Справа № 522/280/26
Провадження№ 3/522/290/26
05 березня 2025 року суддя Приморського районного суду м.Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УПП в Одеській області стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП,
01.01.2026 року ОСОБА_1 о 20 годині 17 хвилин, керував автомобілем «Nissan Leaf» днз НОМЕР_1 по вул.Військовий узвіз,13а у м.Одесі, здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал перехрестя провулок Футуристів та узвіз Військовий, не маючи при цьому права керування даним транспортним засобом, оскільки не отримував прав відповідної категорії, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху.
За вказаним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556792 від 01.01.2026 року.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи стосовно якої складені матеріали, який в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подав. Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя, та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови неповідомлення суду причин своєї неявки. Також, в умовах воєнного стану, суд вважає, що відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це становить загрозу для життя та здоров'я для вказаних осіб.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа стосовно якої складені матеріали, будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення та дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України, згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП підтверджується дослідженими судом під час розгляду справи належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №556792 року.
Суд вважає, що вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.
За таких обставин, суд відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясувавши всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
До обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, суд відносить суд відносить вчинення правопорушення у неповнолітньому віці, а також те що, ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
Згідно ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4)передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Приймаючи до уваги особу правопорушника, а саме те, що на момент вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 був неповнолітнім, вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим застосувати відносно останнього захід впливу, передбачений ст.24-1 КУпАП, у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24-1, 130, 221, 247, 268, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Застосувати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.
Суддя: