Справа № 766/20939/24
н/п 2/766/1827/26
(ЗАОЧНЕ)
02.03.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участі секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у грудні 2024 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 8135,36 грн. та сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.05.2024 року у м. Ковель (Волинської області) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: 1) Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 2) Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_1 ). Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АТ-4337757) на пільгових умовах Даний договір укладено на пільгових умовах (на 50% зменшено розмір страхового платежу), оскільки страхувальником транспортного засобу є ОСОБА_2 , який належить до пільгової категорії громадян.
29.05.2024 року власник пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2024 року у справі про адміністративне правопорушення № 159/3530/24 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Volkswagen Caddy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком виплачено за даним страховим випадком страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та франшизи), а саме - 16270,73 грн.
Згідно п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі, якщо траховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У цьому зв'язку 09.08.2024 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося до ОСОБА_1 із заявою про компенсацію 50% сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8135,36 грн., яку було проігноровано відповідачем.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача, в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місця проживання відповідача.
Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 82-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» .
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280,281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судомне встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Судом встановлено, що 27.05.2024 року у м. Ковель Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Volkswagen Caddy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання події була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-4337757, укладеним на пільгових умовах із зменшенням страхового платежу на 50 %.
29.05.2024 року власник пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку.
07.06.2024 року представником страхової компанії було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що складено відповідний протокол (акт).
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2024 року у справі № 159/3530/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Звіту № 38083 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen Passat» 1.3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , васлідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 32224,50 грн.
На виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило виплату страхового відшкодування за вказаним страховим випадком у розмірі 16 270,73 грн., що відповідає розміру фактично завданих збитків з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та франшизи.
Факт перерахування ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 суми страхового відшкодування в розмірі 16270,73 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 33824 від 19.06.2024 року.
Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі здійснення страховиком страхового відшкодування за договором, укладеним на пільгових умовах, особа, відповідальна за шкоду, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
У зв'язку з цим 09.08.2024 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося до ОСОБА_1 із вимогою про компенсацію 50 % виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 135,36 грн., яка залишена без задоволення.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно пп. «б» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивачем до суду із позовною заявою), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до ст.ст. 76-77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов законний, обґрунтований і підлягає задоволенню з підстав зазначених вище.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Оскільки ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 16 270,73 грн. у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася з вини ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована за договором, укладеним на пільгових умовах, у позивача відповідно до вимог п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право вимоги до відповідача про компенсацію 50 % виплаченого страхового відшкодування.
Відтак, ОСОБА_1 як особу, відповідальну за заподіяну шкоду, покладено обов'язок відшкодувати ПАТ «НАСК «Оранта» 50 відсотків від суми виплаченого страхового відшкодування, що становить 8135,36 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, згідно платіжної інструкції № 64893 від 27.11.2024 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. З урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору зазначена сума.
Керуючись ст. ст.4,10-13,76-81,141, 263-265,268,273 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8135 (вісім тисяч сто тридцять п'ять) гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ: 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 02.03.2026 року
СуддяЯ. В. Шестакова