61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
24.02.2026 Справа №905/1294/25
Суддя Господарського суду Донецької області Кротінова О.В.
при секретарі судового засідання Курасові А.В.,
за результатами підготовчого провадження у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, код ЄДРПОУ 00100227,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, код ЄДРПОУ 34657789,
про стягнення 651893,31 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Бова Я.О. - довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
від відповідача: не з'явився, -
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №01/75698 від 20.12.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 20.12.2025) до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 651893,31 грн, у тому числі:
- сума 3% річних у розмірі 135421,28 грн, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за період з 27.07.2024 до 10.12.2025 у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019 щодо сплати коштів за балансуючу електричну енергію, поставлену у період перша декада травня 2024 року - третя декада червня 2024 року;
- інфляційна складова боргу у розмірі 516472,03 грн, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за період з серпня 2024 року по листопад 2025 у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019 щодо сплати коштів за балансуючу електричну енергію, поставлену у період перша декада травня 2024 року - третя декада червня 2024 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено кошти на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 у справі №905/1030/24, яким встановлено неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2021 щодо сплати коштів за балансуючу електричну енергію поставлену у період перша декада травня червня 2024 року - третя декада червня 2024 року. Таке стало підставою для додаткового нарахування 3% річних та інфляційних витрат на заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2021.
На підтвердження викладених обставин позивач надав розрахунок заборгованості та електронні копії: позовної заяви б/н, б/д про стягнення 3334586,32 грн за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2021; скороченого та повного рішення від 23.09.2024 у справі №905/1030/24.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.55 Конституції України
08.01.2026 від представника відповідача, адвоката Олейнікова С.О., через підсистему “Електронний суд» отримано відзив №б/н від 07.01.2026 на позовну заяву (сформовано в системі 07.01.2026).
Заявлено про відсутність розбіжностей щодо періоду та суми заборгованості, відповідних розрахунків інфляційних втрат, 3 % річних та інших даних, зазначених позивачем у позові. Відповідач визнає позов у повному обсязі. Вважає наявними підстави для відстрочення виконання рішення суду.
Позиція з приводу можливості відстрочення виконання рішення суду ґрунтується на такому:
- 26.12.2024 Міністерством розвитку громад та територій України віднесено Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення та присвоєно IІІ категорію критичності;
- відповідач з 01 листопада 2022 року не мав можливості здійснювати свій основний вид діяльності - виробництво електричної енергії, у зв'язку з триваючою збройною агресією проти України, пошкодженням об'єктів критичної інфраструктури, неможливістю забезпечити надійне електропостачання підстанції Краматорської ТЕЦ;
- дані обставини критично відобразились на фінансовому стані відповідача;
- з лютого 2022 року по 12 серпня 2025 року зафіксовано 68 пошкоджень різних об'єктів в результаті ворожих обстрілів та 30 аварій на теплових мережах та іншому обладнанні теплопостачання, що сталися в наслідок ведення бойових дій та здійснення обстрілів;
- загальна сума збитків внаслідок вказаних подій складає 764890745,78 грн;
- господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою, рівень оплати населенням за спожиту теплову енергію за період з грудня 2023 року по вересень 2024 року склав 39 % і продовжує зменшуватись;
- скрутне фінансове становище підприємств, фізичних осіб-підприємців, більшості громадян, які є споживачами послуг з постачання теплової енергії, спричинило значне збільшення дебіторської заборгованості;
- відповідач на законодавчому рівні не має можливості підвищити (скорегувати) тарифи на теплову енергію для здійснення розрахунків з позивачем;
- загальна сума боргу держави перед відповідачем по компенсації різниці в тарифах тільки за період з 01.06.2021 року по 31.03.2024 року становить 310854297,81 грн, за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 - 74492857,44 грн;
- станом на 01.08.2025 року дебіторська заборгованість населення за надані послуги з централізованого опалення складає вже 561666480 грн, розмір боргу поступово зростає;
- зауважено, що Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється;
- виконання покладеного на відповідача обов'язку із забезпечення життєдіяльності населення призводить до збільшення росту збитковості підприємства;
- вся вироблена підприємством електрична енергія продавалася Державному підприємству «Енергоринок», станом на 01.08.2025 року заборгованість Державного підприємства «Енергоринок» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» склала 62378480 грн, яка на теперішній час є непогашеною;
- фінансовий стан відповідача погіршується, у порівнянні з початком 2022 року;
- зауважено на запровадження на законодавчому рівні мораторію на підвищення тарифів у сфері теплопостачання, невідшкодування у 2022-2024 роках підприємствам теплопостачання обсягів заборгованості з різниці в тарифах, запровадження на законодавчому рівні мораторію на нарахування пені за несвоєчасні розрахунки населенням за послуги з постачання теплової енергії, заборону стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії щодо споживачів, які набули статусу тимчасово переміщеної особи, збройну агресію Російської Федерації проти України, відсутність виробництва електричної енергії у зв'язку з неможливістю забезпечення стабільної та безпечної роботи генеруючого обладнання, погіршення фінансового стану відповідача, неможливість отримання кредитних коштів для розрахунків з кредиторами або залучення інвестиційних програм з огляду на той факт, що відповідач знаходиться на території можливих бойових дій;
- один з ключових об'єктів - Краматорська ТЕЦ в черговий раз зазнала суттєвих руйнувань, ліквідація наслідків потребувала .задіяння усіх можливих ресурсів;
- перед відповідачем наразі стоїть ключове завдання - забезпечення успішного проходження опалювального періоду 2025/2026 років, яке потребує відповідного фінансового забезпечення;
- надання відстрочення виконання рішення у справі є дуже важливим для відповідача, оскільки таке відстрочення надасть можливість підприємству забезпечити успішне проходженням опалювального періоду 2025/2026 років та безперебійно, за можливості, продовжити господарську діяльність в умовах воєнного стану, накопичити кошти та, у подальшому, повністю виконати судове рішення у цій справі;
Просив долучити відзив на позов до матеріалів справи №905/1294/25; врахувати аргументи відповідача, викладені у відзиві на позов, при винесенні рішення; повернути позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову; відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1294/25 до 01.04.2026.
15.01.2026 від представника відповідача, адвоката Олейнікова С.О., через підсистему “Електронний суд» отримано клопотання б/н від 14.01.2026 про проведення засідання за відсутності учасника справи (сформовано в системі 14.01.2026). Просив провести судове засідання без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго».
19.01.2026 від представника позивача Сосунова Є.В. через підсистему “Електронний суд» отримано відповідь на відзив на позовну заяву №01/3539 від 19.01.2026 про сплату основного боргу та нарахованих штрафних санкцій за врегулювання небалансів електричної енергії за договором від 22.04.2019 №0212-0124 (сформовано в системі 19.01.2026). Просив прийняти відповідь на відзив до розгляду та врахувати викладене під час розгляду справи; позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення відмовити; судові витрати покласти на відповідача.
Проти відстрочення виконання рішення у справі заперечення полягають у такому:
- фінансові активи позивача спрямовані на відновлення зруйнованих та пошкоджених систем енергозабезпечення регіонів України в тому числі регіонів ведення активних бойових дій;
- скрутне майнове становище позивача створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, з доведенням позивача до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності позивача здійснювати фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення функціонування єдиної технологічної системи Об'єднаної Енергосистеми України, оператором якої є позивача що матиме надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного, соціального характеру для всієї Країни, особливо в умовах воєнного стану;
- незважаючи на вкрай складні умови роботи, пов'язаними з обстрілами та руйнацією, напругу з кадровим складом, гострий дефіцит обігових коштів, підприємство оперативно виконує аварійновідновлювальні роботи на пошкоджених та знищених об'єктах енергетики та є одним з системостворюючим для життя країни в умовах воєнного стану, забезпечуючи життєдіяльність та сталий баланс в енергосистемі;
- оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення, а до уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення;
- суд повинен враховувати інтереси іншої сторони;
- фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.
27.01.2026 від представника відповідача, адвоката Олейнікова С.О., через підсистему “Електронний суд» отримано клопотання б/н від 27.01.2026 про проведення засідання за відсутності учасника справи (сформовано в системі 27.01.2026). Просив провести судове засідання без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго».
18.02.2026 від представника відповідача, адвоката Олейнікова С.О., через підсистему “Електронний суд» отримано клопотання б/н від 17.02.2026 про проведення засідання за відсутності учасника справи (сформовано в системі 17.02.2026). Просив провести судове засідання без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго».
У підготовчому засіданні 24.02.2026 представник позивача надав пояснення щодо поданих позивачем заперечень проти відстрочення виконання рішення у справі, звернув увагу на баланс інтересів. Зазначено, що позивачем заявлено стягнення 3% річних та інфляційніх втрат, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання свого зобов'язання, оскільки відповідач його не виконує. Звернуто увагу на постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №905/85/25, у якій вирішено аналогічне розглядуваному питання та відмовлено у відстроченні виконання рішення. Просив відмовити у відстроченні виконання рішення. Проти ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження у зв'язку з визнанням позову відповідачем не заперечував.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'являвся, у представленому відзиві визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив відстрочити виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи до 01.04.2026, а також повернути позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв'язку з визнанням позову на стадії підготовчого провадження.
ІІ. Процесуальній дії суду:
З дотриманням приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1294/25 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 26.12.2025 прийнято позовну заяву №01/75698 від 20.12.2025 (сформовано в системі “Електронний суд» 20.12.2025) Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1294/25; справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.01.2026 на 15:00 год.; встановлено позивачу надати: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив разом із доказами її направлення на адресу відповідача у строк до 20.01.2026; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 10.01.2026, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; повідомлено, що участь у підготовчому судовому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз'яснено необхідність дотримання приписів ст.197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
20.01.2026 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням о 14:52 повітряної тривоги, яка мала ознаки довготривалої, та повідомленням про наявність загрози для м. Харкова, що, у свою чергу, унеможливлювало забезпечення безпеки проведення підготовчого засідання в приміщенні Господарського суду Донецької області.
Ухвалою суду від 20.01.2026 відкладено підготовче засідання на 03.02.2026 на 15:00 год.; повідомлено, що участь у підготовчому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз'яснено необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
03.02.2026 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги 02.02.2026 з 21:15 та 03.02.2026 повторно з 14:10, які мали ознаки довготривалих, а також у зв'язку з повідомленням про наявність безпосередньої загрози для м. Харкова, що, у свою чергу, унеможливлювало забезпечення безпеки проведення підготовчого засідання в приміщенні Господарського суду Донецької області. Можливість участі представника позивача в режимі відеоконференції ним не визначалась, відповідне клопотання не заявлялось.
Ухвалою суду від 03.02.2026 відкладено підготовче засідання на 24.02.2026 на 15:00 год.; повідомлено, що участь у підготовчому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз'яснено необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Враховуючи суть спору, викладені позиції сторін, суд дійшов висновку про навність підстав для ухвалення рішення суду за результатами підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 24.02.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та зазначено час проголошення скороченого судового рішення у цьому судовому засіданні.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Господарським судом Донецької області в межах справи №905/1030/24 встановлено такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (відповідач, СВБ (сторона, відповідальна за баланс) шляхом подання заяви-приєднання №0212-01024 до договору про врегулювання небалансів електричної енергії з Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач, ОСП (оператор системи передачі), приєдналося до публічного договору приєднання, за типовою формою, яка розміщена на офіційному сайті позивача за посиланням https://ua.energy/, згідно з п. 1.3, 1.4 якого сторона, відповідальна за баланс (далі - СВБ) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Повідомленням №01/14625 від 22.04.2019 позивач підтвердив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку; ідентифікатор договору №0212-01024; дата акцептування 22.04.2019.
На виконання умов договору відповідач отримав, а позивач поставив електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до актів купівлі-продажу електричної енергії:
- №ВН/24/05-0212 від 31.05.2024 за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 загальною вартістю 1722953,60 грн з ПДВ;
- №ВН/24/06-0212 від 30.06.2024 за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 загальною вартістю 1561993,80 грн з ПДВ.
Акти виставлені в сервісі Аскод, підписані уповноваженими представниками сторін в електронній формі шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Також, позивачем виставлені рахунки-фактури (invoice):
№1605202400429 від 16.05.2024 на суму 430465,58 гривень (кінцева дати сплати 20.05.2024);
№2405202400436 від 24.05.2024 на суму 739015,79 гривень (кінцева дати сплати 28.05.2024);
№0606202400444 від 06.06.2024 на суму 553472,23 гривень (кінцева дати сплати 10.06.2024);
№1406202400204 від 14.06.2024 на суму 584462,03 гривень (кінцева дати сплати 18.06.2024);
№2606202400203 від 26.06.2024 на суму 527235,35 гривень (кінцева дати сплати 28.06.2024);
№0407202400432 від 04.07.2024 на суму 450296,42 гривень (кінцева дати сплати 08.07.2024).
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії в частині своєчасної та повної оплати небалансів, звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про стягнення 3334 586,32 гривень, з яких: 3284947,40 гривень основна заборгованість, 11733,94 грн - 3% річних, 37904,98 грн - інфляційні втрати за період перша декада травня 2024 - третя декада червня 2024 року.
Позивачем періодом нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі №905/1030/24 визначено по 26.07.2024 (включно).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 у справі №905/1030/24 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про стягнення 3334586,32 грн, з яких: 3284947,40 грн - основна заборгованість, 11733,94 грн - 3 % річних, 37904,98 грн - інфляційні втрати, задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3284947,40 грн заборгованості, 11561,08 грн - 3 % річних, 37904,98 грн - інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 40012,96 грн; в частині стягнення 172,86 грн 3 % річних відмовлено.
Виконання рішення відстрочено до 01.03.2025.
Рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 у справі №905/1030/24 є таким, що набрало законної сили 20.11.2024.
Проте, за твердженням позивача, відповідачем й досі не погашено заборгованість у повному обсязі на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 у справі №905/1030/24, що стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про додаткове стягнення 3% річних та інфляційних втрат за основним зобов'язанням.
Відповідачем визнано позовні вимоги у справі №905/1294/25 у повному обсязі, викладені обставини не спростовано. Поряд з цим, заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1294/25 до 01.04.2026.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, зазначає, що у зв'язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, у відповідача відсутня можливість здійснювати виробництво електричної енергії, завдаються регулярні пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, унеможливлюється надійне електропостачання підстанції Краматорської ТЕЦ, що загалом впливає на скрутне матеріальне становище відповідача. Окрім цього, наголошує на значному розмірі збитків відповідача та наявності дебіторської заборгованості, звертає увагу на впроваджений мораторій на підвищення тарифів у сфері теплопостачання, невідшкодування підприємствам з теплопостачання обсягів заборгованості з різниці в тарифах, запровадження на законодавчому рівні мораторію на нарахування пені за несвоєчасні розрахунки населенням за послуги з постачання теплової енергії, заборону стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії щодо споживачів, які набули статусу тимчасово переміщеної особи, збройну агресію Російської Федерації проти України.
Позивач заперечив проти відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1294/25, зазначив, що позивач також знаходиться у скрутному становищі та здійснює власну діяльність у складних обставинах, наголосив, що відповідачем рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 не виконується не дивлячись на наявність відстрочення, звернуто увагу на судову практику з питання відстрочення виконання рішення у подібних правовідносинах.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
За змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У справі №905/1030/24 Господарським судом Донецької області встановлена наявність правовідносин між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2021, неналежне виконання відповідачем умов якого зумовило виникнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» у розмірі 3284947,40 грн, а також наявність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі №905/1030/24 здійснено за період по 26.07.2024 (включно).
Дані обставини мають преюдиційний характер для цієї справи, з огляду на що не повинні доводитися знову у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В межах справи №905/1294/25 позивачем заявлено до стягнення:
- 3% річних у розмірі 135421,28 грн за період з 27.07.2024 до 10.12.2025 у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019 щодо сплати коштів за балансуючу електричну енергію, поставлену у період перша декада травня 2024 року - третя декада червня 2024 року;
- інфляційна складова боргу у розмірі 516472,03 грн, за період з серпня 2024 року по листопад 2025 у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0212-01024 від 22.04.2019 щодо сплати коштів за балансуючу електричну енергію, поставлену у період перша декада травня 2024 року - третя декада червня 2024 року.
Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних витрат з 27.07.2024, тобто з наступного дня після періоду, до якого здійснено нарахування 3% річних та інфляційних витрат в межах справи №905/1030/24.
Нарахування 3% річних здійснено з 27.07.2024 по 10.12.2025, інфляційних втрат здійснено з серпня 2024 року по листопад 2025.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Отже, наявність судового рішення про стягнення основної заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору то зазначене не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №902/330/17).
Отже, наявність судового рішення не свідчить про припинення зобов'язання, а тому наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Крім того, у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Відтак, у розумінні положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Поряд з цим, згідно ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» визнало позовні вимоги у справі №905/1294/25 у повному обсязі.
Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.
По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України.
По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - адвокатом Олейніковим С.О. (довіреність №06/08-24 від 27.09.2024 видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» зі строком дії до 27.09.2027, відповідно до якої, представник має усі права, надані законодавством, зокрема, відповідачеві).
По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.
Одночасно, судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» та не встановлено суперечності або його неправомірності.
3% річних становлять 135421,28 грн, інфляційна складова боргу - 516472,03 грн.
З огляду на викладені обставини, визнання представником відповідача вимог у сумі 651893,31 грн. не порушує права і охоронювані законом інтереси останнього, а отже приймається судом.
Поряд з цим, відповідач просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області у даній справі до 01.04.2026.
Позивач проти відстрочення виконання рішення заперечує.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Таким чином, питання щодо відстрочення виконання судового рішення може бути ухвалено як одночасно з постановленням судового рішення, так і на стадії його виконання.
Діючим законодавством не передбачено переліку обставин, за яких відстрочення може бути надане судом. При цьому, повинно бути враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відстрочення виконання рішення норми процесуального законодавства не вимагають. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення (у тому числі неможливість сплати присудженої до стягнення суми, відсутність коштів, неможливість їх зарахування, засоби та план подолання наслідків важкої фінансової ситуації, обґрунтування строку відстрочки).
Окреслені відповідачем обставини зміни строку виконання рішення зводяться до перебування Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» у скрутному матеріальному становищі внаслідок обставин збройної агресії Російської Федерації проти України, знаходження підприємства в зоні можливих бойових дій, внаслідок чого відповідач зазнав та продовжує зазнавати збитків, а також необхідність забезпечення успішного проходження опалювального періоду у 2025/2026 роках у прифронтовому м. Краматорськ.
Дослідивши доводи сторін поряд із поданими відповідачем документами, суд у даному випадку виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
У відповідності до ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Положеннями ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п.1 ст.6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).
Одночасно держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»). Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього апарату (рішення у справі «ComiNgersoll S.A.» проти Португалії).
З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для «потерпілої сторони», 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдування затримки виконання рішення суду обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Як слідує, окреслені відповідачем обставини виступали підставою, з урахуванням якої у межах справи №905/1030/24 відстрочено виконання рішення до 01.03.2025.
Проте, застосована судом затримка у виконанні рішення не є виправданою, відповідачем у межах спірних правовідносин заборгованість не сплачено.
Звертаючись у даному випадку із запитом відстрочення виконання рішення, відповідачем засоби та план подолання наслідків важкої фінансової ситуації не конкретизовано. Не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою відстрочення його виконання до 01.04.2026.
Звідси, не вбачається ефективним заходом здійснення відстрочення виконання рішення на запитуваний відповідачем термін - до 01.04.2026.
Суд зауважує, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання.
За оцінкою суду, у даному випадку посилання відповідача на його місцезнаходження, ускладнення його господарської діяльності у зв'язку з початком бойових дій, не можуть бути підставою для покладення фінансового тягаря на позивача, оскільки позивач знаходиться з відповідачем в рівних економічних умовах (правовий режим воєнного стану) і в одній державі, при цьому, як відповідач, так і позивач також об'єктивно зазнав загальновідомих майнових втрат.
Слід звернути увагу, що неотримання позивачем коштів, які є джерелом його фінансування, у тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які знищуються внаслідок ракетних обстрілів Російської Федерації, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке.
Станом на теперішній час велика кількість об'єктів як громадської, так і енергетичної інфраструктури підверглась обстрілу, серед об'єктів енергетичної інфраструктури більшість належать позивачу і це загальновідомий факт.
У зв'язку із наявними заборгованостями контрагентів перед позивачем, немає можливості вчасно виконувати грошові зобов'язання перед іншими контрагентами, що спричиняє нарахування та стягнення штрафних санкцій з позивача за іншими договорами на ринку електричної енергії.
НЕК "Укренерго" є державним стратегічним підприємством, від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. Крім того, в умовах воєнного стану НЕК "Укренерго" несе значні витрати на відновлювальний ремонт пошкоджених електричних мереж, електропідстанцій та інших об'єктів енергетичної інфраструктури в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних актів з боку Російської Федерації.
У даному випадку відстрочка виконання рішення суду не стимулює виконання зобов'язань за договором.
Отже, обставини у розглядуваному випадку свідчать, несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по спірному договору ставить позивача у невигідне становище порівняно з відповідачем, оскільки позивач надав відповідні послуги, а відповідач не здійснив їх оплату своєчасно відповідно до умов договору, що у подальшому позбавило позивача можливості користуватися коштами, і це є порушенням принципу справедливості.
Так, аналіз у сукупності наведеного, не дає підстав дійти висновку про виправданість та ефективність організації системи виконання рішення у справі №905/1294/25 шляхом надання запитуваного відстрочення.
Інші доводи не спростовують викладеного.
V. Висновки суду:
З огляду на встановлені обставини справи та мотиви з яких виходить суд, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 651893,31 грн не суперечать законодавству та підлягають задоволенню.
Беручи до уваги викладене у розділі ІV даного судового рішення, враховуючи майнове право і інтерес позивача, таке зумовлює висновок про відмову у відстроченні виконання рішення суду у справі №905/1294/25.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як свідчить платіжна інструкція №AU.sud-1966 від 12.12.2025 додана до позовної заяви, за подання зазначеного позову до Господарського суду Донецької області Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» сплачено судовий збір у розмірі 7822,72 грн.
З огляду на таке, в силу приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, а саме 3911,36 грн., підлягають поверненню платнику з Державного бюджету України у встановленому порядку.
Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-80, 86, 129, 130, 185, 191, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 651893,31 грн, у тому числі: сума 3% річних у розмірі 135421,28 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 516472,03 грн, задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 8-Д, код ЄДРПОУ 34657789) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) 651893,31 грн, у тому числі: сума 3% річних у розмірі 135421,28 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 516472,03 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 3911,36 грн.
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) судовий збір в сумі 3911,35 грн., який сплачено згідно платіжної інструкції №AU.sud-1966 від 12.12.2025.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5.Відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1294/25.
6.За результатами підготовчого провадження у судовому засіданні 24.02.2026 оголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).
7.Згідно зі ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
8.Повне рішення складено 09.03.2026.
Суддя О.В. Кротінова