Провадження №1-кп/748/114/26
Єдиний унікальний№ 748/3501/25
10 березня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
проводячи судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100150004899 від 14 жовтня 2025 року, за обвинуваченням : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
Прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки залишаються ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, заперечував щодо поданого клопотання, вказуючи на відсутність зазначених прокурором ризиків, які не доведені стороною обвинувачення. ОСОБА_3 є раніше не судимим, має ряд хронічних захворювань, в тому числі пов'язаних з проходженням служби, приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Захисник просив обрати ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілого, свідків іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в порядку судового контролю суд враховує, що як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину.
Ризик, це завжди ймовірність настання того чи іншого факту, тому твердження про те, що прокурором не наведено нових обставин для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є безпідставними. Адже, всі наведені прокурором ризики були встановлені та підтверджені під час обрання запобіжного заходу в ході досудового розслідування, на даний час вони не зникли та продовжують існувати. Будь-яких нових ризиків прокурором не наведено і судом не встановлено.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого у будь-який момент судового розгляду. Отже слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, існує завжди.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд лише перевіряє наявність обставин, які вказують, що раніше встановлені ризики не зменшились, аж настільки, щоб вважати, що їм можна запобігти шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, або не зникли зі сплином часу.
Лише встановлення нових ризиків, зобов'язує суд перевірити докази на їх доведення. Однак, нових ризиків не було заявлено стороною обвинувачення та не встановлено під час вирішення заявленого клопотання.
Суд вважає, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 залишаються актуальними.
Відсутність фактів неналежної процесуальної поведінки, здійснення впливу на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню не є підставою стверджувати про те, що зазначені ризики перестали існувати, а лише є свідченням того, що визначений запобіжний захід є дієвим та дійсно запобігає настанню таких ризиків.
При продовженні запобіжного заходу судом враховується відсутність даних про неможливість подальшого тримання обвинуваченого під вартою за станом здоров'я, дані про особу обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
Судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м"яких, визначених ст.176 КПК України, але аналіз доводів сторін процесу та наданих матеріалів, а також територіальна віддаленість місця проживання обвинуваченого, доводить, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів, враховуючи вищенаведене, не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов"язків та не зможе запобігти зазначеним ризикам.
У зв'язку з наведеним застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Як вже зазначалось судом, під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя Деснянського районного суду м.Чернігова в ухвалі від 09.10.2025 вказав, що застосування застави як запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на характер вчиненого протиправного діяння, що йому інкримінується, що свідчить про максимальний ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи, що його вчинила. Також, в ухвалі від 09.10.2025 зазначено про те, що у 2024 році ОСОБА_3 самовільно залишив місце служби.
При розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, при цьому, будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, стороною захисту не наведено. Отже, судом не встановлено підстав для продовження запобіжного заходу з визначенням розміру застави.
Керуючись ст. 177, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 09 травня 2026 року включно з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу у виді застави - відмовити.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1