Справа №461/8030/25
04 березня 2026 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю секретаря судових засідань Козака Ю.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просить змінити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 від заробітку та припинити стягнення по 2 000, 00 грн. на ОСОБА_3 , які стягуються з позивача на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2024 року
Позовні вимоги обґрунтовує, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . У шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2024року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5 000,00 гривень та 2 000,00 гривень на утримання ОСОБА_7 щомісячно до виповнення трьох років молодшої дитини. Вказує, що уже тривалий не проживає разом з відповідачем та станом на сьогодні в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа про розірвання шлюбу між сторонами. Зазначає, що відповідач з дітьми проживає у його помешканні та не несе витрат на житлово - комунальні послуги. На даний час матеріальний стан позивача змінився, і витрати по сплаті аліментів становлять значну частину його доходів. Крім того, він несе витрати за комунальні послуги, оплату харчування тощо. Стверджує, що у відповідача існує можливість одержання утримання від чоловіка, з яким вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах та від батьків, які мають окреме житло, де відповідач проживала до укладення шлюбу. За наведених обставин, просить позов задовольнити
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 01.10.2024 року відкрито спрощене и позовне провадження у справі.
20.10.2025 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Бекерською Н.В. скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позову заперечує, вважає їх безпідставним та такими, що не підлягають до задоволення.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву покликається на те, що станом на день розгляду даної справи відповідач не працює, займається доглядом малолітніх синів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а її особистий дохід складається виключно із соціальної допомоги на дітей. Вказує, що позивач є матеріально забезпеченим, отримує як офіційні та і не офіційні доходи, які в загальному розмірі становлять близько 30 000,00 гривень на місяць. Зазначає, що ОСОБА_3 на даний час проживає з бабусею позивача та заперечує наявність у відповідача стосунків з іншим чоловіком. Позивач не має чітко визначених щомісячних доходів , тому відповідач вважає за доцільне і у подальшому стягувати з позивача саме тверду грошову суму аліментів щомісячно на кожну неповнолітню дитину до її повноліття, тому що позивач має можливість сплачувати аліменти на рівні 5 000 грн. на кожну дитину щомісяця. Крім цього, у відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягненням дитиною трьох років. У зв'язку із цим, просить позов залишити без задоволення у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 а представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні проти вимог позову заперечила, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просила позов залишити позов без задоволення.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах поданих нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом. (стаття 55).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 23 лютого 2022 року Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що в книзі реєстрації актів про одруження від 23.02.2022 р. складений відповідний актовий запис за № 30.
У даному шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.07.2022 року, та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 09.08.2024 року.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 03.12.2024 р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стняути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 5 000 гривень на кожного щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05.11.2024 року і до повноліття дітей. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 по 2000,00 гривень починаючи з 05.111.2024 року і до виповнення віку трьох років молодшої дитини.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
07.01.2025 року на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова, видано виконавчі листі у справі №461/8888/24.
З довідки виданої ПП «ЛС - Транс» №14 від 24.09.2025 року, виданої ОСОБА_1 , встановлено, що дохід за період з 01.08.2024 року по 31.08.2025 року становить 246 625, 47 грн.
З Єдиного реєстру судового рішень, судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30.09.2025 року у справі №461/5233/25 розірвано шлюб, зареєстрований 23 лютого 2022 року Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №30, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
З довідки ТзОВ «Ладнай» №0000-00001 від 12.01.2026 року, виданої ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді слюсаря ремонту колісних засобів з 10.12.2025 року, та його дохід за період з 10.12.2025 року по 31.12.2025 року становить 6 956,52 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
В силу ч. ч. 8-9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України 71 "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів, шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на аліменти у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки).
Згідно із ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень.
Позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку відповідача, та стягувати із відповідача на утримання двох дітей аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та припинити стягнення на ОСОБА_3 у сумі 2000,00грн до досягнення трирічного віку молодшою дитино.
Враховуючи право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дітей, які мають право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дітей, з урахуванням їх віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 5 000,00 грн. на кожну дитину до 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
При цьому, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по належному утриманню дитини.
Суд вважає, що оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, то такий розмір аліментів, в даному випадку, забезпечить дітям належний рівень їх матеріального утримання.
Вказане відповідатиме вимогам закону та не порушуватиме прав як позивача, так і відповідача та сприятиме забезпеченню кращих інтересів дітей.
Стягнення аліментів проводити з дня набрання рішенням законної сили, оскільки відбувається зміна розміру аліментів, котрі вже були рішенням суду присуджені.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006 року.
Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Подавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного кодексу України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу, а також поганого стану здоров'я.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.
При визначенні розміру аліментного платежу суд враховує, що ОСОБА_1 є працездатною особою, інших неповнолітніх дітей немає, доказів наявності непрацездатних членів сім'ї на утриманні відповідача, останнім не надано. Також відповідачем не надано даних щодо відсутності можливості надавати позивачу матеріальну допомогу, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов'язку утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років.
Ураховуючи зазначене, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також зміну сімейного та матеріального стану відповідача, суд приходить до висновку, що слід змінити спосіб стягнення аліментів, що утримуються з ОСОБА_1 , на підставі рішення, Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2024 року у справі №461/8888/24, на користь відповідача ОСОБА_3 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/3 частини заробітної плати щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили про зменшення аліментів і до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, з урахуванням потреб відповідача ОСОБА_3 , на утриманні та вихованні якої знаходяться діти, та одна з яких ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, суд вважає можливим задовольнити вимоги в цій частині у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, що ґрунтується на наявних у матеріалах доказах. Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає такий розмір аліментів достатнім та таким, що не поставить мати з дитиною, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
У зв'язку із зміною способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку, стягнення аліментів, яке здійснюється на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2024 року, слід припинити, після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а судові витрати в разі задоволення позову покладаються на відповідача, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави - судовий збір у встановленому законодавством розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 82, 141, 142, 206, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , по 1300,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 30.09.2025 року і до виповнення трирічного віку молодшої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Відповідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з дня набрання даним рішенням суду законної сили і проводити щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
З дня набрання даним рішенням суду законної сили припинити стягнення по виконавчих листах №461/8888/24, виданих Галицьким районним судом м. Львова 07.01.2025 року на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2024 року, якими стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно та 2000,00 гривень на утримання ОСОБА_3 до виповнення трирічного віку молодшої дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 10.03.2026 року.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання (реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 )
Відповідач:
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
Суддя Х.М. Мисько