Справа № 522/2785/26-Е
Провадження № 2/522/5877/26
06 березня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Медичного закладу «Into-Sana», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновамедікал», КЗОЗ «Жіноча консультація № 14» про зобов'язання надати медичну документацію,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Медичного закладу «Into-Sana», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновамедікал», КЗОЗ «Жіноча консультація № 14» про зобов'язання надати медичну документацію, у якій позивач просить зобов'язати відповідачів надати позивачу повний обсяг медичної документації, що стосується лікування та візитів, у разі невидачі добровільно - витребувати медичну документацію у відповідачів, встановити строк для надання зазначеної медичної документації.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи за позовною заявою передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 2, 4-5, 9-10 частини 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Подана позовна заява не відповідає вимогм ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки:
- не містить відомостей про ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, що позбавляє суд можливості належним чином іднетифікувати юридичу особу-відповідача, її місцезнаходження, а також визначити підсудність справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України.;
- не містить зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
В ухвалі від 06.11.2023 у справі № 447/2862/22 Верховний Суд зазначив, що змістом позовних вимог є визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально однозначно та зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовом, повинна однозначно зазначити ті дії, рішення чи бездіяльність відповідача, які порушили її право, та повинна зазначити спосіб захисту свого порушеного права. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має їм відповідати, тобто бути нерозривно з ним пов'язаним. Отже, наведена норма процесуального права імперативно визначає обов'язок позивача у разі подання позову чітко сформулювати свої вимоги, обґрунтувати їх так, щоб вимоги позову відбивали позицію позивача в цивільному судочинстві, зокрема й в частині вибраного ним способу захисту порушеного права.
Зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову (постанова ВП ВС від 22.02.2024 у справі № 990/150/23).
Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Позовні вимоги ОСОБА_1 є не чіткими і не конкретизованими, не сформульовані чітко щодо кожного з відповідачів та стовно якої саме медичної документації вони стосуються, не зазначено за яких обставин та у який період складалась медична документація.
Також позивачем взагалі не викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги та не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства (абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).
В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем суми судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Позивачем не надані суду докази, які свідчать про наявність обставин для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення позивача від його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону України № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оскільки позивачем не конкретизовані позовні вимоги, суд позбавлений можливості належним чином визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, однак роз'яснює, що відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, за кожну позовну вимогу немайнового характеру підлягає сплаті сума судового збору у розмірі 1331,20 гривень (3328,00 x 0,4). А у разі подання позовної заяви через підсистему "Електронний суд" - 1064,96 гривень за кожну позовну вимогу.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7 ст. 43 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а відтак на позивача покладається обов'язок надання доказів на підтвердження направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак, в порушення зазначених вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України до позовної заяви не додані докази направлення відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи невідповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання уточненої (нової редакції) позовної заяви, у якій:
зазначити ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також повного найменування та місцезнаходження кожного з відповідачів, які відповідають відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, їх відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
чіткого викласти у позовній заяві конкретні позовні вимоги щодо кожного з відповідачів із чітким зазначенням способу захисту права та зазначенням підстав кожної позовної вимоги;
- подання суду всіх доказів, наявних у позивача, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- сплати позивачем за кожну позовну вимогу немайнового характеру суми судового збору у розмірі 1064,96 гривень та надання суду доказів такої сплати;
- надання до суду доказів надсилання відповідачам копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками) з урахуванням положень ч. 7 ст. 43 ЦПК України, а саме: направлення документів з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету відповідача, а у разі відсутності у відповідача електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Із змісту позовоної заяви вбачається, що суть вимог позивача полягає у витребуванні медичної документації, яку позивач вважає суттєвою доказовою базою для захисту її прав, в тому числі, у цивільних провадженнях.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що положеннями ст. ст. 116-119 ЦПК України визначений порядок забезпечення доказів, в тому числі, шляхом їх витребування (ч. 2 ст. 116 ЦПК України).
Позивач до подання позовної заяви не позбавлений можливості у порядку ст. ст. 116-119 ЦПК України звернутись до суду із заявою про забезпечення доказів, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Медичного закладу «Into-Sana», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновамедікал», КЗОЗ «Жіноча консультація № 14» про зобов'язання надати медичну документацію - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА