справа №176/1011/26
провадження №2-о/176/57/26
Іменем України
10 березня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Гусейнова К.А.,
з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жовті Води цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
В березні 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить суд ухвалити судове рішення, яким встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 год. 00 хв. в місті Сімферополі, Автономна Республіка Крим, Україна, причина смерті - розлитий перитоніт, прорив кишківника, язва кишківника, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим (населений пункт розташований на території тимчасово непідконтрольній державній владі України) помер її син, громадянин України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявниця ОСОБА_1 , є матір'ю померлого. Вказане підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 525 від 03 липня 1975 року.
Відповідно до чинного законодавства України факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України. Внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті.
Встановлення факту смерті в судовому порядку необхідно заявниці для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.
Враховуючи той факт, що місто Сімферополь на даний час окуповане рф та непідконтрольне державній владі України, отримати будь-які документи українського зразка, що підтверджують факт смерті сина, заявниця змоги не має.
У зв'язку з вищевикладеним, встановлення факту смерті для заявниці має юридичне значення.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року по справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України було відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду на 10 березня 2026 року.
Заявниця ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд заяви про встановлення факту смерті на окупованій території без її участі.
Заінтересована особа Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання свого повноважного представника не направив. Заперечень щодо розгляду справи від представника заінтересованої особи не надійшло.
Зважаючи, що згідно ч.2 ст.317 ЦПК України встановлено невідкладний розгляд справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, суд вважає за можливе провести розгляд заяви у відсутності заявника та заінтересованої особи, на підставі наявних у справі доказів та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 05.02.1998 року, що заявниця ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Острів Псковської області (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.07.1975 року, виданого відділом РАЦС Ленінського району м.Челябінська, матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначена ОСОБА_1 (а.с.7).
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 09.02.1998 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Челябінськ (а.с.3).
Згідно довідки, виданої 06.01.1998 року Державною податковою адміністрацією у м.Жовті Води Дніпропетровської області ОСОБА_2 був привоєний ідентифікаційний номер (а.с.2).
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть на його ім'я серії НОМЕР_4 від 11 вересня 2021 року, виданим Відділом реєстрації смерті м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 год. 00 хв. в м.Сімферополь (а.с.5).
Згідно довідки про смерть № А-01308, виданої Відділом реєстрації смерті м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 о 02 год. 00 хв. в м.Симферополь (а.с.4).
Оскільки, внесення до реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті, це змусило заявницю ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 о 02 год. 00 хв. в м.Симферополь, Автономна Республіка Крим, Україна.
Відповідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376, м.Симферополь, Автономна Республіка Крим, де помер син заявниці, відноситься до тимчасово окупованої території України.
Відповідно до наказів Міністерства юстиції України № 247/7 від 25 листопада 2014 року та № 953/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року вважаються недійсними.
Згідно п.8 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню (ч.4 ст.317 ЦПК України).
Частиною 4 ст.49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.
Відомості про смерть особи підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ст.3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 р. «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)».
Згідно ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Встановлення факту смерті для заявниці має юридичне значення, оскільки довідка про смерть та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане органом Республіки Крим, тобто органом, який не має права його видавати, так як знаходяться на тимчасово окупованій території України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно не має можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації смерті сина ОСОБА_2 , у зв'язку з чим реєстрація смерті не можлива без відповідного рішення суду.
Отже є всі підстави для задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 год. 00 хв. в місті Сімферополі, Автономна Республіка Крим, Україна, причина смерті - розлитий перитоніт, прорив кишківника, язва кишківника, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Відповідно до ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства (ч.4 ст.317 ЦПК України).
Судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, враховуючи вимоги ст. 3, 8, 9 Конституції України, ч. 4 ст. 49 ЦК України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81,141,293,294,315-317,319,354 ЦПК, суд -
Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 год. 00 хв. в місті Сімферополі, Автономна Республіка Крим, Україна.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення суду є підставою для видачі Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , встановленого законодавством України зразка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ