Справа № 564/4903/24
17 грудня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л. А.
розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 2 Рівненського районного управління поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого за ч.1 ст.130 КУпАП,
На розгляд до Костопільського районного суду Рівненської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №206703 від 27.12.2024 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з протоколом, водій ОСОБА_1 27 грудня 2024 року о 18:00 у м. Костопіль, по вул. П. Орлика, 81а, керував транспортним засобом FORD FOCUS (д.н.з. НОМЕР_1 ) у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager № 6810. Своїми діями водій порушив п. 2.9 «а» ПДР (керування ТЗ у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не заявився. Його представник - адвокат Гречко Т. В. - у судовому засіданні пояснив, що не згодний із протоколом поліції та вважає звинувачення працівників поліції безпідставними. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, посилаючись на те, що протокол складено безпідставно та з грубими порушеннями матеріальних і процесуальних норм.
Захисник повідомив, що матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу у стані сп'яніння. Зокрема, відсутній сам факт зупинки транспортного засобу під час руху, за кермом якого перебував би ОСОБА_1 . Відтак, відсутні підстави для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм Правил дорожнього руху.
Дані відеофіксації з бодікамер підтверджують, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб згідно з ПДР та не складали протокол про порушення, яке стало б законною причиною для зупинки. Також поліцейські не могли встановити, чи дійсно ОСОБА_1 перебував за кермом даного автомобіля та чи здійснював він рух. За таких обставин сам факт проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставним та незаконним. Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів керування транспортним засобом, адвокат вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходить наступного висновку.
Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №206703 від 27.12.2024, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.12.2024 року, направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.12.2024 року, довідку з бази Інформаційного порталу НП України, інформаційних підсистем «ГСЦ Посвідчення водія» та «Особа», відеозаписи, які містяться на долученому до протоколу оптичному диску.
Дослідивши надані матеріали та відеозаписи з нагрудних камер (бодікамер) працівників поліції, суд встановив, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у момент, зазначений у протоколі.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає саме за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння. Проте з переглянутих відеозаписів вбачається, що момент зупинки автомобіля FORD FOCUS (д.н.з. НОМЕР_1 ) поліцейськими не зафіксований. Натомість відеозапис розпочинається тоді, коли автомобіль уже перебуває у нерухомому стані, а ОСОБА_1 знаходиться поза його межами .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоровця місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння ( наркотичного чи алкогольного).
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, об'єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.
Згідно з усталеною судовою практикою та принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки працівниками поліції не надано доказів (відеозапису руху, показань свідків , які б свідчили про факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 , сам огляд на стан сп'яніння за таких обставин не може бути визнаний законним.
Сама по собі наявність стану сп'яніння в особи, яка не керує транспортним засобом, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у Протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність.
У відповідності до п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 р. з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв,незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП немає значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту,коли останній почав рухатись.
Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
За таких обставин огляд на стан наркотичного сп'яніння слід вважати проведеним поліцейськими з порушеннями вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, тому він є недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, а протокол - неналежним і недопустимим доказом, оскільки він здобутий поліцейськими в незаконний спосіб, позаяк складений з порушенням встановленої законом процедури, а відтак не може слугувати підставою для притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Зібрані та долучені до матеріалів справи докази та встановлені в судовому засіданні факти, свідчать про не доведення вини водія ОСОБА_1 порушенні вимог п. 2.9а ПДР, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а відтак, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, суд не вправі самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyevav.Russia» та «Karelinv.Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» № 46477/99, Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях ОСОБА_1 , що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 33-35, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя, -
Провадження в справі №564/4903/24 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
СуддяЛ. А. Грипіч