Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20629/24
провадження № 2/753/591/25
про залишення позовної заяви без розгляду
"05" листопада 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Котенко Р. В.
за участі секретаря судового засідання Троцковець К. В.,
за участі представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Артеменка С. Ю.,
відповідача ОСОБА_2 ,
у відкритому судовому засіданні в м. Києві, розглянувши цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЗЕРНЕ-31» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зобов'язання надати доступ до квартири,
У жовтні 2024 року представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЗЕРНЕ-31» адвокат Руденко Олена Сергіївна звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про зобов'язання надати доступ до квартири.
Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання, а також встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи [а.с. 51-52].
У судове засідання, призначене на 14 жовтня 2025 року, представник позивача не з'явився, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи [а.с. 163-164]. При цьому представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЗЕРНЕ-31» не повідомив суд про причини своєї неявки та не подав заяв чи клопотань щодо можливості розгляду справи за його відсутності.
У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою від 14 жовтня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд визнав явку представника позивача у подальші судові засідання обов'язковою, а також відклав розгляд справи [а.с. 157-158].
Відповідно до відомостей Автоматизованої системи документообігу суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЗЕРНЕ-31», а також його представник - адвокат Руденко Олена Сергіївна, мають зареєстровані електронні кабінети користувача у підсистемі «Електронний суд».
Судову повістку про виклик до суду у судове засідання, призначене на 10 годину 00 хвилин 05 листопада 2025 року, якою позивача та його представника було повідомлено про постановлення зазначеної ухвали суду, вони отримали 18 жовтня 2025 року, оскільки відповідне процесуальне повідомлення було направлено до їхніх електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що підтверджується матеріалами справи [а.с. 161-162].
В судове засідання 05 листопада 2025 року представник позивача повторно не з'явився.
Представник відповідача адвокат Артеменко Сергій Юрійович висловив заперечення щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача. При цьому він зазначив, що неявка представника позивача у судове засідання є повторною, у зв'язку з чим зазначив про можливість залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов такого.
Відповідно до частини другої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до пункту третього частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи та повторність неявки в судове засідання.
Вищевказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Вищевказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача.
Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, що узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц.
Беручи до уваги те, що представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, не повідомивши суд про причини своєї неявки, а його явка визнана судом обов'язковою, про що він був обізнаний, в матеріалах справи відсутня заява позивача про розгляд справи без участі його представника, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (частина друга статті 257 ЦПК).
Керуючись статтями 223, 257, 258, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЗЕРНЕ-31» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зобов'язання надати доступ до квартири - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Котенко