Провадження № 2/641/1581/2026 Справа № 338/1734/25
09 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кузьменко О.М.
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
29.12.2025 позивач ОСОБА_1 , через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 25.10.2014 Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 965.
Позовна заява мотивована тим, що з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки зіпсувалися. Враховуючи, що він з відповідачкою разом не проживає, не веде спільного господарства, збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них.
Виклад позиції відповідача
Відповідачка надала заяву про розгляд справи у її відсутність, з вказівкою про визнання позову.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 31.12.2025 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Слобідського районного суду міста Харкова.
Ухвалою суду від 29.01.2026 вказана позовна заява залишена без руху та надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився. Надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Через підсистему Електронний суд надала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність та не заперечувала щодо розірвання шлюбу, вказавши, що наслідки визнання позову їй зрозумілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
25.10.2014 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстрований Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 965, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с. 3)
Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось через поступове погіршення відносин та окреме проживання.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідачки, яка погодилася з наявністю підстав для розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Висновки за результатами розгляду заяви
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу належить до задоволення.
Судовий збір
За приписами ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142ЦПК України, а саме у випадку визнання позову суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований 25.10.2024 Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 965,
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп за подання до суду позову.
Повернути ОСОБА_1 (адреса; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 50 % сплаченого ним згідно квитанції № 1142-7455-8668-1496 від 27.12.2025 судового збору за подання позову до суду у розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2026.
Суддя Г.В.Кожихова