межі адміністративно-територіальної одиниці.
У позові Звягельська міська рада вказує на те, що рішенням Новоград-Волинської міської ради від 22.12.2022 №732 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин на території м.Звягель" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж території Звягельської міської територіальної громади. ТОВ "Геозвягель +" розроблено Проект землеустрою щодо встановлення меж території Звягельської міської територіальної громади Звягельського району Житомирської області. План меж є невід'ємною частиною Проекту землеустрою 20023 року. Даний факт свідчить про те, що межі територіальної громади в частині межування з Стриївською територіальною громадою відповідають межам встановленим у Проекті землеустрою щодо встановлення (зміни ) межі міста Новоград-Волиснький Житомирської області 2012 року. Однак 21 січня 2025 року Стриївська сільська рада (8 скликання) рішенням № VIII/2025/31-22 "Про розгляд звернення Звягельської міської ради щодо погодження меж Звягельської міської територіальної громади " відмовила Звягельській міській раді, в погодженні меж території Звягельської територіальної громади Звягельського району Житомирської області.
Спір у цій справі, не є господарським ані за суб'єктним складом правовідносин, ані за підставами і предметом позову, ані за характером спірних матеріальних правовідносин. Така позиція Господарського суду підтверджується усталеною практикою адміністративних судів у постановах від 12.03.2024 у справі № 640/35685/21, від 03.12.2024 у справі № 560/18940/23 , від 30.01.2025 у справі № 580/1503/24 .
Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів ( див. постанову ВПВС від 02.08. 2023 у справі № 925/1741/21).
Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної/касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 231, ст.ст. 233-235 ГПК України, господарський суд,-
1. Закрити провадження у справі № 906/1634/25 за позовом Звягельської міської ради до Стриївської сільської ради про:
- визнання протиправним та скасування рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025 №VIII/2025/31-22 про відмову у погодженні меж території Звягельської міської територіальної громади Звягельського району Житомирської області;
- визнання погодженими, встановленими та такими, що відповідають Постанові Верховної Ради України від 17.06.2014 року №1503-VII "Про зміну і встановлення меж міста Новоград-Волинський і Новоград-Волинського району Житомирської області", розпорядженню Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020р №711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області" межі Звягельської територіальної громади з межами Стриївської сільської територіальної громади, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Ухвала набрала законної сили 10.03.2026 та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена 10.03.2026.
Суддя Машевська О.П.
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам через Ел.суд