Ухвала від 24.02.2026 по справі 367/2531/26

Справа № 367/2531/26

Провадження №2/367/4645/2026

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Приватного підприємства Фірма «Базальт», третя особа: арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна, про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Нефедов Ю.М., до Приватного підприємства Фірма «Базальт», третя особа: арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна, про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що на розгляді Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/753/25 про банкрутство Приватного підприємства Фірма «Базальт», у зв'язку з наявною заборгованістю.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що справа підлягає передачі до Господарського суду Київської області виходячи з наступного.

За змістом ст. 19 ЦПК України, під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Системний аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в порядку господарського судочинства розглядаються справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого наявне відкрите провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що 18.03.2025 постановою Господарського суду Київської області у справі № 911/753/25 відкрито провадження за заявою ГУ ДПС у Київській області про банкрутство Приватного підприємства Фірма «Базальт».

Цивільна справа № 367/2531/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Нефедов Ю.М., до Приватного підприємства Фірма «Базальт», третя особа: арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна, про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа, надійшла до суду 20.02.2026, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Фірма «Базальт».

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У ч. 3 ст. 3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом втратив чинність 21.10.2019 у зв'язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Підсудність визначає коло справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду в межах його територіальної юрисдикції.

Підвідомчість розмежовує компетенцію судів відповідної юрисдикції на розгляд цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. А розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20 (провадження № 11-97апп23).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про передачу матеріалів цивільної справи № 367/2531/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Приватного підприємства Фірма «Базальт», третя особа: арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна, про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа, до Господарського суду Київської області, адже справа відноситься до компетенції Господарського суду Київської області, оскільки 18.03.2025 року постановою Господарського суду Київської області у справі № 911/753/25 відкрито провадження за заявою ГУ ДПС у Київській області про банкрутство Приватного підприємства Фірма «Базальт», що виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, має процесуальним наслідком передання справи на розгляд належного суду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вказану справу слід передати за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 31, 32, 258-261, 352, 353 ЦПК України ст. 3, 20 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства,

ПОСТАНОВИЛА:

Справу № 367/2531/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Нефедов Ю.М., до Приватного підприємства Фірма «Базальт», третя особа: арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна, про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа - передати у порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16/108), в провадженні якого перебуває справа № 911/753/25 про банкрутство Приватного підприємства Фірма «Базальт».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ю.В. Горбачова

Попередній документ
134677341
Наступний документ
134677343
Інформація про рішення:
№ рішення: 134677342
№ справи: 367/2531/26
Дата рішення: 24.02.2026
Дата публікації: 11.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю (24.02.2026)
Дата надходження: 20.02.2026
Предмет позову: про визнання права власності у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа