26 лютого 2026 року м. Харків Справа №917/1258/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - Дикань О.М.,
від відповідача - Тищенка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вх.№2487П від 24.11.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 у справі №917/1258/25 (м. Полтава, суддя Пушко І.І., повне рішення складено 05.11.2025),
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,
до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», м. Полтава,
про стягнення 90 000,00 грн, зобов'язати вчинити дії, -
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про стягнення з відповідача до Державного бюджету України 90 000,00 грн, в тому числі 30 000 грн штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 № 66/14-р/к та 60 000 грн пені за прострочення сплати штрафу, окрім цього позивач просив суд зобов'язати Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 № 66/14-р/к у справі № 66-2-50/22-19.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» пеню у розмірі 60 000,00 грн із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків.
Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору.
Зобов'язано Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 № 66/14-р/к у справі № 66-2-50/22-19.
Закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 30 000,00 грн штрафу.
Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1258/25 від 04.11.2025 року в частині зобов'язання КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 року № 66/14-р/к у справі № 66-2-50/22-19.
В обґрунтування апеляційної скарги Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» вказує про те, що:
- суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які не були доведені позивачем, порушив частину 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України (щодо виконання п. 4 рішення АМК), що є підставою для скасування рішення в частині відповідно до пунктів 2 частини 1 статті 277 ГПК України;
- скаржник, на підтвердження виконання свого обов'язку повідомити Орган АМК про припинення порушення, надав копії листів від 29.06.2021 вих. юр/2155, від 04.06.2021 вих. № юр/1874, а також копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №36011 0139065 3 від 04.06.2021 (копії листів та повідомлення знаходяться в матеріалах справи вх. № 12667 від 03.11.2025р.) з відмітками: 1) про вручення відправлення представнику АМК за довіреністю 07.06.2021р.; 2) про номер листа (№ юр/1824), який направлено цим поштовим відправленням. В листі повідомлялося, що з 28.05.2021 року КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» при видачі технічних умов приєднання/підключення до централізованих систем водопостачання та водовідведення не встановлює умови щодо обов'язку споживача здійснити встановлення лічильника з визначеним класом точності. На підтвердження була надана копія наказу №22 від 28.05.2021;
- друга складова пункту 4 рішення АМК, а саме, «припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (припинити вимоги до споживачів, щодо встановлення лічильників з визначеним класом точності) є нічим іншим, як твердженням позивача про те, що скаржник після направлення листів-повідомлень в червні 2021 року продовжував вимагати від споживачів встановлення лічильників з визначеним класом точності. На підтвердження цієї обставини позивач не надав жодного доказу. Такі обставини повинні бути підтверджені саме допустимими засобами доказування - рішеннями АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які датовані після червня 2021 року. Після червня 2021 року скаржник не вимагав від споживачів встановлювати лічильники визначеного класу точності;
- позивач не довів, що скаржник порушував законодавство про захист економічної конкуренції після червня 2021 року, що є підставою для скасування рішення в цій частині згідно пункту 2 частини 1 статті 277 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вх.№2487П від 24.11.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 у справі №917/1258/25 залишено без руху.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№14295 від 11.12.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2025. Зокрема, апелянтом надано документи, що посвідчують повноваження представника, а саме: копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу Тищенка А.О. на посаду провідного юрисконсульта та копію Посадової інструкції провідного юрисконсульта юридичної служби КП ПОР «Полтававодоканал». Також апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вх.№2487П від 24.11.2025) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 у справі №917/1258/25. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1258/25.
22.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1258/25 (вх.№14686).
Від Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи (вх.№239 від 07.01.2026).
Від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№271 від 07.01.2026), в якому останнє просить поновити Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк на подання Відзиву на апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 у справі № 917/1258/25; долучити відзив Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 до матеріалів справи № 917/1258/25; залишити апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 у справі № 917/1258/25 - без змін.
Щодо клопотання Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вказує про наступне.
Позивач обґрунтовує пропуск строку на подання відзиву на апеляційну скаргу тим, що у Відділенні всього три особи виконували свої посадові обов'язки, були наділені правом підпису процесуальних документів, мали відповідні знання та кваліфікацію у сфері права, для написання таких документів та здійснення самопредставництва позивача в судах. Разом, з тим, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» (зі змінами) з 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан. Наказом Міністерства розвитку територій та громад від 28.02.2025 №376, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до якого внесено Харківську міську територіальну громаду, як територію можливих бойових дій. З метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці, з врахуванням повітряних тривог та інших загроз (зокрема, довготривалі вимкнення електропостачання), працівники Відділення не мають фізичної можливості постійно перебувати в офісному приміщенні, що в свою чергу, унеможливлює їх доступ, як до матеріалів справи, так і до комп'ютерної техніки та електронних цифрових носіїв чи баз даних.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Як вбачається з матеріалів справи, вказана ухвала доставлена відповідачу в електронний кабінет в системі «Електронний Суд» 15.12.2025 після 17:00.
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на зазначене, ухвала від 15.12.2025 отримана відповідачем - 16.12.2025, а тому строк на подання відзиву на апеляційну скаргу закінчився 31.12.2025.
Відповідачем відзив подано через систему «Електронний Суд» 07.01.2026, тобто з пропуском встановленого ухвалою строку.
Вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти рф» одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на наведені у відзиві обставини, беручи до уваги те, що відповідач одночасно із клопотанням подав відзив на апеляційну скаргу, вказані відповідачем обставини пропуску строку пов'язані із військовою агресією, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, враховуючи норми статей 7, 13 ГПК України, а також завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вказує про те, що:
- суд приймаючи оскаржуване рішення жодним чином не порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема щодо дослідження доказів та встановлення обставин справи №917/1258/25. Підприємством не було подано до суду докази, які б спростовували висновки відділення щодо невиконання апелянтом зобов'язальної частини рішення №66/14-р/к, і були б більш вірогідними ніж обставини та докази подані та/або наведені Східним МТВ АМКУ разом із позовною заявою та іншими процесуальними документами у справі №917/1258/25;
- з огляду на дискреційні повноваження Антимонопольного комітету України та його територіальних органів та їх спеціальний статус, питання наявності в діях суб'єктів господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції відноситься до виключних повноважень вищевказаних органів державної влади. Отже, за наслідками звернення відповідачів по справі з документами, які на їхню думку підтверджують виконання ними зобов'язальної частини рішень прийнятих Комітетом та/або його територіальними відділеннями, саме останні визначають чи відповідає обраний суб'єктом господарювання шлях виконання зобов'язань, в межах господарської компетенції таких юридичних осіб, нормам законодавства про захист економічної конкуренції. Водночас, зазначена у листах інформація не могла бути зарахована Адміністративною колегією Відділення, як така, що визначає виконання підприємством зобов'язальної частини Рішення № 66/14-р/к;
- клас точності лічильника води «С» відповідає значенню R160, це в свою чергу означає, що підприємством наразі не виконано пункт 4 резолютивної частини Рішення №66/14-р/к;
- рішення Господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 у справі №917/1258/25 ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, за результатом повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2026 задоволено клопотання представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Дикань О.М. про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1258/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/1258/25, яке призначено на 05.02.2026 о 10:30 год, та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Дикань О.М у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного заявника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 оголошено перерву у розгляді справи №917/1258/25 до "26" лютого 2026 р. о 10:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 задоволено клопотання представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» - Тищенка А.О. про участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1258/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/1258/25, яке призначено на 26.02.2026 о 10:15 год, та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» - Тищенка А.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного заявника.
Присутній представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити. Представник позивача проти доводів скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 11.03.2020 № 66/14-р/к (а.с. 25-31).
Відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 розпорядження голови Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України», зі змінами, 01.06.2020 ПОЛТАВСЬКЕ ОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ припинено шляхом приєднання до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке в свою чергу, відповідно до підпункту 7.6 пункту 7 Розпорядження № 23-рп змінило своє найменування на СХІДНЕ МІЖОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ. Підпунктом 6.6 пункту 6 Розпорядженням № 23-рп визначено, що Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 66/14-р/к визнано, що КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ», відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за підсумками діяльності протягом 2017-2019 років, січня-лютого 2020 року та станом на березень 2020 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з видачі технічних умов на приєднання/ підключення до централізованих систем водопостачання та водовідведення в межах території м. Полтава, м. Карлівка, смт. Опішня, смт. Машівка, смт. Шишаки, с. Стасі Диканського р-ну, м. Кобеляки, смт. Котельва, смт. Н. Санжари, де розташовані діючі мережі централізованого водопостачання та водовідведення Підприємства, як таке, що не має жодного конкурента на цьому ринку.
Пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 66/14-р/к визнано, що дії КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ», щодо включення в технічні умови на приєднання/ підключення до системи централізованого водопостачання та водовідведення умови на приєднання/підключення до системи спеціалізованого водопостачання та воводовідведення умови щодо обов'язку споживача здійснити встановлення лічильника води з визначеним класом точності порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з видачі технічних умов на приєднання/підключення до централізованих систем водопостачання та водовідведення, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини Рішення № 66/14-р/к, згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення № 66/14-р/к на КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» накладено штраф у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.
Пунктом 4 резолютивної частини Рішення № 66/14-р/к КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що в 2-місячний термін з дня отримання рішення повідомити Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України із наданням копій підтверджуючих документів.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Копію Рішення № 66/14-р/к було направлено Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом від 13.03.2020 № 66-02/611 на адресу КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ», що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа: 36020, м. Полтава, вул. П. Орлика, буд. 40-а (а.с. 32-33) та була, отримана 18.03.2020 (а.с.34).
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено.
Не визнавши факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсними Рішення № 66/14-р/к. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2020 відкрито провадження у справі № 917/786/20. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.10.2020 у справі № 917/786/20 КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 917/786/20. Постановою від 12.01.2021 у справі № 917/786/20 апеляційну скаргу КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2020 у справі № 917/786/20 - без змін.
В порядку касаційного провадження справа № 917/786/20 не розглядалася.
Отже, Рішення № 66/14-р/к є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання.
Позивач зазначив, що штраф підлягав сплаті до 18.05.2020 (включно), проте відповідачем не сплачений. В зв'язку із цим позивачем нараховано відповідачу пеню за загальний період прострочення з 19.05.2020 до 20.06.2025 на суму 1 503 900,00 грн не включаючи періоди розгляду Господарським судом Полтавської області справи про визнання недійсним Рішення № 66/14-р/к, розрахунок в матеріалах справи. Проте, оскільки згідно з ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то розмір заявленої позивачем до стягнення пені складає 60 000,00 грн.
19.07.2021 КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» сплатило частину штрафу, накладено пунктом 3 резолютивної частини Рішення № 66/14-р/к, у сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 3604.
Позивач посилався, що станом на 24.06.2025 до Відділення не надходили інші документи від КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» на підтвердження оплати штрафу у повному обсязі чи виконання зобов'язання накладеного пунктом 4 резолютивної частини Рішення №66/14-р/к.
Ухилення відповідача від сплати штрафу та пені, а також невиконання пункту 4 резолютивної частини Рішення №66/14-р/к спонукали позивача до захисту порушеного права шляхом звернення до суду для примусового стягнення санкцій.
03.10.2025 від відповідача до суду першої інстанції надійшли пояснення, в яких він вказував на сплату другої частини штрафу в розмірі 30 000,00 грн 01.10.2025, а також про направлення позивачу листів від 04.06.2021 та від 29.06.2021 з повідомленням про усунення порушення, встановленого п. 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 № 66/14-р/к щодо включення в технічні умови на приєднання/ підключення до системи централізованого водопостачання та водовідведення умов щодо обов'язку споживача здійснити встановлення лічильника води з визначеним класом точності
Також наявні докази щодо сплати відповідачем штрафу частинами, а саме: у розмірі 30 000,00 грн 19.07.2021, а також 30 000,00 грн 01.10.2025 згідно з платіжною інструкцією № 39281 від 01.10.2025.
За результатом розгляду позовної заяви судом першої інстанції прийнято рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» пеню у розмірі 60 000,00 грн, 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору, зобов'язано Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 №66/14-р/к у справі № 66-2-50/22-19, закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 30 000,00 грн штрафу.
Суд мотивував рішення тим, що відповідач добровільно сплатив заборгованість в розмірі 30 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 39281 від 01.10.2025. Відтак, відсутній предмет спору та наявні підстави для закриття провадження у справі № 917/1258/25 в цій частині вимог згідно з п. 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено його правильність та відповідність вимогам чинного законодавства України. З огляду на приписи ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно стягнення 60 000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу. Судом встановлено, що у Рішенні № 66/14-р/к від 11.03.2020 позивач зобов'язав відповідача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, про що повідомити позивача у 2-місячний термін з дня отримання рішення. Як встановлено судом, рішення №66/14-р/к від 11.03.2020 є чинним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання. Доказів на підтвердження виконання рішення № 66/14-р/к від 11.03.2020 в частині припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції до матеріалів справи відповідач не надав. Саме по собі направлення відповідачем листів, копії яких додані до пояснень від 03.10.2025, не свідчать про припинення порушення, визначеного в п. 2 резолютивної частини рішення, а саме про припинення дій щодо включення в технічні умови на приєднання/ підключення до системи централізованого водопостачання та водовідведення умов щодо обов'язку споживача здійснити встановлення лічильника води з визначеним класом точності. Суд звернув увагу, що копія наказу № 22 від 28.05.2021, яка вказана як додаток до листів від 29.06.2021 вих. юр/2155, від 04.06.2021 вих. № юр/1874 та копії технічних умов на приєднання/підключення до систем централізованого водопостачання та водовідведення по 3-х замовниках, виданих після припинення порушення (додаток №3 до листа від 29.06.2021 вих. юр/2155), не були надані суду відповідачем. У спорі про виконання чинного рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не мають значення мотиви та причини його невиконання відповідачем, оскільки вони жодним чином не можуть вплинути на факт чинності такого рішення та обов'язковість його виконання.
Апеляційний господарський суд зазначає, що з огляду на вимоги апеляційної скарги та, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, рішення переглядається в частині зобов'язання Комунальне підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 № 66/14-р/к у справі № 66-2-50/22-19.
Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Частиною першої статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо.
Згідно з частиною другою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України визначено статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», відповідно до якої розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частинами першою та другою статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (визначення та обчислення строків у законодавстві про захист економічної конкуренції) передбачено, що строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2 резолютивної частини рішення № 66/14-р/к Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального віддділення Антимонопольного комітету України визнано дії Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» щодо включення в технічні умови на приєднання/ підключення до системи централізованого водопостачання та водовідведення умови на приєднання/підключення до системи спеціалізованого водопостачання та воводовідведення умови щодо обов'язку споживача здійснити встановлення лічильника води з визначеним класом точності порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з видачі технічних умов на приєднання/підключення до централізованих систем водопостачання та водовідведення, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.
Пунктом 4 резолютивної частини вказаного рішення зобов'язано Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що в 2-місячний термін з дня отримання рішення повідомити Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України із наданням копій підтверджуючих документів.
Копію Рішення № 66/14-р/к від 11.03.2020 відповідач отримав 18.03.2020. Отже, встановлений рішенням № 66/14-р/к строк для його виконання закінчився 19.05.2020.
В матеріалах справи наявні докази оскарження рішення від 11.03.2020 № 66/14-р/к. Рішенням господарського суду від 06.10.2020 у справі №917/786/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення № 66/14-р/к від 11.03.2020. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2020 у справі №917/786/20 залишено без змін.
Відтак, рішення № 66/14-р/к від 11.03.2020 є чинним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що предметом даної справи є зобов'язання відповідача виконати рішення Відділення АМК України.
Відповідно до ст.ст.13,14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Приписами частини другої статті 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Обов'язок із доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, до пояснень відповідача до суду першої інстанції додано листи від 29.06.2021 вих. юр/2155, від 04.06.2021 вих. № юр/1874, направлені Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (а.с. 147-148). У додатках до листа від 29.06.2021 вих. юр/2155 вказано копію наказу № 22 від 28.05.2021 та копії технічних умов на приєднання/підключення до систем централізованого водопостачання та водовідведення по 3-х замовниках, виданих після припинення порушення, а також у додатку до листа від 04.06.2021 вих. № юр/1874 вказано копія наказу №22 від 28.05.2021.
Проте, вказані копії наказу та технічних умов при розгляді даної справи відповідачем до суду не надавалися та відсутні у матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме по собі направлення відповідачем листів, копії яких додані до пояснень від 03.10.2025, не свідчать про припинення порушення, визначеного в п. 2 резолютивної частини рішення, а саме про припинення дій щодо включення в технічні умови на приєднання/ підключення до системи централізованого водопостачання та водовідведення умов щодо обов'язку споживача здійснити встановлення лічильника води з визначеним класом точності.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що друга складова пункту 4 рішення АМК, а саме, «припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (припинити вимоги до споживачів, щодо встановлення лічильників з визначеним класом точності) є нічим іншим, як твердженням позивача про те, що скаржник після направлення листів-повідомлень в червні 2021 року продовжував вимагати від споживачів встановлення лічильників з визначеним класом точності, на підтвердження цієї обставини позивач не надав жодного доказу. Такі обставини, на думку скаржника, повинні бути підтверджені саме допустимими засобами доказування - рішеннями АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які датовані після червня 2021 року. При цьому, як зазначено в апеляційній скарзі, скаржник не вимагав від споживачів встановлювати лічильники визначеного класу точності.
Водночас, суд апеляційної інстанції вказує, що враховуючи зміст позовних вимог у даній справі та спірні правовідносини, предметом розгляду у даному випадку можуть бути виключно обставини, пов'язані з фактичним виконанням або невиконанням відповідачем резолютивної частини відповідного Рішення Відділення АМК України, а саме рішення №66/14-р/к від 11.03.2020, з огляду на чинність такого рішення та обов'язковість його виконання.
До того ж суд апеляційної інстанції враховує сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду щодо застосування статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до цієї позиції, законодавство України, зокрема стаття 48 зазначеного Закону, яка має назву «Рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», а також інші норми законодавства не передбачають повноважень Антимонопольного комітету України зобов'язувати суб'єктів господарювання до конкретних способів усунення допущених порушень.
Натомість резолютивна частина рішення органу АМК у необхідних випадках може містити лише вказівку на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання такого рішення (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №916/2799/20).
Крім того, суд апеляційної інстанції також погоджується з висновкому суду першої інстанції про те, що у спорі про виконання чинного рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не мають значення мотиви та причини його невиконання відповідачем, оскільки вони жодним чином не можуть вплинути на факт чинності такого рішення та обов'язковість його виконання.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, про те, що відповідачем не доведено належними доказами факт виконання п. 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2020 № 66/14-р/к,позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати п. 4 рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 66/14-р/к від 11.03.2020 є обґрунтованими.
Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Крім того, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 04.05.2026 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 №4757-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини введення в Україні воєнного стану, поточну ситуацію що склалася в місті Харкові та Харківській області, з огляду на об'єктивні причини неможливості проведення судового засідання у строк встановлений в ч. 2 ст. 221 ГПК України, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, а також з метою реалізації учасниками справи процесуальних прав, передбачених ГПК України, суд застосував принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.11.2025 у справі №917/1258/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.03.2026.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян