Номер справи 175/2603/26
Номер провадження 1-кс/175/476/26
іменем України
05 березня 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42026042150000004 від 16.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Харків, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, лікар-хірург хірургічного кабінету консультативно-діагностичної поліклініки та лікар-хірург хірургічного відділення КП "Слобожанська центральна лікарня" Слобожанської селищної ради, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Наказом виконуючого обов'язки генерального директора КП «СЦЛ» ССР № 224 від 25.08.2025 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно якого експертні команди серед іншого встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів, встановлюють ступінь втрати професійної працездатності.
Наказом генерального директора Комунального підприємства «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради (далі КП «СЦЛ» ССР) № 292 від 23.12.2025 затверджено Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та Перелік адміністраторів, що забезпечують роботи команд з оцінювання повсякденного функціонування в КП «СЦЛ» ССР.
До Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи КП «СЦЛ» ССР включено ОСОБА_6 , який відповідно до наказу генерального директора КП «СЦЛ» ССР № 103-0 від 01.04.2022 переведено на посаду лікаря-хірурга хірургічного кабінету консультативно-діагностичної поліклініки та лікаря- хірурга хірургічного відділення.
До Переліку адміністраторів, що забезпечують роботу команд з оцінювання повсякденного функціонування в КП «СЦЛ» ССР належить ОСОБА_8 , яка відповідно до наказу генерального директора КП «СЦЛ» ССР №3-0 від 05.01.2026 переведена на посаду сестри медичної кабінету ультразвукової діагностики приймального відділення.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 16.01.2026 у ОСОБА_9 виник умисел за розробленим нею планом створити стійке об'єднання із лікарів та з їх числа службових осіб, які наділені організаційно-розпорядчими функціями та уповноважені вирішувати питання про встановлення груп інвалідності у складі відповідних комісій, для одержання неправомірної вигоди від військовозобов'язаних осіб, які звертаються до медичних закладів Дніпропетровської області для встановлення стану свого здоров'я та можливості отримання груп інвалідності з метою подальшого зняття з військового обліку.
Для реалізації такого умислу та розробленого плану злочинної діяльності ОСОБА_9 , у невстановлені органом досудового розслідування дату та час, але не пізніше 16.01.2026, залучила до складу групи:
- лікаря-хірурга хірургічного кабінету консультативно-діагностичної поліклініки та лікаря-хірурга хірургічного відділення КП «СЦЛ» ССР ОСОБА_6 , якого включено до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та отримав право вирішувати питання про встановлення особам груп інвалідності;
- сестру медичну кабінету ультразвукової діагностики приймального відділення КП «СЦЛ» ССР ОСОБА_8 , яку включено до Переліку адміністраторів, що забезпечують роботу команд з оцінювання повсякденного функціонування, запропонувавши їм взяти участь у запланованому нею одержанні неправомірної вигоди від військовозобов'язаних осіб, які звертаються до медичних закладів Дніпропетровської області для встановлення стану свого здоров'я за підтвердження відповідних діагнозів та подальшу можливість отримання груп інвалідності довівши останнім свій злочинний план та механізм його досягнення.
Отримавши від ОСОБА_6 та ОСОБА_8 добровільну згоду на спільну злочинну діяльність, ОСОБА_9 , за покладеними на себе функціями, з метою підготовки до одержання неправомірної вигоди, дотримання співучасниками заходів конспірації для протидії викриття правоохоронними органами, довела до відома ОСОБА_6 та ОСОБА_8 єдиний злочинний план одержання неправомірної вигоди від військовозобов'язаних осіб за медичний супровід, складання відповідних медичних документів про наявність у таких осіб відповідних захворювань (медичних карток, виписок, і довідок, актів, направлень тощо), підтвердження відповідних діагнозів щодо захворювань та можливості вирішення питання про встановлення таким особам груп інвалідності у складі відповідних комісій. Розроблений нею та доведений до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 план був схвалений всіма учасниками, відповідно до якого були розподілені функції та визначені ролі кожного співучасника групи в реалізації цього плану.
Таким чином ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 як учасники зорганізувалися для вчинення цього кримінального правопорушення, об'єднаного єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 , особисто підшукувала осіб чоловічої статі з числа військовозобов'язаних, що бажають бути списаними з військового обліку; інструктувала таких осіб щодо симптомів та поведінки, яка повинна відповідати необхідному діагнозу; планувала вчинення злочинів, через ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які є службовими особами; планувала вчинення злочинів та визначала засоби вчинення злочину; отримувала та розподіляла отриману неправомірну вигоду від злочинів між іншими учасниками групи; підтримувала постійний зв'язок між членами групи через засоби телефонного зв'язку та під час особистих зустрічей.
Згідно розробленого злочинного плану ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , будучи учасниками групи, згідно розподілених функцій: за дорученням ОСОБА_9 встановлювали «необхідні» діагнози для осіб чоловічої статі із числа військовозобов'язаних, інструктував таких осіб щодо симптомів та поведінки, яка повинна відповідати необхідному діагнозу; готував та підписував відповідні медичні документи щодо обстеження зазначених осіб або проходження ними лікування; шляхом особистих службових зав'язків з лікарями КП «СЦЛ» ССР, які є членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в КП «СЦЛ» ССР, забезпечував можливість встановлення особам чоловічої статі груп інвалідності та одержував частину неправомірної вигоди.
Таким чином, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою отримання незаконних прибутків, попередньо зорганізувавшись, розподіливши ролі та функції між собою, вчинили умисний тяжкий злочин у сфері службової діяльності, пов'язаний із одержанням неправомірної вигоди службовою особою за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 16.01.2026, ОСОБА_9 з членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «СЦЛ» ССР та службовими особами ОСОБА_6 та ОСОБА_8 досягнули домовленості, щодо спільного вчинення кримінального правопорушення, розробили план його вчинення та розподілили ролі співучасників.
Реалізовуючи свій з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 злочинний умисел, не пізніше 16.01.2026 ОСОБА_9 , діючи умисно, підшукала особу військовозобов'язаного, якій необхідно встановлення групи інвалідності експертною командою - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запевнивши останнього, що лише за її допомогою ОСОБА_10 зможе отримати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення ІІІ групи інвалідності, для чого необхідно отримати висновки профільних лікарів та фіктивно госпіталізуватись для встановлення діагнозу, за що необхідно надати неправомірну вигоду у сумі 20000 гривень та 4000 доларів США.
В період часу з 21.01.2026 по 03.02.2026 ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 грошові кошти у визначеному нею розмірі - 20000 гривень, в якості неправомірної вигоди для службових осіб за фіктивну госпіталізацію та встановлення діагнозу, необхідного для прийняття рішення експертною командою з повсякденного функціонування особи про встановлення III групи інвалідності ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_9 повідомила, що засідання експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «СЦЛ» ССР на якому буде вирішуватись щодо встановлення III групи інвалідності ОСОБА_10 призначено на 13.00 годин 17.02.2026 та до цього часу потрібно передати решту суми неправомірної вигоди в сумі 4000 доларів США.
У подальшому, 17.02.2026 приблизно о 11.57 годин ОСОБА_9 , діючи умисно за попередньою змовою з членами експертної команди КП «СЦЛ» ССР ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, перебуваючи в приміщенні КП «СЦЛ» ССР за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, буд. 60 отримала від ОСОБА_10 половину обумовленої неправомірної вигоди у вигляді 2000 доларів США, які передала ОСОБА_8 для розподілення між членам експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «СЦЛ» ССР ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 17.02.2026 приблизно о 12.35 годин ОСОБА_9 , діючи умисно за попередньою змовою з членами експертної команди з повсякденного функціонування особи КП «СЦЛ» ССР ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу КП «СЦЛ» ССР за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, 60 в автомобілі Renault Sandero, д.н.з. НОМЕР_1 отримала від ОСОБА_10 другу половину неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, таким чином виконала всі дії, які вважала необхідні для доведення своїх злочинних дій до кінця.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що перевищує верхню межу у вісімдесят розмірів щодо підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання, заявляв про невідповідність клопотання вимогами КПК України, необґрунтованість підозри та ризиків, недостатність доказів та їх недоліки, стверджував про провокацію злочину, необґрунтованість розміру застави, просив врахувати соціальні зв'язки, поведінку підзахисного та відмовити в задоволенні клопотання, або застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з числа більш м'яких.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання, заявляв про необґрунтованість підозри та ризиків, зауважував на відсутності прямих доказів та їх недоліки, заявляв про необґрунтованість розміру застави, просив врахувати соціальні зв'язки, поведінку підзахисного, факт відсторонення від посади та відмовити в задоволенні клопотання, або застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з числа більш м'яких.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисників. Пояснив, що його знайома - медсестра ОСОБА_11 - звернулась до нього, щоб допомогти її родичу. Він погодився допомогти лікуванням і порадами, але грошей не брав ні за стаціонар, ні за рішення про встановлення інвалідності. Попка знає, той у нього лікувався на стаціонарі, а потім він брав у часть у засіданні експертної команди, яка встановила Попку групу інвалідності. Після засідання він відразу пішов на операцію. Що це за гроші були виявлені у роздягальні хірургічного відділення, пояснити не може. У складі експертної команди був лише один хірург - сам ОСОБА_6 . Захворювання, з якого ОСОБА_12 встановили інвалідність, мав встановити судинний хірург, а у складі команди - хірург. ОСОБА_13 був головуючим лікарем на засіданні команди.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
05.03.2026 о 10:07 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Затримання підозрюваного ОСОБА_6 до обрання запобіжного заходу не здійснювалось.
Клопотання про застосування запобіжного захисту підозрюваному вручено 05.03.2026 о 10:12, тобто завчасно, дотримано вимоги трьохгодинного строку, визначеного ч.2 ст.184 КПК України, до початку розгляду клопотання.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Захист заявляв про необґрунтованість підозри.
Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч.3 ст.368 КК України здійснено 05.03.2026.
Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: протоколи допитів свідка ОСОБА_10 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_10 , протоколи обшуків, а також протоколи про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю осіб; контролю за вчиненням злочину; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, протокол огляду речей та документів, а також інші матеріали в їх сукупності.
Саме сукупність допустимих доказів, зокрема, показання свідка, задокументований контроль за вчиненням злочину, а також факт виявлення вручених грошових коштів у роздягальні поблизу хірургічного відділення, дозволять прокурору обґрунтовано стверджувати про імовірну причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_6 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" стосується доведення висунутого обвинувачення в ході судового розгляду і є обов'язково необхідним для ухвалення обвинувального вироку, а не для вирішення питання обґрунтованості підозри у процедурі обрання запобіжного заходу.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5.Висновки про існування ризиків
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Згідно практики ЄСПЛ очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного ОСОБА_6 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкі злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Підозрюваний ОСОБА_6 , який обіймає посаду лікаря-хірурга хірургічного кабінету консультативно-діагностичної поліклініки та лікаря-хірурга хірургічного відділення КП "Слобожанська центральна лікарня" Слобожанської селищної ради, добре обізнаний з особливостями ведення медичних справ, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального злочинних дій.
Підозрюваний ОСОБА_6 володіє інформацією, які саме речі та документи мають доказове значення та досі не здобуті органом досудового розслідування, а тому може здійснити їх знищення, приховання чи спотворення, тим самим запобігти органу досудового розслідування у їх виявленні та вилученні.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
У ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані як свідки, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину.
Наведене дає підстави обґрунтовано припускати, що ОСОБА_6 може розробляти заходи щодо здійснення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, ОСОБА_6 володіє інформацією стосовно біографічних даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно експертної команди, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні, матиме можливість вступати у позапроцесуальні відносини із цим та іншими свідками, впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином.
Цей ризик також підтверджується представленими доказами, долученими до клопотання, згідно яких ОСОБА_6 повідомляв свідку, як треба звертатись до іншого лікаря, щоб досягти бажаної мети, демонстрував вплив на інших медичних працівників.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
У випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже є підстави вважати, що ОСОБА_6 , маючи широке коло знайомств, перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої особисті зв'язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховування такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, або вплинути на хід досудового розслідування.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду лікар-хірург хірургічного кабінету консультативно-діагностичної поліклініки та лікар-хірург хірургічного відділення КП "Слобожанська центральна лікарня" Слобожанської селищної ради може вчиняти тотожні кримінальні правопорушення, зокрема, шляхом впливу на інших медичних працівників, перешкоджати з'явленню свідків, примушування їх до відмови надавати показання для уникнення покарання.
Цей ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_6 продемонстрував вплив на інших медичних працівників, зокрема, свідок мав звертатись від його імені, для прийняття потрібних рішень іншими лікарями.
Відтак встановлено, що наведені ризики є реальними, обґрунтованими та підтвердженими дослідженими у судовому засіданні доказами.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід до підозрюваного.
6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
При вирішенні питання щодо обрання виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, погашення судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Недостатність застосування домашнього арешту обумовлена тим, що запобігання встановленим ризикам потребує постійного цілодобового стороннього контролю за діями підозрюваного, обмеження його вільного спілкування із іншими медичними працівниками, підозрюваною, свідками, що неможливо досягти при домашньому арешті.
Інші запобіжні заходи у виді застави, особистого зобов'язання та особистої поруки із тих самих причин є неспроможними запобігти встановленим ризикам, оскільки мають ще більш м'який характер та менші стримуючі спроможності впливу на поведінку підозрюваного.
За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом.
7. Обґрунтування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених КПК України
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Дане кримінальне провадження не входить до виключень передбачених частиною четвертою ст.183 КПК України, а тому слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що значно перевищує верхню межу розміру застави щодо тяжкого злочину. Прокурор посилався на виключні обставини для встановлення такого розміру застави.
Частина 5 ст.183 КПК України передбачає, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно у провадженнях щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину, але у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК).
При визначені достатнього розміру застави слідчий суддя, серед іншого, враховує майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , а також те, що він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, зареєстрований та проживає у м. Дніпро, раніше не судимий.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків слід визначити заставу у розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить двісті шістнадцять тисяч триста двадцять гривень.
У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме щодо явки за викликом, контролю за місцем перебування, обмеження спілкування зі свідками, здачі документів, що дають право на виїзд з країни.
Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК,
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 03.05.2026 включно.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.
Визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 передбачених КПК України обов'язків, - 216 320 (двісті шістнадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 коп.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом;
2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1