Іменем України
02 березня 2026 року м. Кропивницький
справа № 399/369/24
провадження № 22-ц/4809/561/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року (суддя Шульженко В. В.).
У вересні 2025 адвокат Міщенко Андрій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з заявою про скасування рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.07.2025 у даній справі за нововиявленими обставинами та просить ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
У підставу нововиявленої обставини вказує наступне. Згідно з довідкою державного нотаріуса Онуфріївської державної нотаріальної контори від 26.08.2025 єдиним спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , родинні стосунки якого підтверджені, є ОСОБА_5 , тобто батько ОСОБА_1 . Таким чином після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , правонаступником якого є його дочка позивачка ОСОБА_1 , залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Тобто цілий будинок, а не його 1/3 частина, яку за рішенням суду набула у власність позивачка.
Судом під час розгляду справи та ухвалення судового рішення, не встановлювались істотні обставини, зокрема про підстави набуття права на спадщину відповідачками за відсутності підтвердження їхнього родинного зв'язку зі спадкодавцем.
Не було встановлено чи є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належними відповідачами у справі, оскільки за відсутності підтвердження родинного зв'язку із спадкодавцем, вони не можуть повністю реалізувати спадкові права, отримати свідоцтво про власність.
Відтак, суд мав вирішити про залучення належних відповідачів у справі, як Онуфріївську селищну раду.
Судова ухвала
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.07.2025 за нововиявленими обставинами.
Суд виснував, що з досліджених документів доданих заявником до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, судом не встановлено істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявниці на час розгляду справи.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовим рішенням, адвокат Міщенко А.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04 липня 2025р, скасувати судове рішення та новим визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з господарськими ми будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування оскарження вказує, що суд безпідставно не врахував визнання позову відповідачами, а також інформацію з довідки нотаріуса від 26.08.2025р, за якою єдиним спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , тобто батько позивачки. Відповідачки жодним чином не мають відношення до спадкування.
Рух справи
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 08 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, залишено без руху.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою суду від 03 лютого 2026р справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 рокупризначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 02 березня 2026 року.
Ухвалою від 26 лютого 2026р клопотання адвоката Міщенка Андрія Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволене. Забезпечена участь позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Міщенка Андрія Миколайовича у судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року, що призначене на 02 березня 2026 року об 11 годині 30 хвилин, в режимі відеоконференції.
Позиція сторін
Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлені. Направили до суду апеляційної інстанції заяви, якими визнали вимоги заяви про перегляд рішення та вказали про визнання позову. Одночасно просили, у зв'язку з визнанням всіх вимог як позову так і заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, розглядати справу за їх відсутності (а.с.79,83 том2).
Неявка сторін, повідомлених про судове слухання, не перешкоджає розгляду справи, ст. 372 ЦПК.
Представник позивачки/заявниці адвокат Міщенко А.М. підтримав вимоги заяви, наполягав на її задоволенні, просив скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви апеляційного суду
Спірні правовідносини у цивільній справі виникли за наслідком прийняття спадщини спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Суд першої інстанції вирішуючи спір по суті, визнав за позивачкою право власності на 1/3 частину спадкового майна, враховуючи частку ще двох спадкоємців, які реалізували своє право на спадкування. Разом з тим, після ухвалення судового рішення, відповідачі не надали необхідний обсяг документів, щодо родинних відносин з померлим, у зв'язку з чим нотаріусом не видане свідоцтво про спадкування за законом.
Судом з'ясоване наступне.
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.07.2025 задоволено частково позов ОСОБА_1 та визнано за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Місцевим судом під час розгляду справи, за наслідком інформації нотаріуса, завідуючої Онуфріївською державною нотаріальною конторою А.А. Оніщенко від 30.05.2024 № 281/01-16 про коло спадкоємців, встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №3 за 2024 рік. Заяви про спадкування, прийняття спадщини подали наступні особи: 1) за заповітом, посвідченим Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 22.11.2022 р. за реєстром № 711 ОСОБА_6 (заява № 4 від 03.01.2024, заповіт на земельну ділянку (пай) площею 3,3023 га.); 2) про прийняття спадщини за законом рідний дядько - ОСОБА_5 (заява № 49 від 03.02.2024); 3) про прийняття спадщини за законом двоюрідна сестра - ОСОБА_3 (заява № 51 від 06.02.2024, документи, підтверджуючі родинні стосунки відсутні); 5) про прийняття спадщини за законом двоюрідна сестра - ОСОБА_2 (заява № 52 від 06.02.2024, документи, підтверджуючі родинні стосунки відсутні).
Крім позивачки, спадкоємцями є відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , двоюрідні сестри спадкодавця, так як батько відповідачів, ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , був рідним братом ОСОБА_8 .
Із доданої до заяви довідки про коло спадкоємців від 26.08.2025 №371/01-16 додатково зазначено, що заяв від інших спадкоємців не надходило, єдиним спадкоємцем за законом, родинні стосунки якого підтверджені, є ОСОБА_5 .
Приватним нотаріусом Олександрійського РНО Кіровоградської області Васильченко В.М. інформацією від 11.09.2025 №148/02-14 адресованого ОСОБА_1 вказано, що 17.07.2024 приватним нотаріусом відкрито спадкову справі №24/2024 щодо майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства, закріплених у ст. 129 Основного Закону України.
Про обов'язковість судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, вказано безпосередньо у п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України.
Перегляд судових рішень за нововиявленими передбачено нормами глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 1 ст. 423 ЦПК України).
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 5 ст. 423 ЦПК України).
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 19/028-10/13 вказано, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18 вказано, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі № 154/3029/14-ц вказано, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.
Таким чином, згідно зі змістом п. 1 ч. 2ст. 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: існували на час розгляду справи, але не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
У даній справі, за наслідком розгляду заяви про перегляд судового рішення, висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає змісту норми п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України так, як нововиявлені обставини - це юридичні факти, які входять у предмет доказування та мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а не процесуальні недоліки в діях учасників справи чи суду.
Пред'явлення позову, визначення кола осіб, до яких спрямовуються вимоги позивача є правом позивача, яким він розпоряджається власний розсуд (принцип диспозитивності цивільного судочинства).
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Передбачене ст. 51 ЦПК України право позивачки клопотати перед судом про залучення до участі у справі співвідповідача або заміну неналежного відповідача, може бути реалізоване лише під час розгляду справи в суді першої інстанції.
У разі пред'явлення позову до неналежного або не до всіх належних відповідачів, суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені позивачем у ньому, а саме відмовляти у задоволенні позову з цієї підстави.
На стадіях перегляду судових рішень (апеляційне провадження, касаційне провадження, перегляд судових рішень за нововиявленими або винятковими обставинами) залучення співвідповідача або заміна неналежного відповідача нормами ЦПК України не передбачено.
Шляхом звернення до суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 фактично намагається усунути процесуальний недолік пред'явлення позову не до всіх відповідачів, які мають відповідати за її позовною вимогою про визнання права власності.
Тож у такий спосіб заявник намагається домогтися повторного розгляду справи з непередбачених цивільним процесуальним законодавством України підстав.
Встановивши, що в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник не послався на факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду в суді першої інстанції, але не були й не могли бути відомі заявнику, місцевий обґрунтовано відмовив у задоволенні такої заяви.
При цьому заявниця не позбавлена права на звернення до суду з позовом до того відповідача, який має відповідати за позовом про визнання права власності на решту частин будинку, на які не визнано право власності при розгляді даної справи.
Щодо наведених у заяві та в апеляційній скарзі підстав перегляду рішення суду, то вона ґрунтується лише на незгоді заявниці з результатом розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги, які полягають у незгоді з рішенням суду по суті спору, не мають значення для вирішення питання законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали місцевого суду, а тому не оцінюються апеляційним судом, як явно недоречні.
Правильно суд першої інстанції зауважив, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Тобто відповідачі, які дотрималися строку для прийняття спадщини, вправі реалізувати можливість надати нотаріусу весь обсяг документів, які підтверджують родинність стосунків зі спадкодавцем.
Визнання позову, заяви про перегляд за ново виявленими обставинами, жодного значення не має на даній стадії провадження. Це використання процесуальних норм для більш простішого, на думку сторін, вирішення виниклого питання, тобто визнання за позивачкою права власності на весь будинок.
Відсутність у спадкоємця документів підтверджуючих родинні відносини, не позбавляє права спадкоємця на спадщину та його частка у спадщині не переходить до іншого спадкоємця, так як відповідачі у справі прийняли спадщину.
Таким чином, ствердження позивачкою про неналежність відповідачів, не є підставою для задоволення заяви про перегляд за ново виявленими обставинами. Більш того, жодним чином сторона не спростовує родинність відповідачок до спадкоємця, а відповідь на їх дії щодо отримання свідоцтва про спадкування, підтвердження кровного сплрідення, надана судом у мотивувальній частині рішення.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявниці з висновками суду щодо їх оцінки.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судову ухвалу- без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 09 березня 2026року.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний