10.03.26
33/812/101/26
Провадження № 33/812/101/26 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Миронова О. В.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
10 березня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Колосової О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою захисника Лукіянчина І. П. на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
Згідно постанови суду, 5 грудня 2025 року о 23 годині 00 хвилині в місті Вознесенську по вулиці 80ї Штурмової бригади біля будинку №2 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ2102», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що зафіксовано за допомогою відеозапису.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Лукіянчин І. П. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова винесена необґрунтовано, так як судом не досліджено обставин, які вказують на відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення та свідчать про неправомірні дії працівників поліції.
Зазначає про те, що з доданого відеозапису вбачається, що працівники поліції не пояснили водієві які ознаки алкогольного сп'яніння вони у нього вбачають, та те, чому, куди і для чого, він повинен проїхати та що саме пройти. З відеозапису не вбачається наявність тих ознак, які поліцейські зазначили в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того поліцейський, який склав протокол відносно водія не спілкувався з ним і тому усі відомості, що внесені ним до протоколу не відповідають дійсності.
На жаль, суд першої інстанції вищезазначеним фактам у своїй постанові оцінку не надав, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Справа в суді апеляційної інстанції розглянута за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника, які повідомлені про дату та час її слухання належним чином, заяв та клопотань про її відкладення до суду не подали.
Перевіривши наведені захисником Лукіянчиним І. П. в апеляційній скарзі доводи та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису у відповідності до статті 266 КУпАП
За такого, в обґрунтування своїх висновків суд при вирішенні справи правильно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення та відеофіксацію самої події, згідно яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, чим за складеним протоколом порушив п. 2.5 ПДР.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозапису здійсненому працівником поліції.
Дослідивши цей відеозапис, суд встановив, що після зупинки автомобіля «ВАЗ 2102» водію ОСОБА_1 роз'яснили підозри стосовно наявності у нього, як водія транспортного засобу, ознак алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі. Разом з тим, водій надав чітку відповідь «ні» на пропозицію пройти огляд на місці зупинки та у медичному закладі.
Ці відеозаписи є не єдиним доказом у справі, а тому обґрунтовано оцінені місцевим судом як доказ у сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема, з даними протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не повідомлявся про підозру стосовно наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння та йому не роз'яснено про порядок проходження огляду на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження.
Не є слушним посилання захисника на те, що водій поводився адекватно та не виявляв ознак сп'яніння, оскільки відповідно до положень пункту 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), визначено, що наявність у водія ознак сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, які перевіряють наявність чи відсутність такого сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів.
Так, у відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції та з відеофіксацією, а за її відсутності, у присутності двох свідків, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).
Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп'яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі.
Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, та ці обставини підтверджені належними письмовими доказами та відеозаписом події, що додані до матеріалів справи.
Доводи захисника про те, що до протоколу внесено неправдиві відомості є неприйнятними, виходячи із досліджених судами доказів, що зібрані уповноваженими особами, та враховуючи те, що закон не зобов'язує особу, яка складає протокол про правопорушення, бути тією ж самою особою, яка висуває до водія вимогу про проходження огляду, оскільки статтею 251 КУпАП обов'язок зі складення протоколу та збирання доказів у справі покладається на осіб, які уповноважені вчиняти такі дії, тобто за своєю посадою та компетенцією можуть разом збирати докази та складати протоколи і постанови в межах КУпАП.
Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів які свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а дії працівника поліції, який запропонував пройти йому такий огляд відповідали вимогам пунктів 1.2-1.3, 1.6-1.7, розділу ІІ зазначеної вище Інструкції.
Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено водієві ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Лукіянчина І. П. залишити без задоволення, а постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова