вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"27" лютого 2026 р. Cправа №902/1574/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
позивача - Ромашкан Т.Г.,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м.Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Пріма-Агро", смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області
про припинення повноважень керівника товариства
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулась фізична особа ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Пріма-Агро" із такою позовною вимогою: "... припинити повноваження директора ... з дати набрання рішенням законної сили, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ "СП "Пріма-Агро".
В обґрунтування позовних вимог позивач (фізична особа ОСОБА_1 ) зазначила, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вона є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Пріма-Агро" (Товариство).
17.06.2025 ОСОБА_2 , маючи намір припинити трудові відносини з Товариством, на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України оформила заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням з 17.07.2025.
Також 17.06.2025 ОСОБА_2 склала повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства, проведення яких призначила на 17.07.2025. На порядок денний Зборів позивач запропонувала поставити питання щодо її звільнення з посади директора ТОВ «Спільне підприємство «Пріма-Агро» з 17.07.2025 та обрання нового керівника відповідача.
Зазначені заява та повідомлення були відправлені учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Пріма-Агро", а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Позивач зауважує, що 17.07.2025 Загальні збори Учасників Товариства не відбулись, в зв'язку з чим відповідне рішення про звільнення не прийнято.
Ухвалою суду від 24.11.2025 відкрито провадження в справі №902/1574/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06.01.2026.
06.01.2026 прийнята ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/1574/25 до судового розгляду по суті на 17.02.2026.
На визначену судом дату, 17.02.2026, з'явився позивач.
Відповідач правом участі в судовому засідання не скористався; хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про надіслання копії ухвали від 06.01.2026 на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул.Будівельна, буд.1, смт Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23210).
Водночас поштове повідомлення (лист з ухвалою суду від 06.01.2026) 02.02.2026 повернулось на адресу суду з підстав "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить довідка оператора поштового зв'язку від 29.01.2026 (а.с.39).
Слід зазначити, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 в справі №910/15442/17).
Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи. Суд зауважує, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні, 17.02.2026, позивач позов підтримав повністю.
Після завершення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення - 27.02.2026.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20-22): 07.12.2005 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Пріма-Агро».
Зі змісту наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб інформації слідує, що засновниками Товариства є:
- ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду - 17000,00 грн);
- ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного фонду - 17000,00 грн).
Також згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_2 є директором Товариства (а.с.20-22).
В матеріалах справи наявний статут Товариства, затверджений протоколом загальних зборів учасників Товариства №3 від 12.04.2016 (а.с.6-9) (надалі також - Статут), відповідно до приписів п.13.1 якого вищим органом управління Товариства є загальні збори його учасників. Загальні збори учасників Товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Учасники на загальних зборах реєструються з зазначенням кількості голосів, пропорційно розміру часток учасників у статутному капіталі Товариства, цей перелік підписується Головою та Секретарем зборів. Представника учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі у будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник Товариства вправі передавати свої повноваження на загальних зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника Товариства.
До виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема призначення та відкликання виконавчого органу товариства (пп.13.2.3 п.13.2 Статуту).
Умовами п.13.3 визначено, що загальні збори учасників товариства скликаються по мірі необхідності, але не рідше двох разів на рік. Позачергові загальні збори Учасників скликаються головою зборів товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу товариства. Загальні збори учасників товариства скликаються також на вимогу Директора товариства. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів Учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів Голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони самі вправі скликати загальні збори учасників.
Про час і місце проведення загальних зборів та їх порядок денний учасники товариства повідомляють письмово (або іншим способом) не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів Учасників із зазначенням часу і місця їх проведення, а також порядку денного. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів, Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів (п.13.4 та п.13.5 Статуту)
Відповідно до п.13.14 Статуту управління поточною (оперативною) діяльністю товариства здійснює його одноосібний виконавчий орган - директор. Директор самостійно вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм до компетенції директора, крім тих, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників. Директор підзвітний загальним зборам Учасників і організовує виконання їх рішень.
Директор - учасник товариства призначається та звільняється з посади загальними зборами учасників (п.13.16 Статуту).
В матеріалах справи міститься:
- заява директора Товариства - фізичної особи ОСОБА_2 б/н від 17.06.2025 про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням з 17.07.2025 (а.с.12);
- повідомлення про скликання позачергових загальних зборів від 17.06.2025 (а.с10-11) з переліком питань, які виносяться на порядок денний: звільнення ОСОБА_2 з посади директора Товариства з 17.07.2025 та обрання нового директора Товариства.
Наявними в справі поштовими накладними від 17.06.2025 та описами вкладень до цінних листів (а.с.13-17) підтверджується надіслання зазначених вище документів на адреси місцезнаходження учасників Товариства, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:
- ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 .
Підпис ОСОБА_4 на повідомленні про вручення поштового відправлення свідчить про те, що він отримав його 25.06.2025 (а.с.15).
Водночас ОСОБА_3 поштове відправлення не отримав, про що свідчить конверт, долучений до матеріалів справи, який повернувся відправнику (а.с.13).
Надаючи оцінку зазначеній ситуації, суд враховує, що відповідно до частин 2, 3, 4, статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
За вказаних обставин, надіслані засобами поштового зв'язку письмові повідомлення на адреси учасників Товариства (які зазначені в пункті 2.1 Статуту та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, письмові повідомлення про проведення загальних зборів) розцінюються судом як належне виконання позивачем вимог діючого законодавства щодо інформування директором учасників товариства про проведення загальних зборів Товариства.
Норми права, які застосував суд, висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Вирішуючи цей спір суд вважає, що першочергово підлягає з'ясуванню питання чи обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним для відновлення порушеного права.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
З огляду на правову позицію, висвітлену у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19: для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Суд також відзначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 по справі №127/27466/20 надано такі висновки щодо застосування норм права: "...належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання/подання заяви про звільнення, як у цій справі, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення."
Виходячи зі змісту наведених норм, а також висновків Верховного Суду, суд вважає, що обраний позивачем спосіб підлягає захисту в судовому порядку.
Надаючи оцінку встановленим обставинам щодо того, чи мали місце факти, наявність яких є обов'язковою передумовою припинення трудових відносин між директором та Товариством, суд враховує таке.
Так, згідно зі ст.38 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 (надалі за текстом також - КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначила, що коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Частиною 1 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч.1 ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018).
Відповідно до ч.1-3 ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
За приписами ч.1-3 ст.99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).
Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (така правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21).
У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень (така правова позиція висвітлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22).
Як встановлено судом: фізична особа ОСОБА_2 є директором Товариства.
Частиною 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Відповідно до ч.2, 3, 4 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
Наявними у справі доказами підтверджується належне повідомлення учасників Товариства про бажання позивача звільнитись з посади директора Товариства та необхідність скликання загальних зборів учасників Товариства з відповідним порядком денним (звільнення директора Товариства; призначення нового директора Товариства).
Натомість учасниками Товариства загальні збори проведені не були, та, як наслідок, не ухвалено відповідне рішення про звільнення позивача з посади директора Товариства.
Беручи до уваги те, що позивачем були вжиті заходи щодо звільнення з посади директора Товариства, проте учасниками Товариства своїх обов'язків щодо участі в загальних зборах виконано не було, суд доходить висновку, що вимоги фізичної особи ОСОБА_2 про припинення повноважень директора Товариства є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Ухвалюючи це рішення суд вважає необхідним зазначити, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 дійшов висновку, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин та відносин з представництва з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує припинення відносин з управління товариством у зв'язку з цим.
В свою чергу, суд зазначає, що рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 333/3177/22).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом припинення трудових відносин між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Пріма-Агро" з дати набрання рішенням законної сили.
Щодо судових витрат.
При звернені із цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3712-3515-6551-8037 від 18.11.2025 (а.с.19).
Водночас, відповідно до положень частини 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За вказаних обставин судовий збір за подання цього позову до суду підлягав сплаті в розмірі 2422,40 грн.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За відсутності відповідного клопотання позивача судом не вирішується питання про повернення внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (605,60 грн).
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, за правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2422,40 грн судового збору, мінімальний розмір якого не може бути меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 2, 4, 13, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити трудові відносини (припинити повноваження директора) між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Пріма-Агро" (вул.Будівельна, буд.1, смтСтрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23210; ідентифікаційний код 33892166) у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням з моменту набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Пріма-Агро" (вул.Будівельна, буд.1, смтСтрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23210, ідентифікаційний код 33892166) на користь фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
6. Повне рішення складено 09 березня 2026 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3 - представнику фізичної особи ОСОБА_1 адвокату Огороднику В.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
4 - ТОВ "Спільне підприємство "Пріма-Агро" (вул.Будівельна, буд.1, смт Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23210) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення