604/263/26
1-кс/604/50/26
10 березня 2026 року сел. Підволочиськ
Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ скаргу ОСОБА_3 засновника ФГ «Золотий жайвір», на бездіяльність органу досудового розслідування,
27 лютого 2026 року до слідчого судді Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_3 засновника ФГ «Золотий жайвір», на бездіяльність слідчого щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку звернувся до ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області із заявою від 12.02.2026 про кримінальне правопорушення, а саме про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 14 КК України та ч.2 ст. 190 КК України - готування до вчинення шахрайства за попередньою змовою групою осіб. За твердженням заявника зазначену заяву було отримано уповноваженою особою вказаного правоохоронного органу 20.02.2026 року, що підтверджується відстеженням поштового відправлення №4600100560331. Однак вказує, що будь-якого письмового повідомлення про результат розгляду заяви про кримінальне правопорушення, як і Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявник до цього часу не отримував.
Скаржник просить, зобов'язати уповноважену особу Відділення поліції №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, відповідальну за внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, отриманої 20.02.2026 року.
На адреску суду 05 березня 2026 року від відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_3 , про вчинення кримінального правопорушення.
10 березня 2026 року від ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла довідка про результати розгляду звернення голови ФГ «Золотий Жайвір».
У призначене судове засідання скаржник та представник скаржника не прибули, про дату та час розгляду скарги належним чином повідомлені. 04.03.2026 представником ОСОБА_3 подано клопотання про розгляд скарги без його участі, підтримав доводи скарги та просив скаргу задовольнити.
Представник відділу поліції в судове засідання не з'явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.
На підставі ст. 107 КПК України у зв'язку з неявкою скаржника та представника відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали заяви ОСОБА_3 від 12.02.2026, слідчий суддя встановив наступне.
З копії заяви ОСОБА_3 від 12.02.2026, поданої до відділення поліції №5 ( сел. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, вбачається, що ОСОБА_3 просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 190 КК України та розпочати досудове розслідування.
Так, у поданій заяві, ОСОБА_3 вказує, що він є засновником Фермерського господарства «Золотий жайвір», в оренді якого знаходяться земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Скалатської ОТГ. Зазначає, що йому стало відомо, що від імені орендодавців земельних ділянок, які є жителями с. Остап'є Скалатської ОТГ на адресу ФГ «Золотий жайвір» почали надсилатись фактично ідентичні за змістом та формою листи-повідомлення про небажання продовжувати орендні відносини з ФГ «Золотий жайвір». Зокрема, такі листи були надіслані від імені таких жителів с. Остап'є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
За твердженням скаржника у всіх цих листах дата їх складення проставлена почерком однієї і тієї ж особи, а підписи від імені власників земельних ділянок, які виконані у цих листах, істотно відрізняються від підписів цих осіб, виконаних на описах вкладення поштових відправлень. Також зазначає, що конверти поштових відправлень, у які ці листи були вкладені, також оформлені ідентично. Крім того вказує, що усі листи складені від імені осіб, які є жителями с. Остап'є, усі листи було відправлено з відділень поштового зв'язку, які розташовані у м. Тернопіль.
На думку заявника, наведені обставини свідчать про те, що на даний час вчиняються дії, направлені на протиправне припинення права оренди Фермерського господарства «Золотий жайвір» та на заволодіння цим правом шляхом обману, а саме, внаслідок використання завідомо підроблених листів, складених від імені власників земельних ділянок, які перебувають в оренді ФГ «Золотий жайвір».
За твердженням заявника до таких дій можуть бути причетними керівники ФГ «Агро Остап'є», ФГ «Щедра нива», а також ФОП ОСОБА_19 , з якими у ФГ «Золотий жайвір» неодноразово виникали спори з приводу незаконного заволодіння правом оренди земельних ділянок, які перебували в оренді ФГ «Золотий жайвір».
Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_3 , як засновника ФГ «Золотий жайвір» до правоохоронних органів з відповідною заявою.
Слідчим суддею встановлено, що станом на день звернення заявника з даною заявою, рішення щодо розгляду заяви ОСОБА_3 від 12.02.2026 ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області прийнято не було, заявник повідомлення не отримував.
Поряд з цим, 10 березня 2026 року до суду від ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла довідка від 09.03.2026 про результати розгляду звернення голови ФГ «Золотий Жайвір».
Відповідно до зазначеної довідки, працівниками ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області було проведено перевірку по зверненню голови ФГ «Золотий Жайвір».
В ході праведної перевірки працівниками поліції було встановлено, що вказане повідомлення було прийнято і зареєстровано в інформаційно - телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події ( ЄО) ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за № 883 від 24.03.2026.
В ході розгляду даного звернення працівниками поліції було встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення, згідно поданої ОСОБА_3 , як засновника ФГ «Золотий жайвір» заяви від 12.02.2026, у зв'язку з чим не було внесено відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, працівниками поліції під час опитування вказаних підприємців було встановлено, що до розірвання договорів між жителями с. Остап'є та ФГ «Золотий Жайвір» вони не мають ніякого відношення, а жителі самостійно вирішили не продовжувати оренду з вказаним підприємством. Крім того, встановлено, що перелічені у заяві ОСОБА_3 особи самостійно формували листи -повідомлення та особисто підписували.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.
Так, ч.1 ст.303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Підставою кримінальної відповідальності згідно з ч.1 ст.2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Стаття 11 Кримінального кодексу України визначає, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому Особлива частина Кримінального кодексу України визначає, які саме діяння є кримінальними правопорушеннями, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, їх кваліфікуючі ознаки тощо.
Виходячи з наведеного, за умови наявності в заяві, повідомленні тих чи інших об'єктивних даних, що дійсно містять ознаки відповідного кримінального правопорушення, то такі заяви чи повідомлення необхідно вважати саме заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які підлягають внесенню слідчим, дізнавачем, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строки, передбачені ст.214 КПК України.
Згідно з п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Отже незважаючи на те, що ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч.5 ст.214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п.18 ст.3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст.214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
Водночас, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР,що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину.
Слідчим суддею встановлено, що у поданій ОСОБА_3 заяві від 12.02.2026, останній вказує, про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 190 КК України.
При цьому, за змістом статті 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або набуття права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. З об'єктивної сторони шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно.
Тобто при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього.
Разом з тим, в матеріалах поданої заяви відсутня інформація щодо збитків завданих вказаною подією юридичній або фізичній особі, а також фактів добровільної передачі внаслідок обману чи зловживання довірою права оренди від заявника будь-якій особі, що виключає наявність складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
В даному випадку ознак вчинення кримінального правопорушення не встановлено, подана заява не містить достатньої інформації щодо обставин вчиненого правопорушення, яка дозволяє конкретизувати об'єктивну та суб'єктивну сторону вчиненого кримінального правопорушення та встановити відповідну кримінально-правову кваліфікацію.
Слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей за повідомленням скаржника до ЄРДР. Ініціювання кримінального переслідування щодо осіб, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
Враховуючи, що скарга ОСОБА_3 містить виключно припущення та не містить об'єктивних даних про вчинення зазначеними у заяві особами будь-яких кримінальних правопорушень, фактично скаржник висловлює свою незгоду з волевиявленням власників земельних ділянок в частині не бажання продовжувати або укладати з ФГ «Золотий жайвір» договори оренди земельних ділянок, зазначені питання не можуть бути предметом розгляду у кримінальному провадженні, оскільки питання встановлення законності волевиявлення власників земельних ділянок щодо укладання та продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок вирішується у цивільному та господарському процесі.
Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженими особами відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, у даному випадку не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, тому у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_3 засновника ФГ «Золотий жайвір» слід відмовити.
Керуючись ст.ст.214, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_3 засновника ФГ «Золотий жайвір» на бездіяльність органів досудового розслідування Підволочиського ВП №1 Тернопільського районного управління ГУНП в Тернопільській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Тернопільського апеляційного суду із дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1