Єдиний унікальний номер справи: 766/635/23 Головуюча у першій інстанції Майдан С.І.
Провадження № 33/819/52/26 Доповідач в апеляційній інстанції Батрак В.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
10 березня 2026 року Херсонський апеляційний суд під головуванням судді Батрака В.В., за участю секретаря Вершини І.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Солонинки С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду матеріали провадження за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, подане адвокатом Солонинкою С.П. на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 липня 2023 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Інгулівка Бериславського р-ну Херсонської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за наступних обставин.
Так, 27.06.2023 року об 11:37 годині в Херсонській області Херсонського району с.Лиманець по вул.Центральній, б.1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «OPEL ZAFIRA», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», результат тесту №1330 - позитивний 2,43 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Не погодившись із вказаною постановою адвокат Солонинка С.П. подала на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивоване доводами про те, що ОСОБА_1 не є фахівцем в галузі права, не обізнаний у процесуальних строках, тому звернувся за правовою допомогою та уклав з адвокатом договір про надання правничої допомоги. Крім того, через несення служби в лавах ЗСУ в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 не мав фізичної можливості подати апеляційну скаргу вчасно, а сам зміст оскаржуваної постанови став йому відомий після укладення договору з адвокатом та надання 29.01.2026 року адвокату в електронному кабінеті Електронного суду повного доступу до матеріалів справи.
Заслухавши суддю-доповідача, адвоката Солонинки С.П. на підтримання доводів клопотання, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, перевіривши та проаналізувавши доводи клопотання, апеляційний суд приходить до наступного.
Щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду клопотання про поновлення строку, то апеляційним судом вживалися всі заходи для його повідомлення про зазначене. Однак, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не прибув. Згідно повідомлення апелянта, ОСОБА_1 обізнаний про дату, час та місце розгляду клопотання та апеляційної скарги, в тому числі, нею самою. Клопотань про відкладення розгляду не подавав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким встановив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді з моменту її прийняття, а не отримання копії постанови, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності чи її представником.
Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для представника, як окремого суб'єкта права на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, строк на апеляційне оскарження в даному випадку, обчислюється з моменту прийняття постанови, тобто з 10.07.2023 року.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак, користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
При вирішенні клопотання про поновлення строку, апеляційний суд враховує те, що з оскаржуваної постанови суду вбачається, що безпосередньо сам ОСОБА_1 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не приймав, однак належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративного протоколу стосовно нього. Крім того, він подав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи відносно нього розглянути без його участі, вину у вчиненні правопорушення визнав повністю (а.с.13). Також, ОСОБА_1 надав до суду квитанції до платіжної інструкції щодо сплати штрафу та судового збору (а.с.16-17).
За таких обставин ОСОБА_1 мав можливість своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, як самостійно, а за наявності певних перешкод, через свого захисника. Однак, апеляційна скарга від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходила.
Сам факт укладення угоди із захисником поза межами строку на апеляційне оскарження, а в даному випадку через півтора роки після винесення оскаржуваної постанови суду першої інстанції, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Інших причин, які б свідчили про поважність пропуску встановленого законом строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
За таких обставин, підстав для задоволення заявленого адвокатом Солонинкою С.П. клопотання про поновлення їй строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Солонинки Світлани Петрівни про поновлення їй строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 10 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В.БАТРАК