Номер провадження: 33/813/211/26
Номер справи місцевого суду: 509/5273/25
Головуючий у першій інстанції Спічак В. О.
Доповідач Карташов О. Ю.
09.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.
захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Багно Віталія Сергійовича
іншого учасника ДТП ОСОБА_1 та його адвоката Поліщук Дмитра Олексійовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 адвоката Багно Віталія Сергійовича на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП,
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2025 року визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід державного бюджету у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, 03.09.2025 року о 08 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: дорога М27 9 км, керуючи транспортним засобом «NISSAN JUKE», д.н.з. НОМЕР_1 , не витримала безпечну дистанцію та допустила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду та виконував маневр розвороту. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цими діями водій порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху. За вчинене правопорушення передбачена відповідальність відповідно до ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Багно В.С. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Зазначаючи, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, захисник вважає очевидним, що правило дорожнього руху, а саме п 13.1 ПДР, про порушення якого зазначається в протоколі серії ЕПР 1 № 442121 від 03.09.2025 року, ОСОБА_2 не порушувалося, у зв'язку з чим в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. При цього, сторона захисту звертає увагу на тому, що в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який би підтвердив факт порушення ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР, що свідчить про недостатність доказів, наданих працівниками патрульної поліції для встановлення вини ОСОБА_2 у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Також, акцентується увага на тому, що суд першої інстанції не дослідив наданий стороною захисту висновок судового експерта ОСОБА_3 № 11001250 від 14.10.2025 року за результатами проведення експертного автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів «NISSAN JUKE», д.н.з. НОМЕР_1 та «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 . Так, з наданого висновку очевидно вбачається відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, та водночас підтверджується наявність складу адміністративного правопорушення в діях водія «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 .
Крім цього, в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 , вказуючи, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови, а з повним текстом з'явилась можливість ознайомитись лише 08.12.2025 року, після чого одразу було подано апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, думку адвоката Багно В.С., який надав пояснення по суті справи, просив задовольнити апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведених у ній мотивів та провадження закрити. Вислухавши думку іншого учасника ДТП ОСОБА_1 та його адвоката Поліщук Дмитра Олексійовича, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржувану постанову залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Вирішуючи питання про поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження апеляційний суд дійшов наступного.
Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути відновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин.
Як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні 27.11.2025 року ОСОБА_4 не була присутня, крім того в даному судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина постанови.
Строк на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду припадає на вихідний день неділю, тому останнім днем строку вважається перший робочий день після нього, в даному випадку це 08.12.2025 року.
Апеляційна скарга стороною захисту подана через підсистему «Електронний суд» 09.12.2025 року.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість оскарженої постанови районного суду, апеляційний суд приходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 13.1 ПДР України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 13.1. ПДР України, яка зазначена в протоколі працівником поліції.
П.13.1.ПДР України визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Не зважаючи на позицію захисту про відсутність в діях ОСОБА_2 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема відомостями: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 442121 від 03.09.2025 року, який підписано ОСОБА_2 без жодних зауважень; поясненнями учасників ДТП: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; схемою місця ДТП яка також підписана учасниками ДТП без зауважень.
Зазначені докази досліджені та оцінені як судом першої інстанції так і перевірені апеляційним судом, та доводять, що водій ОСОБА_2 діяла всупереч вимогам п.13.1 ПДР України, шо є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно із Конвенцією про дорожній рух, водій транспортного засобу, що рухається позаду за іншим транспортним засобом, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливості вантажу, що перевозиться, стану технічного засобу і своїх навичок керування повинен дотримувати відповідну безпечну дистанцію з тим, щоб уникнути зіткненню в разі несподіваного гальмування або зупинки транспортного засобу, що рухається попереду.
Доводи апеляційної скарги, щодо допущення водієм автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 , правил дорожнього руху, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки не вправі надавати оцінку правомірності дій іншого учасника ДТП та наявності чи відсутності у нього технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди, стосовно якого протокол про адміністративне правопорушення не складався і не був предметом розгляду суду першої інстанції.
Предметом судового розгляду в межах даного адміністративного провадження є притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , а також наявність чи відсутність в її діях порушень п. 13.1 ПДР України та ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, виходячи із системного аналізу та змісту ст.ст. 279, 280 КУпАП, якими регламентовано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд розглядає таку справу в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та лише щодо особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення і тому не вправі робити висновки про винуватість інших осіб.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює наданий стороною захисту, висновок експерта № 11001250 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів«NISSAN JUKE», д.н.з. НОМЕР_1 та «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки зі змісту висновку вбачається що він базується на однобічних даних, без врахування пояснень іншого учасника ДТП, порушуючи принцип повноти дослідження. Крім того, зазначений висновок суперечить іншим матеріалам справи, зокрема схемі місця ДТП, яка була погоджена та підписана обома учасника ДТП без зауважень.
Заперечення захисника про те, що матеріали справ не містять жодного доказу щодо причетності ОСОБА_2 до адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовані документами наявними в адміністративній справі, протоколом, показами самої ОСОБА_2 , показами ОСОБА_1 , схемою місця ДТП.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Попри доводи сторони захисту, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, на думку суду апеляційної інстанції, суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув зазначену справу, правильно встановив фактичні обставини, дослідив та оцінив наявні у справі докази та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника Большакової Т.А., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.11.2025 року та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1статті 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 адвоката Багно Віталія Сергійовича - залишити без задоволення, а постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 листопада 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов