Справа № 953/5652/25 Головуючий суддя І інстанції Кіндер В. А.
Провадження № 33/818/206/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
4 березня 2026 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за участі захисника Пінаєва В.В., апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пінаєва В.В. на постанову Київського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України,-
Оскаржуваною постановою
Об'єднано в одне провадження справи №953/5652/25, №953/5654/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.І ст.130, ч.І ст. 130 КУпАП. Та присвоєно об'єднаній справі №953/5652/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.І ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Як установив суд 02.06.2025 о 00 годині 10 хвилин в м. Харкові по вул. Сумська, 16, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ Forza, державний номерний знак НОМЕР_1 , з знаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та проведення огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Окрім того, 02.06.2025 о 01 годині 28 хвилин в м. Харкові по вул. Сумська, 16, одій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Forza, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою азоаналізатора та проведення огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Пінаєва В.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що копія оскаржуваної постанови отримана стороною захисту лише 04.09.2025 року, а відтак саме з цього дня має відраховуватись строк на її оскарження.
Крім того захисник просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що в порушення частини 1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію» підставами зупинки автомобілю відповідно рапорту були різні за своїм правовим змістом норми права тому зупинка автомобіля була здійснена з порушеннями діючого законодавства.
Опитування водія та його пасажирів не проводилося та про цю підставу зупинки не повідомлялося.
Отже в порушення частини 1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію» підставами зупинки автомобілю відповідно рапорту були різні за своїм правовим змістом норми права тому зупинка автомобіля була здійснена з порушеннями діючого законодавства.
Відеодоказами вчинення адміністративного порушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАп що містяться в матеріалах справи ОСОБА_1 є три відеофайли. Два відеофайли ідентифіковані, тобто є номери пристроїв на які здійснювалися відеозаписи, та ці номери пристроїв зафіксовані в протоколі (не в графі доказів що додаються до протоколу про адміністративне правопорушення). Номери пристроїв 472778 та 475071. Інший відеозапис не ідентифікований ні номером ні ID.
Відеозаписи з пристроїв 472778 та 475071 ведуться безперервно з моменту початку спілкування з водієм та до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення а також ознайомлення з протоколом.
Однак на ' даних відеозаписах відсутній доказ що автомобіль рухався.
Тобто, на думку автора апеляційної скарги є порушення пункта 1 Розділу III Інструкції де зазначено, що І включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Отже в даному випадку відповідно до усталеної практики ЄСПЛ має бути застосована доктрина «плодів отруйного дерева» .
В даному випадку вимога поліцейського пройти освідування водія повинні виходити з підстав зупинення ТЗ, які поліцейським не було повідомлено.
Тому виходячи з відсутністю законної підстави зупинки ТЗ, водій ОСОБА_1 не повинен був виконувати подальшу незаконну вимоги поліцейського.
Також вважає, що так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то і правила проведення огляду мають застосовуватись за спеціальною статтею КУпАП як щодо військовослужбовця, проте цього зроблено не було.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки апелянт довів поважність пропуску строку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обома епізодами відмови від проходження огляду.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
В протоколах про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівниками поліції зазначено, що 02.06.2025 о 00 годині 10 хвилин в м. Харкові по вул. Сумська, 16, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ Forza, державний номерний знак НОМЕР_1 , з знаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та проведення огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
02.06.2025 о 01 годині 28 хвилин в м. Харкові по вул. Шевченка 100/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Forza, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та проведення огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України
Аналогічні обставини за свою суттю встановив суд першої інстанції.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозаписів, які міститься в матеріалах справи, вбачається що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, рухався по вулиці Сумській о 00 годині 10 хвилин, був зупинений в період дії комендантської години, під час якої працівники поліції мають законне право зупиняти транспортні засоби, які порушують правила комендантської години.
На відео зафіксовано, що інспектор повідомив водієві що вбачає ознаки алкогольного сп'яніння запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я, проте водій заявив, що від проходження огляду на стан сп'яніння відмовляється.
Після вказаного, водію було повідомлено про його права та в подальшому складено протокол.
В процесі спілкування, водій не повідомляв інспектора поліції про обставини крайньої необхідності.
Вказані відомості чітко зафіксовані на відеозаписі.
Аналогічні події за своєю суттю відбулись о 01 годині 28 хвилин, ОСОБА_1 рухався по вулиці Шевченка, був зупинений.
Інспектор повідомив водієві що вбачає ознаки алкогольного сп'яніння запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я, проте водій заявив, що від проходження огляду на стан сп'яніння відмовляється.
Після вказаного, водію було повідомлено про його права та в подальшому складено протокол.
В процесі спілкування, водій не повідомляв інспектора поліції про обставини крайньої необхідності.
Апеляційний суд наголошує на тому, що водій транспортного засобу повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте ОСОБА_1 категорично відмовився виконувати законні вимоги інспектора та проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого водій порушив п.2.5 ПДР України.
При цьому, в своїй апеляційній скарзі, захисник наполягав на тому, що зупинка була незаконною, а ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд мав проводитись як щодо спеціального суб'єкта.
Щодо незаконності зупининки, суд апеляційної інстанції не приймає такі доводи з огляду на висновки вказані вище.
Що стосується статусу військовослужбовця, апеляційний суд вказує наступне.
Дійсно положення КУпАП передбачають окрему процедуру проведення огляду спеціального суб'єкта - військовослужбовця.
Проте в даній справі, ОСОБА_1 керував цивільним транспортом, про обставини виконання військового завдання інспектора не повідомив і такі відомості не надані і апеляційному суду, а тому інспектором у повній відповідності до закону було запропоновано пройти огляд ОСОБА_1 як цивільній особі.
Всі ці вказані відомості, на думку апеляційного суду, свідчать про відсутність підстав сприймати як об'єктивну версію сторони захисту, щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.
Окрім вказаного, сторона захисту не наводить у своїй апеляційній скарзі жодних відомостей, які б свідчили про наявність якогось примусу з боку працівників поліції, внаслідок чого ОСОБА_1 був змушений відмовитись від проходження огляду.
Більш того, на відеозаписах зафіксовано, що водій не заперечував проти законності дій працівників поліції, поводив себе спокійно, у протоколі жодних заперечень не висловлював.
Також належить зазначити, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності не за знаходження за кермом в стані алкогольного сп'яніння, ці обставини не встановлені.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає внаслідок відмови водія від проходження огляду, яка зафіксована на відеофайлі.
Таким чином, поліцейські діяли в межах закону та отримавши відмову водія від проходження огляду поліцейськими було складено 2 протоколи з інтервалом одну годину.
Велася відеозйомка, свідки не залучались.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять суттєвих розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Обставини правопорушень об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
При цьому, відеозаписи судом приймаються як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних істотних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим.
За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підстав для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні.
Крім того, водій або його захисник не були позбавлені можливості оскаржити дії інспектора поліції до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась.
Клопотань про необхідність допиту інспекторів поліції сторона захисту не заявляла.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Пінаєва В.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пінаєва В.В. - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя