Справа № 766/17351/25 Головуючий у першій інстанції Корольчук Н.В.
Провадження №33/819/56/26 Доповідач Гемма Ю.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Єдиний унікальний номер справи: 766/17351/25
09.03.2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
судді Гемми Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Сокол Ю.Ю.,
захисника Голісової Н.М.,
Тарасова М.І., якого притягнуто до адміністративної відповідальності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Голісової Н.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Судом установлено, що 10.11.2025 о 18:11 год. в м. Херсоні по вул. Димитрова (Святих Кирила та Мефодія) 17 Б ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely CE 2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву, обличчя, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, захисник Голісова Н.М. в інтересах ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та на підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Апелянт указує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №702950 від 10.11.2025, зазначено, що ОСОБА_1 «керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння», а не «в стані алкогольного сп'яніння», як визначено ч.1 ст.130 КУпАП та в п. 2.9а ПДР.
Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п. 2.9а ПДР, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП виключається.
Зокрема звертає увагу на те, що на двох відеофайлах не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, а лише констатація факту працівників поліції та надання відповіді ОСОБА_1 про те, що «зараз не може поїхати до лікарні».
Крім того, працівницею поліції у направленні на медичний огляд зафіксовано, що нібито нею було доставлено ОСОБА_1 до КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, без наявного виконання даного факту, що є порушенням вимог інструкції.
Вказує про те, що зазначеними у рапорті, ознаками алкогольного сп'яніння у водія є різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, порушення координації рухів, що повністю спростовується відеозаписами на яких зафіксовано, що у ОСОБА_1 відсутнє зазначене працівниками поліції.
Крім того, алкотестер має похибку при результаті проходження тестування, у матеріалах справи відсутня сервісна гарантійна книжка на газоаналізатор Alcotest Drager 7510 ARLM-0340, сертифікат відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва медичних виробів, декларація про відповідність вимогам технічного регламенту щодо медичних виробів вказаного газоаналізатора.
Позиції сторін.
В судовому засіданні захисник Голісова Н.М. та Тарасов М.І. підтримали апеляційні вимоги, просили скасувати постанову суду та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Мотиви суду.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
У відповідності до ст.266 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення правопорушення, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п.2, 3 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року перебачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як випливає з матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув справу, враховуючи вимоги ст.245, 251, 252, 254-256, 280, 283 КУпАП, та прийняв правильне рішення на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №702950 від 10.11.2025, в якому викладені дата та час (10.11.2025 о 18:11 год.), місце (м. Херсоні по вул. Димитрова (Святих Кирила та Мефодія) 17 Б) та обставини (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Установлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely CE 2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, у встановленому законодавством порядку відмовився;
- відеофайлом з нагрудної відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Dragёr 7510 ARLM (0340), тест 703 позитивний, результат 0,42% проміле, та не погодився з цим результатом огляду, а також відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі охорони здоров'я;
- актом про відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість уваги, з якого вбачається, що інспектором поліції пропонувалось ОСОБА_1 проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння;
- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП Трикоз Я. від 14.08.2025, що підтверджує отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- рапортом інспектора поліції щодо обставин виявлення та документування інкримінованих ОСОБА_1 дій.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що наведені вище докази не можуть бути належними та допустимими для доведення винуватості ОСОБА_1 з наступних підстав.
Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою в присутності ОСОБА_1 , його зміст відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
У змісті протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_1 б ули роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Він надав пояснення по суті правопорушення, заперечуючи викладені у протоколі обставини, тобто реалізував своє право на захист.
При цьому процесуальні права ОСОБА_1 при складанні протоколу порушені не були, а тому підстав для визнання протоколу недопустимим доказом у справі, апеляційний суд не вбачає.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що у відповідності до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису від 10.11.2025 року працівниками поліції зафіксовано на бодікамеру обставини складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, зазначено про долучення до матеріалів справи СД диску із відеозаписом, що жодним чином не свідчить про порушення визначених законом правил технічного фіксування події адміністративного правопорушення.
Доводи захисника про те, що склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п. 2.9а ПДР, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП виключається, суд зазначає наступне.
В даному випадку для настання адміністративної відповідальності важливим та достатнім є виявлення поліцейським у особи саме ознак сп'яніння, яке є підставою для проведення огляду саме на наявність стану сп'яніння за допомогою приладів або засобів (алкотестер, огляд у медичному закладі), та факт відмови від такого огляду.
В свою чергу про наявність або відсутність стану сп'яніння можна стверджувати за результатами проведеного огляду, наслідком чого є інкримінування або ні порушення особою п.2.9а ПДР і відповідно керування особою транспортними засобами в стані певного виду сп'яніння, тоді як ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР, оскільки через його відмову завершити процедуру огляду та встановити або спростувати перебування ним у такому стані не надалося можливим.
Твердження захисника про те, що на двох відеофайлах не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, суд зазначає про те, що з відеозапису з бодікамери поліцейського №471350 вбачається, що ОСОБА_1 на питання поліцейського «в лікарню для проходження медичного огляду їдете?», надав відповідь «я не можу зараз поїхати в лікарню», а тому, відсутні будь-які підстави вважати даний доказ неналежним або недопустимим.
Апелянт посилається у скарзі на зміст норм Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак не наводить доводів щодо їх порушення під час роз'яснення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду, жодних аргументів про порушення зазначених норм не наведено.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено ті обставини, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
З відеозапису, який долучено до протоколу випливає, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Dragёr 7510 ARLM (0340), тест 703 позитивний, результат 0,42% проміле, та відмовився від результатів, а також відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі охорони здоров'я.
Жодними доказами не підтверджено обставини того, що ОСОБА_1 було незрозуміло порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, запропонований працівниками поліції.
Доводи апеляційної скарги про те, що освідування проводилось за допомогою вимірювального приладу «Drager», сертифікат якого відсутній в матеріалах провадження, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
З матеріалів справи випливає, що клопотання від ОСОБА_1 про надання такого сертифікату для ознайомлення під час освідування не надходило.
Крім того, норми діючого законодавство не передбачають безумовне долучення його копії до матеріалів провадження.
Також, як вбачається з відеофайлу, який мається в матеріалах провадження, ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо способу, порядку освідування, не висловлював.
Апеляційний суд наголошує, що у відповідності до ст.251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Суд першої інстанції досліджує обставини справи лише за наявної сукупності зібраних уповноваженими особами доказів і приймає рішення на підставі їх оцінки.
Судом не було встановлено жодних обставин щодо недостатності наявних у справі доказів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, дослідивши всі зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку з чим, доводи апелянта про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та наявність підстав для закриття справи щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП у межах, установлених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, ступеня вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Отже, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, є неспроможними.
Тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги захисника Голісової Н.М. в інтересах ОСОБА_1 , відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника Голісової Наталі Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Ю.М. Гемма