Справа №461/1450/26
Провадження №3/461/715/26
09 березня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю ОСОБА_1 та його представника - Стецик О.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.122, ст.122-4 КУпАП, -
11.01.2026 року о 15 годині 00 хвилин на вул.Коперника, 43, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Dacia Logan днз НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками та дорожньою розміткою, на якому перебувала пішохід ОСОБА_2 , не зупинився, щоб дати можливість завершити перехід проїзної частини, внаслідок чого створив своїми діями аварійну ситуацію, змусивши пішохода ОСОБА_2 вживати заходів для забезпечення особистої безпеки, в подальшому допустив з нею контактування, що призвело до падіння останньої на проїзну частину дороги, чим порушив п.18.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім цього, 11.01.2026 року о 15 годині 00 хвилин на вул.Коперника, 43, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Dacia Logan днз НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, не залишився на місці пригоди та не повідомив уповноважений орган чи підрозділ поліції, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 факт вчинення адміністративних правопорушень визнав повністю.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
За ч.5 ст.122 КУпАП відповідальність настає за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Відповідно до п.18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №588871 від 11.02.2026 року, схемою місця ДТП, поясненнями та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Крім того, відповідно до ст.122-4 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №588882 від 11.02.2026 року, поясненнями та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.122, ст.122-4 КУпАП, доведена повністю.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , який повністю відшкодував потерпілій завдану шкоду і яка не має претензій до ОСОБА_1 , що підтверджується розпискою від 17.01.2026 року; беручи до уваги характеристику ОСОБА_1 з місця праці, який зарекомедував себе як сумлінний фахівець, для виконання службових обов'язків потербувє транспортний засіб; має на утриманні малолітню дитину; характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,6 грн.
Керуючись ст.ст. 36, 122, 122-4, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень за ч.5 ст.122, ст.122-4 КУпАП та накласти стягнення у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,6 грн судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско