вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову
05.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7312/25
За клопотанням Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Леонідівни (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про скасування заходів забезпечення позову у справі:
за позовом Фізичної особи-підприємця Заглубоцької Ліни Володимирівни (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Леонідівни (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Суддя: Татарчук В.О.
Секретар судового засідання: Анділахай В.В.
Представники:
від позивача: Деркунський К.Л.;
від відповідача: Сидоренко С.І.
Фізична особа-підприємець Заглубоцька Ліна Володимирівна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Леонідівни про стягнення заборгованості в загальному розмірі 584125,33грн, з якої: 441920,00грн основного боргу, 10330,33грн пені, 131875,00грн вартості простою. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди занурювального шламового насоса TOYO з екіпажем (машиністами) №23-09 від 23.09.2025 в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.01.2026.
19.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Заглубоцької Ліни Володимирівни про вжиття заходів забезпечення позову задоволено у повному обсязі. Накладено арешт на грошові кошти, які належать Фізичній особі-підприємцю Козловій Ларисі Леонідівні, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Леонідівні, а також на тих рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, та на рухоме і нерухоме майно, яке належать на праві власності Фізичній особі-підприємцю Козловій Ларисі Леонідівні у межах ціни позову 584125,33грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2026 відкладено підготовче засідання на 12.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2026 призначено підготовче засідання на 17.02.2026.
У судове засідання 17.02.2026 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позов.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.03.2026.
23.02.2026 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову у справі №904/7312/25, застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2026.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідач обґрунтовує тим, що заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях і не відповідає вимогам процесуального закону, зазначає, що вжиті заходи забезпечення є неспівмірними заявленим вимогам. Також зазначає, що позивачем не надано доказів укладання договору, надання послуг, здійснення розрахунків, а також відсутні первинні бухгалтерські документи, які є обов'язковими для підтвердження господарських операцій.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2026 прийнято клопотання про скасування заходів забезпечення позову до розгляду та призначено розгляд клопотання у судовому засіданні на 02.03.2026.
У судовому засіданні 02.03.2026 розгляд клопотання відкладено на 05.03.2026.
Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Леонідівні про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Інститут забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це механізм запобігання можливим порушенням майнових прав чи інтересів юридичної або фізичної особи. Він полягає у сукупності процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, реалізація якого залежить від наявності визначених частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України обставин.
За правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Чинність заходів забезпечення позову визначається рішеннями суду щодо їх скасування, умови, підстави і порядок прийняття яких врегульовано статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (частина четверта та п'ята статті 145 Господарського процесуального кодексу України).
В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду або його обов'язком.
Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частиною дев'ятою та тринадцятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.
Натомість, скасування заходів забезпечення позову в порядку частин першої-шостої статті 145 Господарського процесуального кодексу України має оціночний характер, дослідження якого потребує з'ясування існування визначених частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України критеріїв, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову.
Розгляд заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову. Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
У постанові від 15.08.2019 по справі №15/155-б Верховний Суд наголосив, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
За змістом статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
В ухвалі від 21.01.2026 господарський суд дійшов висновку про доцільність накладення арешту на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Тому застосовуючи захід забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що вжиття такого заходу як накладення арешту на рухоме та нерухоме майно і грошові кошти Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Леонідівни в межах суми позову у розмірі 584125,33грн до набрання законної сили рішенням суду у справі, є адекватним, розумним і співмірним із заявленими позовними вимогами, яке спроможне забезпечити ефективний захист та поновлення прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.
Дослідивши зміст поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що заявником не зазначалося та не наводилося доказів, що саме за проміжок часу з дати вжиття заходів забезпечення позову до дати подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову, змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто доводи відповідача зводяться до безпідставності застосування заходів забезпечення позову, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали.
Враховуючи викладене, дослідивши подане відповідачем клопотання, господарський суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2026. Відповідачем не надано доказів настання нових обставин або доказів, які підтверджують зміну підстав, покладених в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову.
На підставі наведеного, керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Леонідівни про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили 02.03.2026.
Ухвала суду може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено: 10.03.2026.
Суддя В.О. Татарчук