Справа № 172/2332/25
Провадження № 2/172/1006/25
09.03.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
В провадженні суду перебуває вищевказана справа. В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_2 вказує, що починаючи з серпня 2015 року у позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зав'язалися романтичні стосунки. З 15 листопада 2015 року пара почала проживати разом як одна сім'я та вести спільний побут. Пара також частково проживала в м. Дніпрі: з 15 листопада 2015 по березень 2016 року у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , з березня 2016 по червень 2021 року у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , з 02.06.2021 року і по теперішній час пара проживала на орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором оренди квартири від 02.06.2021 року, укладеного ОСОБА_5 та в якому зазначено, що проживати буде «сімейна пара з дитиною 4 років». При цьому як позивачка, так і її чоловік були зареєстровані та частково проживали (здебільшого по вихідних) за однією адресою: АДРЕСА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у пари народилася донька - ОСОБА_6 , батьком якої записаний ОСОБА_5 . Донька пари з 23.12.2016 року також була зареєстрована з батьками за однією адресою. Позивачка та ОСОБА_5 проживали як одна сім'я, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, так як мають спільну доньку, дбали один про одного, проводили свята разом у колі рідних та друзів, що підтверджується фотознімками за період з початку стосунків і станом на зараз, з яких чітко вбачається, що пара мала саме подружні відносини, почуття любові один до одного, з фото прослідковується також період відносин тривалістю майже 10 років. ІНФОРМАЦІЯ_2 коли ОСОБА_5 перебував за місцем реєстрації у селі Великоолександрівка відбувся приліт балістики і внаслідок ушкоджень, отриманих в результаті військових дій, від вибухів та осколків ОСОБА_5 загинув. Позивачка займалася організацією та оплатою послуг з поховання ОСОБА_5 . У період проживання однією сім'єю позивачки з ОСОБА_5 у 2023 році ним було придбано автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_1 від 23.05.2023 року. Просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 15.11.2015 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідне позивачці для реалізації її майнових прав, а саме для отримання права на спадщину їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Окрім цього, у померлого ОСОБА_5 є матір - ОСОБА_3 , яка також має право на отримання частки у спадщині, таким чином у сторін наявний спір про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У судовому засіданні позивача та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідачка пояснила, що дитина проживала у неї, а син з позивачкою у м. Дніпрі. Заперечує право позивачки на майно, а саме, автомобіль. Останнім часом у них були сварки, син приїжджав частіше. Похованням займалася мати. Заперечує проти позову, так як проти віддавати автомобіль. Якби позивачка не претендувала на автомобіль, то вона не заперечувала б проти позову.
Представник відповідачки надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Вказує, що надані позивачкою накладні щодо витрат начебто понесених на поховання загиблого ОСОБА_5 виписані на ОСОБА_7 , а не на ОСОБА_1 , тому твердження позивачки про здійснення поховання ОСОБА_5 позивачкою спростовуються наданими до суду позивачкою доказами. Крім цього, відповідачка у справі це матір померлого ОСОБА_5 , яка має право на спадкування у першу чергу, що у свою чергу спростовує підстави позову позивачки ОСОБА_1 . Окрім того, відповідачка зазначає, що на момент загибелі ОСОБА_5 , останній проживав у неї за адресою: АДРЕСА_4 , а не за адресою яку вказує позивачка: АДРЕСА_3 , що також спростовує твердження позивачки про спільне проживання з ОСОБА_5 . Крмі цього, спільна дитина позивача ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , проживає із 4-х місячного віку у своєї бабусі - відповідачки у справі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , яка і займалася виховання своєї онуки, а матір дитини - ОСОБА_1 тільки періодично приїздила провідати свою дитину за місцем її проживання. Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні сім'ї, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона кума позивачки. ОСОБА_9 проживала з ОСОБА_10 близько 10 років. Жили у м. Дніпрі, працювали, а на вихідних приїжджали у село до дитини, яка жила у баби (відповідачки). ОСОБА_9 з ОСОБА_10 разом святкували часто свята. Позивачка з ОСОБА_5 жили разом приблизно з 2015 року по день його загибелі. Вони вважали їх сім'єю. Де жили ОСОБА_9 з ОСОБА_10 у м. Дніпрі їй не відомо. Чи жили вони разом в м. Дніпрі вона не знає. У селі бачила їх разом у відповідачки. Там вони й ночували.
Свідок ОСОБА_11 пояснила в суді, що проживає у м. Дніпрі не далеко від будинку де жили позивачка з ОСОБА_10 . Часто переписувалися, спілкувалися, разом святкували свята, відпочивали. Знає їх як сім'ю. Періодично дитина жила в м. Дніпро, а періодично в селі. Вони жили разом в одній квартирі. Кожен рік з ОСОБА_10 готували сюрпризи ОСОБА_9 . Дуже тісно вона з ними спілкувалася. Бачилися по кілька разів на тиждень. Вони купували разом товари для спільного користування.
Вислухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 , в свідоцтві про народження якої батьком вказаний ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Місце реєстрації ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ОСОБА_13 зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до договору оренди квартири від 02.06.2021 року ОСОБА_5 орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Метою договору є проживання орендатора та членів його сім'ї.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Великоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
На підтвердження позовних вимог позивачкою надані фотокартки, на яких вона разом з ОСОБА_5 відвідують різні святкові заходи, відпочивають, також на цих знімках зображені ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та їх спільною дитиною.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із роз'ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з вимогами сімейного законодавства сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Таким чином, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, і підтверджено свідками допитаними у судовому засіданні, що ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , вони проживали разом, вели спільне господарство, мали права та обов'язки дружини та чоловіка, однак їх відносини не були офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку. Від спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають неповнолітню дитину ОСОБА_6 . ОСОБА_5 помер, у зв'язку з чим позивачці необхідно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу для реалізації її майнових прав, а саме для отримання права на спадщину.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір стягується пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 21, 36 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу- задовольнити.
2. Встановити факт проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 15.11.2015 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк