Справа № 172/548/26
Провадження № 2/172/265/26
іменем України
10.03.2026 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є., розглянувши матеріали позової заяви ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,
02.03.2026 року до суду через «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає, що у відкритті провадження по справі необхідно відмовити, виходячи з такого.
Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено в межах виконавчого провадження.
Позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження - боржником.
Згідно ст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
За приписами ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Положеннями ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.09.2019 у справі №607/3894/17.
З огляду на наведені норми та роз'яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).
Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.
Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено в рамках виконавчого провадження, тому питання про зняття арешту не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Оскільки заява ОСОБА_1 про зобов'язання зняття арешту з нерухомого майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст.186, 448 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Є.Є.Філіппов