Справа № 308/2761/26
03 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області старший лейтетнант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025070000000435 від 07.10.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сільце, Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника відділу будівництва та ремонту Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,-
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області старший лейтетнант поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025070000000435 від 07.10.2025 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025070000000435 від 07.10.2025, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника відділу будівництва та ремонту Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими правами та обов'язками, тобто являючись службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, вчинив дії, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
Так, 10.01.2025 між Управлінням будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради в особі начальника ОСОБА_7 (Замовник) та ПП «Карпат-Буд» в особі директора ОСОБА_8 (Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №01/2025 від 10.01.2025 по об'єкту «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування». Договірна ціна вказаного договору становить 15634945, 43 грн.
В подальшому починаючи з лютого 2025 року ПП «Карпат-Буд» на виконання вищевказаного договору підряду розпочало виконання робіт по об'єкту «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування».
Відповідальною особою, уповноваженою на безпосередню перевірку об'ємів фактично виконаних будівельних робіт та їх якості від імені Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради (Замовника) визначено начальника відділу будівництва та ремонту Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради ОСОБА_4 .
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час та місці, але не пізніше вересня 2025 року до начальника відділу будівництва та ремонту Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради ОСОБА_4 звернувся громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює виконробом в ПП «Карпат-Буд», з приводу коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування», зокрема щодо внесення в документацію переліку виконаних робіт та їх об'ємів, вартістю близько 3,5 млн. гривень, які не були включені в проектно-кошторисну документацію але фактично виконані ПП «Карпат-Буд».
Тоді у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, який діючи всупереч інтересам служби, вирішив скористатися даною ситуацією шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за вчинення дій з використанням свого службового становища та збагатитись злочинним шляхом, висловив ОСОБА_9 який діяв в інтересах ПП «Карпат-Буд» прохання, надання йому неправомірної вигоди, так званого «відкату», в розмірі 120000 гривень за сприяння у проведенні коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування» та посприяє в підписанні зі сторони Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради (Замовника) актів приймання виконаних будівельних робіт та проведенні оплати за виконані роботи які не були включені в проектно-кошторисну документацію але фактично виконані ПП «Карпат-Буд».
ОСОБА_9 усвідомлюючи те, що у разі невиконання протиправних вимог ОСОБА_4 він не зможе провести коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування» не бажаючи, у зв'язку з цим, настання для себе негативних наслідків, погодився на протиправні вимоги ОСОБА_4 та звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем, з метою викриття їх злочинної діяльності.
В подальшому, 10.10.2025 біля 15.54 годин ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення до кінця, перебуваючи у м. Мукачево, по вул. Росвигівській, у автомобілі ОСОБА_9 . Тойота Ленд Крузер 200, одержав від ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, грошові кошти в розмірі 31000 гривень, в якості неправомірної вигоди за сприяння у проведенні в найкоротший термін коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування» а також сприяння в підписанні зі сторони Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради (Замовника) актів приймання виконаних будівельних робіт та проведенні оплати за виконані роботи.
Таким чином, ОСОБА_4 , одержав від ОСОБА_9 який діяв в інтересах ПП «Карпат-Буд» неправомірну вигоду в розмірі 31000 гривень за проведення у найкоротший час коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування», а також підписання зі сторони Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради (Замовника) актів приймання виконаних будівельних робіт та проведенні оплати за виконані роботи.
Слідчий зазначає, що 27.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування, а саме: допитами свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколами за результатами проведення негласниї слідчих (розшукових) дій та іншмми матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий зазначає, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обумовлена необхідністю запобігти ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий зазначає, що особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із домашнім арештом.
Необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 викликана метою забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризики, які існують на момент застосування запобіжного заходу доведені вагомістю зібраних доказів, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, а тому виправдовують застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи наведені в клопотанні обставини, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, з урахуванням характеру, суспільної небезпечності та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявності декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та приймаючи до уваги, що жоден більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сільце, Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; 2) не відлучатися із населеного пункту міста Мукачево Закарпатської області, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі з ОСОБА_9 , визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Позиція сторони обвинувачення в суді
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив застосувати запобіжний захід до ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Позиція сторони захисту в суді
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що підозра є необґрунтованою, а ризики наведені в клопотанні не доведеними. Вказав, що враховуючи кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_4 , належним запобіжним заходом до нього може бути застосовано особисте зобов'язання. Окрім того, просив слідчого суддю у разі, якщо вона прийде до переконнаня про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосувати такий у нічний час доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечив.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, доводи підозрюваного, захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Витягом з кримінального провадження №12025070000000435 від 07.10.2025 року підтверджено, що органом досудового розслідування -ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
27.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 368 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Кримінальне правопорушення передбачене за ч.1 ст. 368 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якої йому вручена 27.02.2026 р.
Суд звертає увагу сторони захисту, що дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя , виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, зокрема, санкція ч.1 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, наявності таких ризиків як переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження; та про неможливість їх уникнення при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, окрім як цілодобового домашнього арешту.
Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, прокурор послався на існування ризиків, передбачених п.п.1,2, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчому судді належить оцінити наявність кожного з них.
Щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає, зокрема, покарання за ч.1 ст.368 КК України у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних, в тому числі шляхом застосування запобіжних заходів та покладення обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, який обумовлений саме існуванням саме ризику переховування. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду наразі є високим.
Окрім того, переховуватись від органів досудового розслідування та суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України. Більше того, слідчий суддя зазначає, що існують способи виїзду за кордон чоловіків призовного віку, до прикладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.
Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду є актуальним.
Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 належить до нетяжких злочинів, за яке передбачено відповідальність, за ч.1 ст.368 КК України у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.
Щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя прийшов до висновку щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного та отримання примірнику клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками, ОСОБА_4 отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення. Враховуючи стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, достатньо ймовірним для ствердження є те, що останній використовуючи власні ділові зв'язки, можливості, може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, у тому числі тих, що знаходяться у володінні установ, а також може здійснюватися перешкоди у отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків та інших співучасників у цьому ж кримінальному провадженні
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на учасників кримінального провадження, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків у кримінальному провадженні та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процесуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає реальним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими можливими співучасниками злочину, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.
Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді начальника відділу будівництва та ремонту Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради набув широке коло зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, у нього наявні відповідні фінансові, організаційні можливості, особисті та ділові зв'язки, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. Відповідні зв'язки ОСОБА_4 може використати для уникнення кримінальної відповідальності, штучного створення доказів захисту, незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов'язків.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 2,3,4ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Дані про особу ОСОБА_4 : має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, не свідчать про наявність тісних соціальних зв'язків, та є такими, що не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.
Водночас слідчий суддя вважає, що вік та стан здоров'я ОСОБА_4 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
За таких обставин, слідчий суддя, врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, прийшов до висновків про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту , з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, такі висновки ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах. При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного засобу контролю.
Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2,3,4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області старший лейтетнант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025070000000435 від 07.10.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сільце, Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника відділу будівництва та ремонту Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України ? запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю на строк до двох місяців, в межах строку досудового розслідування, а саме до 23 квітня 2026 року включно.
У відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки :
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) цілодобово не відлучатися із населеного пункту міста Мукачево Закарпатської області, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі з ОСОБА_9 , визначеним слідчим суддею, судом, або спілкуватися з ним із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали - до 23 квітня 2026 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 . Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вище вказаних зобов'язань відносно нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 06.03.2026 року о 09 год.00 хв.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1