справа № 208/2641/26
провадження № 1-кс/208/1017/26
05 березня 2026 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України у кримінальному провадженні №12026041160000332 від 04.03.2026 року
04.03.2026 приблизно о 13.05 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 проходив неподалік приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Там він побачив раніше незнайомого йому неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розмовляв по належному йому мобільному телефону Samsung Galaxy A16 ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 , який він тримав у руці. В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на відкрите, із корисливого мотиву, викрадення вказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи у вказаний час у зазначеному місці, усвідомлюючи, що здійснює безоплатне протиправне вилучення чужого майна поза волею власника, ОСОБА_4 підійшов до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 та рукою вихопив у нього з руки належний останньому мобільний телефон Samsung Galaxy A16 ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 .
У подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.
Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
04.03.2026 о 14.40 год. ОСОБА_4 затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину. 05.03.2026 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання за його змістом і обґрунтуванням та зазначила, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки повідомлена ОСОБА_4 підозра необґрунтована,, а ризики недоведені прокурором.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання потерпілому ОСОБА_8 та свідкові ОСОБА_9 ; протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст.208 КПК України, в ході чого у нього було вилучено викрадений у потерпілого мобільний телефон, та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваної, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області;
- українець, громадянин України;
- зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- неодружений;
- не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку;
- є військовослужбовцем вч НОМЕР_4 , солдат, старший водій радіо телефоніст;
- раніше неодноразово судимий, останній раз: 15.05.2025 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 28.01.2025, остаточно призначено до відбування покарання 6 років позбавлення волі; звільнений 13.11.2025 умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, невідбутий строк 5 років 4 місяці 22 дні;
- не має у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 упродовж умовно-дострокового строку, на який він був звільнений для укладення контракту зі Збройними Силами України, за відсутності міцних соціальних зв'язків, знов підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років,
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні: підозрюваний ОСОБА_4 має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому підозрюється та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосуванням насильства, з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчиненого злочину;
- вчинити інше кримінальне правопорушення:, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів з, а тому має схильність до вчинення злочинів, відтак існує висока ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваного та його захисником, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, вкладів у банку.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може продовжити вчинення кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на потерпілого та свідків, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194,196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026041160000332 від 04.03.2026 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 04.03.2026 року по 02.05.2026 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 240 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися з м. Кам'янське Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватися від спілкування потерпілим ОСОБА_8 із свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 05.03.2026 року о 17:10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1