Справа № 601/157/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/72/26 Доповідач - ОСОБА_2
10 березня 2026 р. м. Тернопіль
Суддя судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 р. відмовлено у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, за змістом якої просить ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв.
Суддя-доповідач, на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, повинен перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Окрім того, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі “Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави.
Згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК України.
Ухвала слідчого судді про відмову в зміні запобіжного заходу не передбачена як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування відповідно до статті 309 КПК. Разом з тим КПК встановлює можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (пункт 4 частини 1 статті 309 КПК).
Термін "застосування запобіжного заходу" охоплює не тільки його "обрання", але й "зміну" на інший запобіжний захід (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) від 18.12.2018 у справі № 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18).
Сторони кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в його застосуванні підлягають апеляційному оскарженню відповідно до частини 1 статті 309 КПК України (постанова Першої судової палати ККС ВС від 17.05.2021 у справі № 335/9520/19).
У цьому провадженні захисник оскаржує ухвалу слідчого судді про відмову в зміні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за клопотанням захисника, яке подано в порядку статті 201 КПК. Оскаржуваною ухвалою слідчий суддя не вирішував питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу (його зміну), застосований до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту залишено без змін.
У разі, коли запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишається без змін, то не можна вести мову ні про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, ні про відмову в його застосуванні.
Отже, оскаржувана ухвала слідчого судді не є ухвалою про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи про відмову в його застосуванні в розумінні пункту 4 частини 1 статті 309 КПК України. З цих підстав, ухвала слідчого судді про відмову в зміні запобіжного заходу не може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування відповідно до статті 309 КПК.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією ККС ВС, викладеною в судових рішеннях від 03 червня 2021 року у справі № 991/3181/21, від 07 грудня 2020 року у справі № 487/392/20, від 05 листопада 2020 року у справі № 991/6504/20, від 27 жовтня 2020 року у справі № 991/7438/20, від 30 січня 2020 року у справі № 4910/1/19-к, від 08 листопада 2018 року у справі № 642/4744/18, від 15 липня 2021 року у справі № 991/3396/21.
За викладених обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 р. не підлягає апеляційному оскарженню.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання, поданого у порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді домашнього арешту у визначений час доби, вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року відсутні.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. ст. 309, 392, 399 КПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року про відмову в зміні запобіжного заходу.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя