Справа № 591/13958/25
Провадження № 2-о/591/277/25
Іменем України
09 березня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
установила:
08.12.2025 заявниця звернулася до суду із заявою, відповідно до якої просить суд встановити факт належності їй договору купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_2 від 15 лютого 1995 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначає, що їй на підставі договору купівлі-продажу на квартиру зареєстрованого за № 377 від 15.02.1995, посвідченого нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Якименко О.І. на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 , де вона проживає і зареєстрована зі своїм чоловіком ОСОБА_2 з моменту придбання майна. При зверненні з заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно через портал «Дія» заявниця отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 26.11.2025 від державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 у зв'язку з неможливістю встановити підстави набуття нею речових прав на нерухоме майно і з'ясувалося, що при оформленні договору купівлі-продажу на квартиру була допущена помилка в прізвищі заявниці, а саме в договорі купівлі-продажу квартири, який зареєстрований за № 377 від 15.02.1995 її прізвище записано як « ОСОБА_1 », що не збігається із прізвищем у паспорті громадянина України серія НОМЕР_3 , що був виданий 13 червня 1997 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області, де її прізвище зазначене, як « ОСОБА_1 ». В зв'язку з неможливістю усунути вказану суперечність у позасудовому порядку заявниця змушена звернутись до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 матеріали справи передані на розгляд судді Сидоренко А.П.
Згідно розпорядження № 746 від 26.12.2025 керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А.М. у зв'язку з призначенням ОСОБА_4 суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 передана для розгляду судді Зері Ю.О.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30.12.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, судове засідання призначено на 09.03.2026.
Заявниця у судове засідання не прибула, до суду подала заяву від 09.03.2026, у якій підтримала заявлені вимоги та просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.
09.03.2026 від заінтересованої особи подана заява, у якій він просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Враховуючи неприбуття у судове засідання учасників справи суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до положень статті 247 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.
Положеннями статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема й факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої вказаної статті).
Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадина України зразка 1996 року серії НОМЕР_3 , картки платника податків, Витягу з реєстру територіальної громади, актового запису про шлюб №711, прізвище, ім'я, по батькові заявниці вказане ОСОБА_1 .
Водночас у договорі купівлі-продажу квартири, який зареєстрований за № 377 від 15.02.1995, посвідчений нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Якименко О.І. прізвище заявниці зазначено « ОСОБА_1 ».
Також судом встановлено, що з приводу виправлення зазначеної помилки у договорі купівлі- продажу заявниця не може звернутися до приватного нотаріуса Якименко О.І., оскільки у переліку діючих нотаріусів Сумського нотаріального округу він не зазначений.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці необхідно для подальшого проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, однак невідповідність прізвища заявниці на правовстановлюючому документі її прізвищу, вказаному у документі, що посвідчує особу, не дає можливості останній встановити відповідність заявлених прав документам, що посвідчують особу заявника.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Крім того з положень пункту 12 згаданої вище постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві, підтверджуються, а тому вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 15 лютого 1995 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 89, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 15 лютого 1995 року, складеного на ім'я ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ю.О. Зеря