Провадження № 3/742/292/26
Єдиний унікальний № 742/1087/26
10 березня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,
при секретарі судового засідання Сірій І.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу - пенсіонера, місце проживання: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП
14.02.2026 р. о 09 год. 30 хв. в м. Прилуки по вул. Київській, 144 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21011 /д.н.з. НОМЕР_1 /, при виїзді з двору будинку №140, не надав переваги в русі автомобілю Citroen Jumper /д.н.з. НОМЕР_2 /, який рухався по вул. Київська, та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.2 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім поштовим відправленням, не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Пунктом 10.2 ПДР передбачено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Враховуючи, що норма ст.124 КУпАП є бланкетною та не встановлює певних правил поведінки чи виконання обов'язків, а посилається на інші норми законодавчих актів, тобто, у даному випадку, доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та порушення водієм п.10.2 ПДР, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження майна транспортних засобів.
Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.
Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591017 від 14.02.2026 р.; схемою місця ДТП, яка відображає місце зіткнення та локалізацію пошкоджень транспортних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Механізм заподіяння видимих пошкоджень автомобілів ВАЗ 21011 /д.н.з. НОМЕР_1 / та Citroen Jumper /д.н.з. НОМЕР_2 /, які зафіксовані у схемі місця ДТП та наявних в матеріалах справи, повністю відповідає події ДТП, яка відбулася 14.02.2026 р., викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення по справі не вбачається.
Клопотань щодо виклику інших свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, дослідження обставин, які потребують спеціальних знань, від учасників провадження не надходило.
У зв'язку з вищевикладеним, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог 10.2 ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
В конкретному випадку обраний судом вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн, оскільки учасниками судового провадження будь-яких даних про те, що особа звільнена від сплати судового збору надано не було.
Керуючись ст.124, ст.ст.221,283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п'ять/ грн 60 коп. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов