Справа №766/2112/25
н/п 1-кп/766/2737/26
про звільнення від кримінальної відповідальності
09.03.2026
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024231040000891 від 02.09.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, одруженого, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),
після судового засідання у нарадчій кімнаті постановив ухвалу про таке:
І. Формулювання обвинувачення
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи військовозобов'язаним, перебуваючи в резерві Збройних Сил України та належним чином у встановленому законом порядку оповіщеним 22.08.2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022, 22 серпня 2024 року отримав повістку про прибуття 24 серпня 2024 року о 07:00 годин до пункту відправки, зі змістом котрої останній ознайомився, однак відмовився виконувати свій військовий обов'язок відповідно до Указу Президента України №64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з воєнною агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, а також без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, статей 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69-2022, в ІНФОРМАЦІЯ_3 24 серпня 2024 року, за адресою АДРЕСА_2 не з'явився, і за таких обставин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
ІІ. Зміст та обґрунтування клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності
09.03.2026 у судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, на підставі ст. 48 КК України, оскільки він добровільно мобілізувався до лав ЗСУ та згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2025 року №1090, з 22.07.2025 року перебуває на військовій службі.
До клопотання обвинувачений приєднав копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 22.07.2025 року, копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2025 року №1090, копію витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2025 №211 (по стройовій частині) щодо призначення ОСОБА_4 на посаду курсанта відповідної спеціальності, копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.09.2025 №268 щодо призначення ОСОБА_4 на посаду радіотелефоніста, копію військового квитка.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечувала, зазначила, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що йому інкримінується, вперше. Він самостійно та добровільно ініціював питання щодо мобілізації до Збройних Сил України та проходження військової служби. Вважає, що, зважаючи на сукупність вищезазначених обставин, є підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
ІІІ. Мотиви Суду
Згідно з частиною першою ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до роз'яснень пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе лише за умови, якщо особою вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, за наявності визначених законом правових підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності, вичерпний перелік яких наведено у Кримінальному кодексі України.
Статтею 44 КК України визначено правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Чинний КПК України надає стороні кримінального провадження право звернутися з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 4-8 частини першої або частини другої ст. 284 цього Кодексу.
Згідно п. 1 частини другої ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільнення особи від кримінальної відповідальності
Відповідно до ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Ухилення від захисту Вітчизни під час військової агресії ворога свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
За переконанням Суду добровільна мобілізація до Збройних Сил України, тобто самостійне звернення до ТЦК та СП, що було здійснено обвинуваченим після відкриття кримінального провадження і підписання контракту свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомив наслідки свого діяння, виправився і припинив бути суспільно небезпечною особою.
Згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України є нетяжким злочином. Відповідно до встановлених обставин ОСОБА_4 вперше вчинив нетяжкий злочин та під час його вчинення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не перебував.
В судовому засіданні обвинуваченому Судом роз'яснено положення статті 285 КПК України і шляхом опитування Суд переконався, що обвинувачений
чітко розуміє зміст та характер висунутого проти нього обвинувачення,
розуміє, що має право на судовий розгляд кримінального провадження, під час якого прокурор буде зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, яке інкримінується,
розуміє щодо наслідків закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин.
Отже, у судовому засіданні не встановлено обставин, які б об'єктивно перешкоджали звільненню ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
Суд також враховує позицію сторони обвинувачення, яка зводиться до того, що прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Відтак, встановлені в судовому засіданні умови, які передбачені кримінальним законом, дають всі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
ІV. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при постановлені цієї ухвали
Закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК у зв'язку у зв'язку із зміною обстановки, що є нереабілітуючою підставою.
Відповідно до висновку Верховного Суду нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона. (постанова від 29.09.2021 у справі№ 342/1560/20, провадження № 51-2331км21)
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду. (постанова ВП ВС від 17.06.2020 у справі №598/1781/17, провадження N 13-47кс20)
Отже, Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким завершується кримінальне провадження, має вирішити питання: про скасування арешту у відповідності зі ст. 174 КПК України; щодо речових доказів у відповідності зі ст. 100 КПК України; щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124, 126 КПК України.
Водночас, за даними кримінального провадження відомостей, що стосуються виконання (реалізації) статей 100, 174 КПК України, а також щодо процесуальних витрат до Суду не надходило.
З цих підстав,
керуючись статтями 284, 285 314, 368-372, 376, 392, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
1. Клопотання ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки задовольнити.
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України на підставі ст. 48 Кримінального кодексу України, у зв'язку із зміною обстановки.
2. Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024231040000891 від 02.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вченні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України закрити на підставі пункту 1 частини другої ст. 284 КПК України.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
5. Ухвала, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
6.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
СуддяОСОБА_1