Справа № 204/12748/25
Провадження №2/190/225/26
06 березня 2026 року м.П"ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
Представник позивача ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» - адвокат Усенко Михайло Ігорович, звернувся через систему «Електронний суд» з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 53241,99 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.03.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №669987, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн., а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надав відповідачці кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідач зі свого боку не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість. Станом на дату звернення до суду (14.11.2025 року), заборгованість відповідача становить 53241,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн., заборгованість за відсотками 46241,99 грн.
01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №01022024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило позивачу право вимоги до позичальників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 року.
На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 року в загальному розмірі 53241,99 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Крім того, данною ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про те, чи була успішною транзакція, здійснена 15.03.2023 року в сумі 7000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та про те, чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 .
22.01.2026 року згідно відповіді, наданої на ухвалу суду вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та на даний рахунок було зарахування коштів на суму 7000,00 грн. від 15.03.2023 року.
Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи
Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Письмовими матеріалами справи встановлено, що 15.03.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №669987 (далі - кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» надає відповідачу кредит в сумі 7000 грн., строком на 420 днів, періодичність сплати процентів кожні 30 днів (пункти 1.3, 1.4 кредитного договору). (а.с.14-24)
Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
Відповідно до п.1.7. кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 62440 грн (п.1.8.1 кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту 15.03.2023 року або 16.03.2023 року.
Відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування (а.с.26-27).
Згідно довідки про ідентифікацію (зворот.бік а.с.27), відповідач ОСОБА_1 , ідентифікована ТОВ «Селфі кредит», як позичальник за укладеним договором №669987 від 15.03.2023, оскільки акцептувала, підписавши 15.03.2023 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Т874, направленого на номер телефону( НОМЕР_4 ), зазначений кредитний договір.
Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Виконання ТОВ «Селфі Кредит» обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 7000 грн. відповідачеві підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек», відповідно до якої від ТОВ «Селфі Кредит» 15.03.2023 о 15:13:21 грошові кошти у розмірі 7000 грн. перераховані на картку № НОМЕР_1 . (а.с.28).
Згідно листа АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 15.03.2023 року було зараховано 7000 грн.
Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «Селфі Кредит» у розмірі 7000 грн. знайшов своє підтвердження.
01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №01022024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі кредит» відступило ТОВ «Кредит Капітал» за плату право вимоги до боржників, які виникли за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а.с.35-39).
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу від 01.02.2024 №01022024, ТОВ «Селфі Кредит» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників у кількості 11562 (а.с.40, зворотній бік).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с.40) до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 року в розмірі 53241,99 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 46241,99 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до досудової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» від 14.11.2025, направленої на адресу ОСОБА_1 , відповідач повідомлена про відступлення права вимоги за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 та про необхідність погашення заборгованості у розмірі 53241,99 грн. на рахунок позивача (зворот.бік а.с.41).
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 01.02.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 в загальному розмірі складає 56742 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 49742,00 грн. - заборгованість за відсотками, при цьому відповідачем частково внесено кошти на погашення заборгованості по процентам в сумі 3500,01 грн., а тому заборгованість за кредитом становить 53241,99 грн. (а.с.29-34).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , 15.03.2023 року було укладено кредитний договір №669987, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000 грн. на строк 420 днів, тобто до 09.03.2024, зі сплатою відсотків у розмірі 2,2% в день.
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов договору.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.
TOB «Селфі Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в загальній сумі 7000 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, зазначену у кредитному договорі.
В порушення умов укладеного кредитного договору, відповідачка не сплатила своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 відповідно до договору факторингу №01022024 від 01.02.2024, укладеним з ТОВ «Селфі Кредит», а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 01.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стало кредитором за вказаним кредитним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 у розмірі 53241,99 грн., у тому числі: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 46241,99 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. Проценти нараховані за період з 15.05.2023 по 01.02.2024, за відсотковою ставкою 2,2% в день, що відповідає умовам кредитного договору.
Перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом (кредитом), процентів за користування грошовими коштами, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи,
Щодо судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2422,40 грн, сплачений за ставкою 0,8 за подання позову за допомогою підсистеми «Електронний суд».
До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, Акт наданих послуг №84 від 10.11.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту №84за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р..(а.с.44-45)
Водночас, на думку суду, за надання правничої допомоги, а саме: усної консультації; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта ; подання позовної заяви до суду від імені клієнта, є необґрунтованими, оскільки сума до стягнення та витрати на правничу допомогу не є співмірними із фактично наданим обсягом юридичної допомоги.
Суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, в якій зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.
Крім того, надані послуги є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову (53241,99 грн.), вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 4000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 549, 611, 624, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст.4, 18, 19, 76-81, 141, 247,259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №669987 від 15.03.2023 у розмірі 53241 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок одна) грн. 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 грн. 40 коп. та витрат на отриманні правничої допомоги - 4000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_5 банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева