Справа № 766/6944/21
н/п 2-р/766/2/26
Про відмову у роз'ясненні рішення
04.03.2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря Рожок О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Херсонського міського суду Херсонської області по справі №766/6944/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсними,
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області про роз'яснення рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2026 року по справі №766/6944/21, вказавши в заяві, що суд постановив рішення про відмову у задоволенні позову з причин пропуску позивачем строку позовної давності звернення до суду. Проте зазначене рішення суду на його думку є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині, що стосується визначення саме дати, яка має підтвердження доказами у справі, з якої суд вважає коли позивач дізнався про порушення його права та почався перебіг позовної давності у три роки. Позивачу є не зрозумілим, яким чином суд застосовує до визначення строку (його пропущення) законодавство України в частині врахування вимог п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у відповідності до Постанови КМУ від 20 травня 2020 р. № 392 в частині виконання визнання недійсним свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 25.01.2014 року, а саме: чи підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17.12.2018 року по справі №766/14900/16-ц, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 25.01.2014 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку всіх учасників справи.
Процесуальний порядок роз'яснення судового рішення регулюється положеннями статті 271 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина четверта зазначеної статті).
Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи зі змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Незрозумілим слід вважати таке судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Суть роз'яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в такому роз'ясненні.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 607/2611/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 127/16528/20, від 15 червня 2022 року у справі № 759/1382/19.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, механізм, визначений статтею 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не погоджується з висновками суду по суті спору або не розуміє мотивацію судового рішення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 січня 2026 року є мотивованим, чітким та зрозумілим і не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно, не є суперечливою та не передбачає декілька варіантів тлумачення. Крім того, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, отже рішення не підлягає примусовому виконанню.
Враховуючи викладене та матеріали заяви позивача, суд вважає що заява не підлягає задоволенню, оскільки рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2026 року є зрозуміли та повним, а тому не підлягає роз'ясненню.
Керуючись ст.271 ЦПК України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяТ. І. Рядча