19 січня 2026 рокуСправа №160/3331/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., перевіривши матеріали заяви представника позивача - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/3331/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.12.2024 року №3/2896, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції України.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції України довідки від 11.12.2024 року №3/2896 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
06 січня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/3331/25, в якій позивач просить:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 01.04.2025 року у справі №160/3331/25 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 78 100,38 (сімдесят вісім тисяч сто грн. 38 коп.).
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року заяву представника позивача - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення прийнято до розгляду та призначено у розглянути в судовому засіданні 19 січня 2026 року о 09-30 год.
Учасники справи повідомлялись про день та час розгляду заяви, однак у судове засідання представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, поданої в порядку ст. 378 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду, суд ухвалив продовжити розгляд заяви за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення подання з таких підстав.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1, 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094- IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити виплату" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 року у справі №160/3331/25, яке набрало законної сили 02.05.2025 року, відповідачем у повному обсязі не виконано та не виплачено пенсію позивачу з урахуванням раніше сплачених сум.
Тобто, зазначене рішення від 01.04.2025 не виконується протягом восьми місяців.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду від 01.04.2025 року у справі №160/3331/25 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача перерахованої доплати у сумі 78 100,38 грн.
Слід зазначити, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність доказів повного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення суду від 01.04.2025 у справі №160/3331/25, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 248, 256, 293, 370, 378 КАС України, суд,-
Заяву представника позивача - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/3331/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року по справі №160/3331/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму нарахованої доплати до пенсії починаючи з 01.04.2019 року в сумі 78100,38 грн.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.295- 297 КАС України.
Суддя І.В. Тулянцева