13 лютого 2026 рокуСправа №160/25726/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/25726/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему “Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року по справі №160/25726/24 яким зобов'язано: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.09.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи рішення суду №160/10392/24 від 25 червня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 по справі №160/25726/24.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області фактично зупинив виконання рішення суду по справі №160/25726/24, що суперечить вимогам чинного законодавства, так як судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, та перерахував пенсію з більшої на меньшу. У зв'язку з чим виникає необхідність для встановлення судового контролю для належного виконання судового рішення.
Розглянувши заявлену заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/25726/24, суд зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року у справі №160/25726/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, враховуючи рішення суду №160/10392/24 від 25 червня 2024 року, без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.09.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи рішення суду №160/10392/24 від 25 червня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року у справі №160/25726/24 судом видано виконавчий лист, який 06.02.2025 року отриманий позивачем, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема статтею 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Приписами частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Положення даних норм дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, суд зазначає, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"). У разі невиконання судових рішень добровільно, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суд звертає увагу заявника, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців, а не на суд.
Також, вказаний Закон наділяє державних виконавців під час виконання рішень певними заходами впливу на боржника, який не виконує судове рішення у встановлений строк.
За загальним правилом, встановленим статтею 373 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як зазначалось судом вище, позивачем отримано виконавчий лист у даній справі.
У нормі статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України фактично відзначено, що суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
Отже, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході його виконання в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що встановлення судового контролю, шляхом зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватися судом коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення. Встановлення судового контролю є специфічною формою судового провадження, яка має на меті забезпечення належного та в повному обсязі виконання рішення суду у тому випадку, коли інші встановлені законодавством механізми забезпечення такого виконання вичерпані та/або є неефективними.
Правовою ж підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
У зв'язку із вищезазначеним суд дійшов висновку, що позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, отже, звернення із заявою в порядку статті 381-1, 382 Кодексу адміністративного судочинства України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Крім того, представником заявника не обґрунтовано необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та не надано жодного доказу в обґрунтування поданої заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на даний час відсутні об'єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
З огляду на викладене, подана заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, та про забезпечення примусового виконання судового рішення у даній справі не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 243, 256, 262, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/25726/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя І.В. Тулянцева