Номер провадження: 33/813/511/26
Номер справи місцевого суду: 946/8685/25
Головуючий у першій інстанції Адамов А. С.
Доповідач Громік Р. Д.
23.02.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Скрипченко Г.В.,
за участі:
правопорушника ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497612 від 29.10.2025 вбачається, що 29 жовтня 2025 року близько о 16 год. 19 хв. гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Ізмаїл по вул. Січових Стрільців у бік пр. Незалежності збоку вул. Чехова, проїхала перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та зупинилась по середині пр. Незалежності, внаслідок чого водій ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 , для уникнення зіткнення вирішила об'їхати даний транспортний засіб, але не впоравшись з керуванням здійснила зіткнення з електроопорою, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п.8.7.3.е.ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
На дану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що водієм транспортного засобу «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 порушено п. 12.3 ПДР, що призвело до втрати керування та наїзду на стовп.
Крім того разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.
Вказане клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи обгрунтовано тим, що існує необхідність перевірки та встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди, з метою правильного вирішення справи по суті, перевірки наведених доводів відносно обставин дорожньо-транспортної пригоди та відповідно потребує спеціальні знання для дослідження та встановлення відповідної інформації.
Статтею 273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статей 252, 273 КУпАП призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов'язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Автотехнічна судова експертиза - це судова експертиза, пов'язана з дорожньо-транспортною подією (ДТП). Метою експертизи є встановлення технічного стану транспортних засобів, доріг і їх облаштування, дорожніх знаків і розміток, механізму дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), психофізіологічного стану водія та учасників ДТП.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 основними завданнями автотехнічної експертизи є: установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП. Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.
За вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, перевіряються у спосіб та в порядок, що встановлений ст.ст.251,252,280 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказане клопотання було розглянуто і судом першої інстанції - постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 січня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічної експертизи у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відмовлено.
Також постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічної експертизи у справі №946/8685/25 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відмовлено.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП до повноважень суду апеляційної інстанції не належить функція збирання та встановлення доказів по справі, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхиленням їх місцевим судом.
В ході апеляційного розгляду справи з'ясовані обставини справи, які потребують правової оцінки, необхідності в проведенні будь-яких експертиз для встановлення наявності порушень ПДР не вбачається, а тому відсутні достатні підстави для призначення та проведення по справі автотехнічної експертизи.
На переконання апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті апеляційної скарги.
За нормами КУпАП, суду належить вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення Правил дорожнього руху України.
Таким чином, дані, які наявні в матеріалах справи, дають достатньо підстав зробити висновок з цього правового питання без призначення автотехнічної експертизи, а тому в тому клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи не підлягає задоволенню.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3б ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 8.7.3 е ПДР передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;
г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Порушення вимог 8.7.3 е Правил дорожнього руху має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Положеннями КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.
Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 124 КУпАП є доведеність тих обставин, що особа порушила певні вимоги Правил дорожнього руху України, порушення вимог Правил дорожнього руху України перебувають у причинному наслідку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи мало місце діяння у вигляді порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкода майну.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497612 від 29.10.2025(а.с.1);
- даними схеми місця ДТП від 29.10.2025 (а.с.2);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.10.2025 (а.с.3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.10.2025 (а.с.4);
- відеозаписами, що є додатком до протоколу (а.с.5);
- відеозаписами, наданими стороною захисту (а.с.39).
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушниці, ступінь її провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушниці були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що водієм транспортного засобу «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 порушено п. 12.3 ПДР, що призвело до втрати керування та наїзду на стовп, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.
На долучених до матеріалів відеозаписах зафіксовано як транспортний засіб «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 розпочав рух на перехрестя на червоний сигнал світлофору та зупинився посеред перехрестя, коли в той самий час на зелений сигнал світлофора розпочав рух транспортний засіб «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , та в подільшому сталось ДТП.
Описана дорожня обстановка підтверджується і схемою ДТП від 29 жовтня 2025 року.
Крім того з пояснень ОСОБА_1 від 29 жовтня 2025 року вбачається, що остання, рухаючись по вул. Січових Стрільців в бік провулку Незалежності; перетинаючи перехрестя Незалежності проїхала на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого т.з. «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 здійснив зіткнення з електричною опорою.
В свою чергу з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 29.10.2025 остання рухалась в м. Ізмаїл по вул. Січових Стрільців в бік «Таврія В»; перетинаючи вул. Січових Стрільців на зелений сигнал світлофору, на перехрестя виїхав т/з «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався на червоний сигнал світлофору та зупинився посередині перехрестя; для уникнення зіткнення з вищезазначеним транспортним засобом водій ОСОБА_2 вжила заходів щодо об'їзду транспортного засобу, однак не впоралась з керуванням та в'їхала в стовб.
Враховуючи досліджені вищезазначені докази, можна зробити висновок, що саме порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу «Renault Scenic», днз НОМЕР_1 ОСОБА_1 спричинили зміну руху транспортного засобу «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , яке вподальшому зазнало механічних ушкоджень.
Таким чином, порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 перебувають у прямому взаємозв'язку з отриманими пошкодженнями транспортного засобу «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 , а тому в діях останньої наявний склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Посилання скаржника на те, що водієм транспортного засобу «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_2 порушено п. 12.3 ПДР, що призвело до втрати керування та наїзду на стовп, не підтверджується жодним доказом, а наявні в матеріалах справи докази таке твердження спростовують.
Крім того відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Тобто суд апеляційної інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 уповноважений на надання оцінка лише діям останньох, оскільки розгляд питання щодо винуватості водія транспортного засобу «Porsche», днз НОМЕР_2 ОСОБА_2 в ДТП, яка мала місце 29 жовтня 2025 року, виходить за межі розгляду обставин за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497612 від 29.10.2025.
Враховуючи вищевикладене, сукупність вказаних фактів дають можливість дійти висновку, що саме діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки остання порушила Правила дорожнього руху.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2026 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік